Не залучення заінтересованих осіб: правові наслідки судового рішення

04.10.2017р. судова палата у господарських справах Верховного Суду України в контекстісправи № 3-659гс17  досліджувалапитання щодо правових наслідків судового рішення про права і обов'язки осіб, щоне були залучені до участі у справі.    

Суд вказав, що статтею 129 Конституції України закріплено такіосновні засади судочинства як: рівність усіх учасників судового процесу передзаконом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїхдоказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зазначені принципи знайшли своє відображення у ст.ст. 4І, 4³ ГПК,а тому господарські суди зобов’язані реалізовувати їх під час здійсненнягосподарського судочинства.

Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнароднідоговори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, єчастиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в ст. 17 ЗаконуУкраїни «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду зправ людини» зазначено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію прозахист прав людини і основоположних свобод, ратифіковану Законом України від 17липня 
1997 року № 475/97-ВР (далі – Конвенція), та практику Європейського суду з правлюдини як джерело права.

ВАЖЛИВО:  Судове рішення, оскаржуване незалученою особою,повинно безпосередньо стосуватися прав та обов’язків цієї особи, тобто суд маєрозглянути і вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких намомент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першоїінстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов’язки цієї особиу відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийнято про права таобов’язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальнійчастині рішення наведено висновки суду про права та обов’язки цієї особи, або урезолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов’язки такихосіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб,незалучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають зісформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположнихсвобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд привизначенні його цивільних прав і обов’язків (Аналогічні висновки упостановах Верховного суду України від 24.06.2008р. у справі  №2/164-35/246 ,  від 07.07.2009р. у справі  №01/65-88 , від 02.03.2010р. у справі  №5/131-09 , від 02.03.2010р. у справі  № 5/130-09  від 23 грудня 2015 року у справі  №3-1135гс15 ).

Так, згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право насправедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежнимі безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його правта обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якоговисунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Більше того, за п.1.6 постанови Пленуму Вищого господарськогосуду України від 26.11.2011 №18 "Про деякі питання практики застосуваннягосподарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (зізмінами і доповненнями) процесуальний закон не обмежує можливості допущення особидо участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог напредмет спору, на підставі її заяви про вступ у справу в процесі повторногорозгляду останньої в апеляційному порядку, а також залучення третьої особи, якане заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі заклопотанням сторони, прокурора або з ініціативи апеляційного господарськогосуду; відповідні дії можуть мати місце до прийняття апеляційною інстанцієюсудового рішення зі справи.

(!!!)  Тобто залучення до участі у розгляді справи третьої особи,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стадії апеляційногоперегляду можливе лише при фактичному розгляді апеляційним господарським судомсправи та до прийняття апеляційною інстанцією судового рішення (ПостановаВГСУ від 24.01.2017 року у справі  №904/7492/16 , ЄДРСРУ № 64316745).

Відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляютьсамостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороніпозивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішенняз господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї зсторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін,прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій попідготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, щорішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не єстороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі яктретіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справахщодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративніправа держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснюєуправління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка незаявляє самостійних вимог на предмет спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб провступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на якихпідставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі усправі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

ВИСНОВОК:  Підставою участі третіх осіб у справі є їх юридичназаінтересованість, яка ґрунтується на матеріально-правових відносинах з однієюіз сторін справи або обґрунтоване припущення, що судове рішення може вплинутина права і обов'язки осіб, які не є стороною у справі зокрема:  якщо занаслідками вирішення справи можуть змінитися та/або припинитися або виникнуть(між стороною по справі і третьою особою) нові правовідносини (права іобов’язки).

Ч. 3 ст. 104 ГПК встановлено перелік порушень нормпроцесуального права, які є безумовною підставою для скасування рішеннямісцевого господарського суду, зокрема якщо господарський суд прийняв рішенняпро права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Такі порушення у будь-якому випадку є підставою для скасуваннярішення місцевого господарського суду, у тому числі й тоді, коли суд першоїінстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку.

Матеріал по темі:  «Забезпеченнядержавою право на перегляд судових рішень»