Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
01.04.2020 10:35

Самопредставництво юридичних осіб публічного права на стадії припинення

Адвокат (судебная защита), магистр права

Самопредставництво юридичних осіб публічного права на стадії ліквідаційної процедури на прикладі Верховного суду України

30 березня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 826/16935/18, адміністративне провадження №К/9901/9633/19 (ЄДРСРУ № 88495183) досліджував питання щодо можливості самопредставництва юридичних осіб публічного права на стадії ліквідаційної процедури на прикладі Верховного суду України.

Юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Стороною в адміністративному процесі, у розумінні частини першої статті 46 КАС України, є, зокрема, позивач. Частиною ж другою цієї статті визначено, що позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість ВСУ, яка є юридичною особою, бути стороною у адміністративному процесі й брати участь у справі, в тому числі, особисто - в порядку самопредставництва через свого керівника.

В той же час, загальні положення про юридичну особу наведені у главі 7 розділу ІІ ЦК України.

Згідно з приписами частин другої, третьої статті 81 ЦК України юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом.

Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Цим Кодексом встановлюються порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус юридичних осіб приватного права.

Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.

Тобто, загальні положення про юридичну особу, наведені у ЦК України, розповсюджуються й на юридичних осіб публічного права, до яких, виходячи з вказаного у законодавстві визначення, належить й ВСУ, однак, за виключенням питань, які стосуються порядку утворення та правового статусу юридичних осіб публічного права.

В той же час, стаття 105 ЦК України не зачіпає питань, які б стосувались порядку утворення та правового статусу юридичних осіб публічного права, натомість, унормовує відносини, пов`язані з процедурою виконання рішення про припинення юридичної особи.

За змістом частин першої, третьої, четвертої вищезгаданої правової норми ЦК України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Окрім цього, згідно з положеннями частини першої статті 10 Закону України від 15.05.2003 №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в редакції, чинній станом на день звернення до суду першої інстанції з цим позовом, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

(!!!) Враховуючи наведені вище законодавчі приписи, Верховний суд вважає, що належним представником юридичної особи, яка згідно з даними Реєстру, перебуває у процесі припинення, може бути лише голова ліквідаційної комісії або її член за дорученням голови цієї комісії.

Верховним Судом висловлені правові позиції, які стосуються питання представництва інтересів юридичних осіб публічного права у межах адміністративного процесу.

Зокрема, у постанові від 24.04.2019 (справа №0940/2231/18) Верховний Суд, на підставі аналізу положень статті 105 ЦК України, зазначив, що до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. У цій справі колегія суддів наголосила, що відомості стосовно особи, уповноваженої представляти відповідача без довіреності, яким, у вказаному випадку, є юридична особа публічного права - орган державної влади, містились у Реєстрі, й така інформація є доступною і, у випадку сумніву щодо процесуальної дієздатності голови комісії з припинення діяльності цього органу, суд апеляційної інстанції мав можливість скористатися безкоштовним запитом до Реєстру на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

У цій же постанові Верховний Суд визнав помилковим висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з посиланням на відсутність документів, які підтверджують статус особи, яка її підписала, як голови комісії з припинення діяльності юридичної особи публічного права - органу державної влади, та наділяють його повноваженнями представляти інтереси цього органу, зокрема, підписувати апеляційну скаргу.

Тобто, для перевірки наявності у особи права підписувати позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, достатньо наявності у Реєстрі даних, які є достовірними, зокрема, про перебування юридичної особи у процесі припинення, у тому числі дані про рішення щодо припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо).

Крім того, Верховний Суд неодноразово, з урахуванням, окрім іншого, приписів статті 105 ЦК України, повертав касаційні скарги особам, які її подали - органам державної влади (юридичним особам публічного права) з тих підстав, що останні за даними Реєстру перебували у стані припинення, однак касаційні скарги, подані від імені цих органів, були підписані їх керівниками (начальниками), а не головою комісії з припинення або ліквідатором (ухвали Верховного Суду від 07.12.2018, 20.12.2018, постановлені у справах №816/834/18, №348/2356/17 відповідно).

В той же час, питання представництва (самопредставництва) інтересів, в тому числі юридичних осіб (приватного чи публічного права), однаково урегульовано на всіх стадіях адміністративного процесу в судах першої, апеляційної чи касаційної інстанції.

Верховний Суд наголошує й на тому, що КАС України запроваджено однакові правила для всіх учасників справи, у тому числі щодо представництва (самопредставництва) юридичних осіб, незалежно від того, чи такі є юридичними особами публічного, або ж приватного права.

Такий підхід до регулювання питання представництва (самопредставництва) виплаває з задекларованого у пункті 2 частини третьої статті 3 КАС України принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, зміст якого розкриває стаття 8 цього ж Кодексу, у частині другій якої встановлено, що не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

В контексті названих вище положень процесуального закону та зважаючи на наявну правозастосовчу практику Верховного Суду у питаннях, які стосуються самопредставництва юридичних осіб, як приватного, так і публічного права, прийняття до провадження судом першої інстанції позовної заяви ВСУ, яка, незважаючи на встановлений факт перебування цієї юридичної особи у процесі припинення, підписана виконуючим обов`язки керівника (Голови цього Суду), а не головою комісії з припинення або ліквідатором, призвело б до порушення норм процесуального права і суперечить основним засадам (принципам) адміністративного судочинства стосовно рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

ВИСНОВОК: Право на підпис позовної заяви, поданої від імені юридичної особи приватного права, яка перебуває у стані припинення, належить голові комісії з припинення або ліквідатору.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net