блоги

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
29.08.2018 14:32

Адміністративний арешт майна платника податків з підстав недопуску ревізора

Евгений Морозов Адвокат (судебная защита), магистр права

Наслідки пред'явлення посадовою особою податкового органу при виході на перевірку витягу з наказу про призначення на посаду замість службового посвідчення .

21 серпня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи №820/18328/14, адміністративне провадження № К/9901/5636/18 (ЄДРСРУ № 76001392) досліджував питання негативних наслідків пред'явлення посадовою особою податкового органу при виході на перевірку витягу з наказу про призначення на посаду замість службового посвідчення та не визначення виду адміністративного арешту в судовому порядку.

Актуальність теми полягає в тому, що в державі йде реформування податкових органів (злиття, об’єднання і т.і.), а отже платник податків може зіштовхнутися з проблемою допуску/недопуску посадових осіб контролюючого органу ДФС до податкової перевірки підприємства… і однією з правомірних підстав недопуску ревізорів буде відсутність у останніх службового посвідчення.

Суть справи: З метою підтвердження обґрунтованості накладення арешту, податковий орган звернувся із зазначеним поданням до адміністративного суду.

Відхиляючи доводи Товариства щодо законного недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки з підстав не пред'явлення службового посвідчення, суди попередніх інстанцій висновувалися на тому, що з направленнями та наказом про проведення перевірки уповноважена особа Товариства ознайомлена у передбаченому законом порядку, а також врахували пред'явлення посадовою особою податкового органу замість службового посвідчення витягу з наказу про призначення на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту.

Суди попередніх інстанцій врахували ту обставину, що на момент проведення перевірки податкова інспекція перебувала в процесі реорганізації, а тому видача службових посвідчень встановленого зразка була неможлива з об'єктивних причин.

Суд вказав, що стаття 94 Податкового кодексу України встановлює адміністративний арешт майна, за положеннями пункту 94.1 цієї статті, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Обставини застосування арешту майна наведені пунктом 94.2, серед яких, підпунктом 94.2.3 передбачено застосування адміністративного арешту у випадку, коли платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначені статтею 81 Податкового кодексу України.

Пунктом 81.1. цієї статті встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Судами попередніх інстанцій установлений факт непред'явлення посадовою особою контролюючого органу службового посвідчення, що є законною підставою згідно пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

(!!!) Верховний Суд вважає помилковою позицію судів попередніх інстанцій стосовно того, що пред'явлення посадовою особою податкового органу при виході на перевірку витягу з наказу про призначення на посаду замість службового посвідчення надає право приступити до проведення перевірки. Пункт 81.1 статті 81 Податкового кодексу України встановлює вичерпний перелік документів, що мають бути пред'явлені посадовими особами податкового органу в повному обсязі платнику податків, що є обов'язковою умовою, яка надає право приступити до проведення перевірки. Дана норма не встановлює альтернативних видів документів, які можуть замінити зокрема службове посвідчення.

ВИСНОВОК 1: Відтак, відсутність службового посвідчення є законною підставою для не допуску посадових осіб контролюючого органу платником податків до перевірки, що унеможливлює застосування податковим органом адміністративного арешту майна на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. 

Крім того, в межах спірних правовідносин підлягають дослідженню норми, за якими передбачено правове регулювання застосування видів адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до приписів статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, зокрема, що  платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

ВАЖЛИВО: Аналіз наведених норм доводить, що наслідки застосування повного та умовного арешту майна в залежності від його виду є різними.

Керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Звертаючись до суду податковий орган просив підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна, без визначення його виду.

Постановою суду першої інстанції, з якою погодився суд апеляційної інстанції підтверджена обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків без визначення виду адміністративного арешту.

ВИСНОВОК 2: Враховуючи, що повний та умовний адміністративні арешти мають різні правові наслідки, застосовуючи винятковий спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначення виду адміністративного арешту, підтвердження  обґрунтованості якого здійснюється в судовому порядку, є обов'язковим. Без зазначення виду адміністративного арешту майна платника податків, про підтвердження обґрунтованості якого просить податковий орган, судове рішення втрачає елемент правової визначеності, як для сторін спору так і для необмеженого кола осіб.

 

 

 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.