Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
16.07.2019 21:20

Вирок, протокол допиту, фіктивний контрагент у податкових спорах

Адвокат (судебная защита), магистр права

Вирок, протокол допиту, фіктивний контрагент у податкових спорах _ судова практика Верховного Суду

Вирок повинен існувати на час прийняття податкового повідомлення - рішення

Суд визнає посилання на вирок суду неприйнятним, з огляду на положення абзацу другого частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України за приписами якої суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення. На час проведення перевірки та на час прийняття спірного податкового повідомлення - рішення цього вироку не існувало. Разом із тим за певних підстав за наслідками закінчення кримінального провадження податковий орган не позбавлений можливості проведення перевірки.

Частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України встановлено покарання за фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборон.

Частиною 5 статті 27 Кримінального кодексу України передбачено, що пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.

Тобто, особу засуджено за співучасть, як пособника, у фіктивному підприємництві. Злочин вчинено іншою особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження. Прізвище, ім`я та по-батькові такої особи у вищезазначеному вироку не визначено.

Вказаним вироком не встановлено ані фіктивності господарської діяльності самої юридичної особи ТОВ, ані фіктивності господарських операцій даного підприємства з позивачем.

З урахуванням вказаного Верховний Суд наголошує, що вказаний вирок не має преюдиційного значення для даної адміністративної справи, та повинен оцінюватись в сукупності та взаємному зв`язку з іншими наявними доказами (02 липня 2019 року, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 826/15215/15, адміністративне провадження №К/9901/25020/18 (ЄДРСРУ № 82758804)).

 

Самостійність висновків адміністративного суду з урахуванням преюдиційних обставин

Суд зауважує, що захисту підлягає виключно законні права юридичних осіб. Відповідачі неодноразово зазначали, що правовідносинам, на підставі яких виникло право на бюджетне відшкодування, надано оцінку в рамках кримінального провадження. Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що ухвалення вироків не тягне за собою автоматичного позбавлення права на бюджетне відшкодування, але, на думку Суду, суди попередніх інстанцій повинні переконатись, що враховано всі наслідки ухвалення вироків. Зокрема, з`ясувати на підставі належних доказів, що відповідачі здійснили всі дії для підтвердження протиправності нарахування підприємством бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Суди попередніх інстанцій не встановили на підставі належних та допустимих доказів, чи звертались відповідачі у справі до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду про скасування податкового повідомлення-рішення, чи звертались до суду із позовом про визнання нікчемним договору, за яким здійснено перерахування коштів. Відповідачі у справі повинні надати суду докази, що ними зроблено все можливе, щоб стверджувати, що позивач не має права на бюджетне відшкодування. Лише посилання на вирок недостатньо для підтвердження (чи спростування) позиції податкового органу (02 липня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 826/3144/16, адміністративне провадження №К/9901/13531/19, №К/9901/14596/19, №К/9901/14002/19 (ЄДРСРУ № 82758950)).

18 червня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 0340/1538/18, адміністративне провадження №К/9901/4654/19 (ЄДРСРУ № 82654179) вказує, що обов`язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об`єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі. Адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Окрім цього, вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише у питанні, чи були здійснені дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (28 лютого 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 813/3179/16, адміністративне провадження №К/9901/31920/18 (ЄДРСРУ № 80168570).

 

 Наявність кримінального провадження, допит свідків, але відсутність вироку 

Верховний суд вказує на те, що сам факт проведення досудового розслідування не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами, внаслідок чого підлягає перевірці кожне податкове правопорушення і здійснення комплексного дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених, серед іншого, такою ухвалою, періоду часу, за який такі обставини встановлені, а також конкретної особи та наслідки її дій.

Крім того, колегія суддів також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства, а тому як було вже зазначено вище, необхідно встановлення фактів, які б свідчили про узгодженість дій між позивачем та його контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або обізнаності позивача з будь-якими протиправними діями контрагентів. Проте під час з огляду справи таких фактів встановлено не було (05 лютого 2019 року, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи  №810/1967/16, адміністративне провадження №К/9901/24992/18 (ЄДРСРУ № 79638808).

Суд обґрунтовано не взяв до уваги і посилання контролюючого органу на наявність кримінального провадження, оскільки в зазначеному кримінальному провадженні відсутній вирок (09 липня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 0940/1916/18, адміністративне провадження №К/9901/14401/19 (ЄДРСРУ № 82899034)).

Судом обґрунтовано відхилено доводи контролюючого органу щодо наявності посилань у акті перевірки на матеріали кримінальних проваджень щодо невстановлених осіб, за ознаками складу кримінальних правопорушень передбачених частинами першою та другою статті 205 Кримінального кодексу України та частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, оскільки контролюючим органом не було надано доказів наявності, зокрема, вироку суду відносно позивача та його контрагентів за ознаками вказаних злочинів, або іншого належного доказу на підтвердження фіктивності здійснених позивачем господарських операцій, або того, що укладені позивачем з вказаними контрагентами договори були у судовому порядку визнані недійсними (27 червня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 826/16685/17, адміністративне провадження №К/9901/63857/18 (ЄДРСРУ № 82685514)).

Висновки контролюючого органу про нереальне вчинення господарських операцій позивача з контрагентом, який обґрунтовується тільки інформацією акта перевірки контрагента щодо його господарських операцій зі своїми контрагентами, то такі обґрунтування є недостатніми за відсутності аналізу самих господарських операцій та первинних документів.

А обставини у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_4 за частиною другою статті 367 (службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них), та частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України (складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів), не свідчать про нереальне вчинення господарських операцій з виконання будівельних робіт та про фіктивність ТзОВ (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року у справі № 2а-10437/11/1370, адміністративне провадження №К/9901/31776/18 (ЄДРСРУ № 78129551).

При прийнятті рішення суди врахували відсутність обвинувального вироку у справі стосовно контрагента позивача та вкзали, що саме по собі пояснення особи, дане в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні не є тим доказом, що тягне за собою будь-які правові наслідки без встановлення цього у визначеному законом порядку…судами цілком обґрунтовано не прийняті посилання контролюючого органу на наявність кримінальної справи, з огляду на відсутність відповідного вироку суду (06 червня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 803/3631/15, адміністративне провадження №К/9901/26865/18 (ЄДРСРУ № 82223807).

 

 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net