Оподаткування втраченого підакцизного товару = доведення форс-мажорних обставин
Доведення форс-мажорних обставин та особливості оподаткування при втраті підакцизного товару (крадіжка, розбій і т.і.)
19 листопада 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/21584/18, адміністративне провадження №К/9901/28761/19 (ЄДРСРУ № 85742370) розглядав дуже цікавий кейс податкових спорів, який стосується доведення форс-мажорних обставин при втраті підакцизного товару (крадіжка, розбій).
Фабула справи: До матеріалів справи платником податків долучено витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого до ЄРДР внесено запис про кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого частиною четвертою статті 187 Кримінального кодексу України (розбій). Згідно з фабулою злочину двоє невідомих осіб погрожуючи предметом зовні схожим на пістолет незаконно заволоділи автомобілем в якому перебували тютюнові вироби, чим завдали Товариству (перевізник товару) матеріального збитку в особливо великих розмірах.
Примітка: Фабула ЄРДР передбачає завдання збитків саме перевізнику (!!!), а не виробнику підакцизних товарів (тютюн), хоча на погляд автора збиток отримав як перевізник (незаконне заволодіння автомобілем), так і виробник (втрата підакцизного товару).
Пунктом 216.3 статті 216 Податкового кодексу України, яка регулює дату виникнення податкових зобов`язань з акцизного податку визначено, що податкове зобов`язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо зокрема платник податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим.
Платник посилаючись на положення цієї статті доводить наявність у спірних відносинах підстав для звільнення від оподаткування акцизним податком.
Помилковість твердження у цій частині полягає у тому, що положеннями цієї статті врегульовані питання відсутності підстав нарахування податкового зобов`язання щодо підакцизного товару (продукції) внаслідок втрати партії тютюнових виробів шляхом крадіжки автомобіля, у якому ці товари перевозилися, що в розумінні Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 2 грудня 1997 року № 671/97-ВР є форс-мажорною обставиною, а не підставою звільнення від оподаткування експортної операції яка не відбулася.
Суди попередніх інстанцій погодилися з доводом позивача, що крадіжка підакцизного товару є форс-мажорною обставиною, однак здійснивши аналіз положень ч.2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 2 грудня 1997 року № 671/97-ВР («Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо»), яка регулює видачу сертифікатів щодо форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що ці протиправні дії третіх осіб (втрата підакцизного товару внаслідок протиправних дій третіх осіб) підлягають засвідченню Торгово-промисловою палатою України.
Ще одним аргументом платника було те, що втрачена партія тютюнових виробів була продана нерезиденту на підставі експортного контракту, ним оформлені всі документи на експорт означеного товару, а тому в силу приписів підпункту 213.2.1 пункту 213.2 статті 213 Податкового кодексу України, позивач вважав, що об`єкт оподаткування акцизним податком відсутній.
Натомість, підпунктом 213.2.1 пункту 213.2 статті 213 Податкового кодексу України передбачено, що до операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню, належить вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України.
Товари (продукція) вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною декларацією, у тому числі, якщо відвантаження відбулося у звітному періоді, а вивезення (експортування) - у наступному звітному періоді і на дату подання декларації з акцизного податку за звітний місяць наявна така митна декларація.
Верховний Суд визнав, що відсутність експорту товару позбавляє платника податків права на декларування вартості цього товару, як операцій звільнених від оподаткування, оскільки сам факт цих операцій місця не мав.
Суд визнає, що само по собі заповнення митної декларації не підтверджує вивезення товару за межі митної території України. Суди попередніх інстанцій надали оцінку факту вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) в розумінні пункту 213.2.1 пункту 213.2 статті 213 Податкового кодексу України та встановили її відсутність.
Примітка: Відповідно до ч.1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб’єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Однак, судами попередніх інстанцій встановлено, що форс-мажорні обставини позивачем належними доказами не підтверджено, а доказів наявності обставин зазначених у цьому пункті позивачем впродовж усіх судових розглядів не надано та до матеріалів справи не долучено.
ВИСНОВОК: Не надання платником податків належних доказів форс-мажорної обставини (сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили)) зумовила висновок судів про відсутність обставини, яка звільняє від оподаткування.
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль вчора о 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький вчора о 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко вчора о 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко вчора о 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець вчора о 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов вчора о 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко вчора о 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова 12.10.2025 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець 12.10.2025 06:21
- Як розвинути емоційну стійкість і відновлюватися після життєвих ударів Олександр Скнар 11.10.2025 19:58
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень Павло Васильєв 11.10.2025 14:53
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись Олександра Смілянець 11.10.2025 09:57
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу Вікторія Мартинюк 09.10.2025 16:58
- Як зрозуміти, чи ваш ІТ-продукт росте правильно: ключові метрики, які бачать інвестори Анна Одринська 09.10.2025 15:50
- Працюй на ОПК без військового квитка – Рада ухвалила закон про тимчасове бронювання Галина Янченко 09.10.2025 15:43
- Помилки у фінансовій звітності: погляд аудитора 208
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 119
- Роздуми щодо законопроєкту № 13628 118
- Чому Україні потрібні іноземні працівники: виклики ринку праці та стратегії бізнесу 90
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 76
-
"Багаж – це не право людини". У WizzAir виступили проти скасування плати за ручну поклажу
Бізнес 13744
-
Як зрозуміти, що час змінювати роботу – і не зробити фатальну помилку
Життя 12491
-
Чи має значення вік у коханні: результати опитування серед українців
Життя 12202
-
Найдорожчі стартапи у світі, створені українцями: 10 історій успіху
Життя 3715
-
"Санкції штовхають в обійми". Росія стала основним постачальником лігроїну до Венесуели
Бізнес 3491