Відшкодування шкоди за неправомірні дії правоохоронних органів

СУД: для такого виду відповідальності необхідно чітко визначити норми матеріального права, які регулюють дані відносини; умови, порядок відповідальності за завдану моральну шкоду та коло суб’єктів, на яких покладається така відповідальність.

22.06.2017р. в рамках справи № 6-501цс17 Верховнийсуд України досліджував питання щодо стягнення моральної шкоди за неправомірнірішення, дії та бездіяльність прокуратури, а саме: прийняття працівникамипрокуратури незаконних рішень, тривала бездіяльність посадових осіб, пов’язаназ невнесенням відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тривалеслідство та неодноразове закриття кримінального провадження, що у подальшомускасовувалось.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуваннівказаних норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах ВерховногоСуду України виходила з наступного.

Згідно зі статтею 19Конституції України органи державноївлади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діятилише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законамиУкраїни.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову таморальну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України,відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірнимирішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, занаявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдануорганом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового)слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ціпідстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди,серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, щоздійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудовогорозслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди.Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності зазавдану шкоду саме на державу.

ВАЖЛИВО: Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чибездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органурозслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадкахвчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦКУкраїни, а саме: 1) у випадку незаконного засудження, 2) незаконногопритягнення до кримінальної відповідальності, 3) незаконного застосуваннязапобіжного заходу, 4) незаконного затримання, 5) незаконного накладенняадміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

(!!!) Шкода,завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконногоповідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконноговзяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінальногопровадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконноговідсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежуютьправа громадян, підлягає відшкодуванню на підставі Закону України«Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діямиорганів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудовогорозслідування, прокуратури і суду».

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 2 цьогоЗакону право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цимЗаконом, виникає у випадках закриття кримінального провадження за відсутністюподії кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінальногоправопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватостіособи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Згідно з пунктами 1, 5 статті 3 цього Закону увипадках незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру увчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання підвартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки,незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи(посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, громадяниновівідшкодовуються (повертаються) заробіток та інші грошові доходи, які вінвтратив внаслідок незаконних дій, а також моральна шкода.

Відшкодування шкоди в таких випадках провадиться зарахунок коштів державного бюджету (частина перша статті 4 ЗаконуУкраїни «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконнимидіями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органівдосудового розслідування, прокуратури і суду»).

Частинами першою та другою статті 12 цьогоЗакону передбачено, що розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3,4 статті 3 цьогоЗакону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чирозглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначаютьвідповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудоверозслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальнепровадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному абокасаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першійінстанції. У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодуванняшкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавстваможе оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду - до суду вищої інстанції вапеляційному порядку.

Пунктами 11, 12 Положення про застосування Закону України«Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діямиорганів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказомМіністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України та Міністерствафінансів України від 4 березня 1996 року № 6/5/3/41, у разі закриттякримінальної справи за відсутністю у діянні складу злочину слідчий зобов'язанийроз'яснити громадянинові порядок поновлення його порушених прав і відшкодуванняіншої шкоди.

Отже, чинним законодавством чітко визначено порядоквідшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, щоздійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування,прокуратури і суду, прицьому встановлення розміру грошових доходів, втрачених громадянами унаслідокнезаконних дій зазначених органів, віднесено до компетенції цих органів, а несуду.

ВАЖЛИВО: За відсутності підстав для застосування частинипершої статті 1176 ЦКУкраїни, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частинишостої цієї статті – така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобтовиходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органомдержавної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дієючи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні неюсвоїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦКУкраїни.

Відповідно до цієї норми обов'язок відшкодуватизавдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконнимрішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу.

Згідно зі статтею 4 ЦПКУкраїни, здійснюючиправосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права таінтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначенийзаконами України.

У даній справі позивач звернувся до суду з позовом допрокуратури про відшкодування моральної шкоди, завданої прийняттям незаконнихрішень і протиправною тривалою бездіяльністю відповідача, пославшись наположення статті 1172 ЦК України.

За положеннями частини першої цієї статті юридична або фізичнаособа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїхтрудових (службових) обов'язків.

У зазначеній нормі встановлюються загальні правилавідшкодування юридичною або фізичною особою потерпілій стороні шкоди, завданоїїхнім працівником або іншою особою.

Це один з випадків, коли суб’єктом деліктноївідповідальності виступає юридична або фізична особа, яка шкоди потерпілійстороні безпосередньо не завдавала. Тобто особливістю цих зобов’язань є те, щозакон відмежовує особу, яка безпосередньо завдала потерпілій стороні шкоди, відособи, яка повинна цю шкоду відшкодувати.

У цивільному праві під діями юридичної особи визнаються:дії органу, її представників, а також її членів або інших учасників(працівників і службовців). Діями фізичної особи (фізичної особи – підприємця)визнаються дії працівників (службовців), якщо їх вчинено на виконання трудових(службових) обов’язків.

(!!!) Покладення на юридичну або фізичну особувідповідальності за вказаною нормою пояснюється тим, що безпосереднійзаподіювач шкоди (працівник) юридично втілює волю осіб, з якими він пов’язанийтрудовим договором (контрактом), а тому його вина визнається виною роботодавця.

Правовий зв'язок між юридичною або фізичною особою тапрацівником виникає з трудових відносин незалежно від їх характеру – постійні,тимчасові, сезонні відносини або відносини, що склалися між зазначеними особамипри виконанні працівником іншої роботи за трудовим договором (контрактом).

Під виконанням працівником своїх трудових (службових)обов’язків розуміється виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором(контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить замежі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною абофізичною особою, або спричинена невідкладною виробничою необхідністю як натериторії роботодавця, так і за її межами, протягом усього робочого дня.

Деліктні зобов’язання, передбачені вказаною нормою,включають: потерпілу особу, що зазнала шкоди; відповідача – юридичну абофізичну особу, яка безпосередньо шкоди потерпілій стороні не завдавала;фактичного заподіювача шкоди – працівника, який пов'язаний з відповідачемвиконанням своїх трудових (службових) обов’язків.

Для покладення на юридичну або фізичну особувідповідальності за статтею 1172 ЦК України необхідна наявність як загальнихумов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника, шкода,завдана потерпілій стороні, причинний зв'язок між протиправною поведінкоюпрацівника і завданою шкодою, вина працівника), так і спеціальних умов, якіобов’язково слід ураховувати. Це обставини, за наявності яких шкода буласпричинена, хоча сама шкода в цих зобов’язаннях і не набуває якихосьособливостей. До таких обставин частина перша вказаної норми відноситьвиконання трудових (службових) обов’язків працівником. У разі завдання шкодипрацівником діями, що за своїм змістом не випливають з виконання ним трудових(службових) обов’язків, не виникає відповідальності юридичної або фізичноїособи за шкоду, спричинену вказаним працівником. Він повинен сам відшкодувати цюшкоду на загальних підставах деліктної відповідальності (стаття 1166 ЦКУкраїни).

Юридична або фізична особа, яка відшкодувала шкоду,завдану працівником, має право зворотної вимоги (регресу) до цього працівника врозмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом(частина перша статті 1191 ЦК України), тобто розмір відшкодування визначаєтьсязаконодавством, яке регулює відносини працівника, зокрема трудовимзаконодавством.

Причинно-наслідковий зв’язок у цьому виді деліктнихзобов’язань може мати складний характер, тобто треба доводити не тільки те, щошкоди завдано внаслідок протиправного діяння, а й те, що це протиправне діяннявиникло внаслідок неналежного виконання чи невиконання працівником (службовцем)або іншою особою покладених на нього трудових (службових) чи інших обов’язків.

ВИСНОВОК: для такого виду відповідальності (відшкодуванняшкоди за неправомірні дії правоохоронних органів)  необхідно чітковизначити норми матеріального права, які регулюють дані відносини; умови,порядок відповідальності за завдану моральну шкоду та коло суб’єктів, на якихпокладається така відповідальність.

Суди, вирішуючи спір, не врахували зазначених вище нормматеріального права, дійшовши висновку про те, що неправомірними рішеннями,діями та бездіяльністю прокуратури позивачу завдано моральної шкоди,припустились взаємовиключних висновків про одночасне застосування до спірнихправовідносин положень  статей 1172 та 1176 ЦК України, та залишили позаувагою, що зазначені норми матеріального права регулюють різні підстави, умови,порядок відповідальності за завдану моральну шкоду та коло суб’єктів, на якихпокладається така відповідальність. 

Матеріал по темі: «Порядок компенсації майнової шкоди спричиненої слідчимиСБУ»