Відсутність доказів повідомлення платника про проведення податкової перевірки
Направлення платнику податків наказу про проведення податкової перевірки пізніше ніж за 10 календарних днів до дня її початку призводить до визнання її неправомірною.
19 лютого 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 825/924/17, адміністративне провадження №К/9901/40536/18 (ЄДРСРУ № 79956751) досліджував питання щодо наслідків відсутності доказів повідомлення платника податку про проведення податкової перевірки та проведення перевірки не на підставі плану-графіку перевірок.
Відповідно до пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік. Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 72.1 статті 72 Податкового кодексу України).
План-графік проведення планових документальних перевірок складається контролюючим органом з метою попередження платників податків про проведення такої перевірки та визначення орієнтовного предмету перевірки.
Визначення конкретної мети та періоду, за який буде проведено перевірку, та ін. обов'язкові умови визначаються в наказах про проведення планових документальних перевірок.
Аналогічна правова позиці висловлена у постанові Верховним Судом 20 червня 2018 року у справі № 822/1138/17 (№ К/9901/40104/18, ЄДРСРУ № 74871095).
ВАЖЛИВО: Необхідно також враховувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 01.08.2018р. у справі №817/519/16, К/9901/24726/18 де зазначено, що нормами Податкового кодексу України не передбачено можливості зміни періоду проведення планової виїзної документальної перевірки, в тому числі шляхом прийняття наказу про внесення змін до наказу, яким призначено проведення такої перевірки.
Пунктом 5 Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 червня 2015 року № 524 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 червня 2015 року за № 751/27196 (далі - Порядок № 524), встановлено, що затверджений план-графік є обов'язковим для виконання всіма підрозділами територіальних органів ДФС.
Відповідно до пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України, про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
(!!!) При цьому, надіслання рекомендованим листом відповідного наказу вимагає доказів (повідомлення) про його вручення адресату.
З системного аналізу зазначених норм Податкового кодексу України випливає, що проведення, зокрема, невиїзної перевірки як контрольного заходу передбачає такі етапи її проведення: встановлення підстав для проведення перевірки; прийняття контролюючим органом рішення про проведення перевірки, яке оформлюється наказом керівника цього органу; вивчення наданих платником податків документів та інших матеріалів; оформлення результатів перевірки.
Реалізація зазначених етапів означає наявність податкової перевірки як юридичного факту, на підставі якого керівник податкового органу може зробити висновок про наявність податкового правопорушення та винести податкове повідомлення-рішення.
У даній справі доказів на підтвердження факту пред'явлення чи ознайомлення позивача із наказом про проведення документальної планової невиїзної перевірки, згідно з яким проведено перевірку та за результатами якої складено акт перевірки, відповідачем суду надано не було. Матеріали справи також не містять будь-яких доказів на підтвердження факту отримання позивачем наказу про призначення податкової перевірки у встановлений законодавством строк.
ВИСНОВОК: Відсутність доказів повідомлення платника податку про проведення перевірки та/або проведення перевірки не на підставі плану-графіку перевірок є порушенням порядку проведення перевірки, що дає підстави вважати висновки такої перевірки передчасними, а наслідки такої перевірки у вигляді оскаржуваних податкових повідомлень-рішень неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.
- Інвестор на роздоріжжі: як українці розподіляють капітал у 2025-му році Аліна Золотар 16:18
- Борги під час війни: як правильне управління заборгованістю рятує бізнес від краху Михайло Луців 15:48
- Грантова екосистема технічного бізнесу: як вибудувати шлях від R&D до стратегій Олександра Смілянець 12:41
- "Прихисток.Робота": нова платформа, на якій переселенці можуть знайти і роботу, і житло Галина Янченко 12:36
- Компенсація за форму та спорядження: роз’яснення для військовослужбовців Юлія Кабриль вчора о 16:21
- Дует безпеки: як комплаєнс та служба безпеки захищають компанію Ігор Шевцов вчора о 12:50
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? Лариса Гольник 28.10.2025 19:56
- Мобілізація на папері: чому український бізнес все ще живе в мирний час Дана Ярова 28.10.2025 16:05
- Чому корпоратив треба планувати вже сьогодні та скільки він коштує Олексій Куліков 28.10.2025 14:41
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики Христина Кухарук 27.10.2025 20:14
- Суд захистив право дитини жити з батьком: рішення Верховного Суду Юрій Бабенко 27.10.2025 17:27
- Тренди фінтеху: як технології розширюють можливості малого і середнього бізнесу Любов Даниліна 27.10.2025 14:26
- Правовий статус ембріонів в Україні: як суди визначають межі репродуктивних прав Леся Дубчак 27.10.2025 14:02
- Невдалі ідеї для першого бізнесу Олександр Висоцький 27.10.2025 13:43
- Вихід на європейські ринки: 5 помилок планування рекламних кампаній Станіслав Галандзовський 27.10.2025 12:24
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? 259
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики 229
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор 189
- Чесна конкуренція – це не лише про розбудову ринків: роздуми про політику та легітимність 106
- Суд захистив право дитини жити з батьком: рішення Верховного Суду 70
-
Трамп та Сі встановлюють нові правила. П’ять фактів про зустріч, на яку чекали шість років
49587
-
Дрон, надрукований на 3D-принтері, розвинув швидкість 585 км/год – відео
Технології 10315
-
Nvidia інвестує $1 млрд у Nokia: акції фінської компанії злетіли на 26%
Бізнес 5328
-
Сі й Трамп домовилися говорити – і це змінює сценарій завершення війни
Думка 5291
-
Пітятка, між’яр’я і пес Патрон: як ми писали новий текст Євгенії Кузнєцової і що в ньому побачили
Життя 4910
