Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
12.07.2017 08:18

Позовна давність: відлік строку пред’явлення вимог до іпотекодавця

Адвокат (судебная защита), магистр права

Строк та початок його відліку протягом якого іпотекодержатель має право пред’явити позов до іпотекодавця.

111.jpeg

05.07.2017 р  .Верховним судом України в рамках справи № 6-3116цс16  зроблено правовий висновокстосовно початку перебігу та/або пропуску позовної давності при зверненністягнення на предмет іпотеки  післяотримання боржником вимоги про дострокове повернення кредиту в повному обсязі.

Відповідно до статті 256 ЦК Українипозовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду звимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, прозастосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові(частина четверта статті 267 ЦК України).

Статтею257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За загальним правилом перебіг загальноїпозовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатисяпро порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина першастатті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давностізастосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться встаттях 252 – 255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовноїдавності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як зпевними обставинами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття261 ЦК України).

Отже, за змістом цієї норми початок перебігу позовноїдавності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов,тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Аналогічна правова позиція викладена упостанові Верховного суду України у справі № 6-116цс13  (№ в ЄДРСРУ 35667396).

З урахуванням особливостей конкретнихправовідносин початок перебігу позовної давності може бути пов’язаний з різнимиюридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Іпотекою є застава нерухомого майна, щозалишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України).

Відповідно до статті 1 Закону України«Про іпотеку» іпотека – це вид забезпечення виконаннязобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуваннііпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконанняборжником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимогза рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника упорядку, встановленому цим  Законом.

Згідно із частиною першою статті 7 цьогоЗакону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити своювимогу за основним зобов’язанням у повному обсязі або в частині, встановленійіпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючисплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієїсуми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основнезобов’язання.

У статті 33 Закону України «Про іпотеку»передбачені підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Зокрема, частиною першою цієї статті передбачено,що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основногозобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основнимзобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Правоіпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає зпідстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

ВАЖЛИВО:  Отже, чинним законодавствомпередбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги зарахунок предмета іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконанняборжником забезпеченого іпотекою зобов’язання.

Частина перша статті 35 Закону України«Про іпотеку» передбачає, що в разі порушення основного зобов'язання та/абоумов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику,якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення.В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога провиконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк тапопередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієївимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишаєтьсябез задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про зверненнястягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставідоговору.

У договорі іпотеки сторони узгодили, щоіпотека за цим договором забезпечує вимоги іпотекодержателя щодо сплатиборжником кожного і всіх його платіжних зобов’язань за кредитним договором урозмірі, валюті, порядку та у строк, які встановлені в кредитному договорі зусіма змінами і доповненнями до нього, укладеними протягом терміну дії.

Разом з тим, сторони узгодили правобанку вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань у цілому або увизначеній банком частині.

(!!!)  При цьому пред’явивши вимогу продострокове повернення кредиту та сплату відсотків за користування ним, кредиторвідповідно до частини другої статті 1050 ЦК України та умов укладеного договору змінив строк виконанняосновного зобов’язання.

Право задовольнити забезпечені іпотекоювимоги за рахунок предмета іпотеки виникло в кредитора у зв’язку з невиконаннямборжником вимоги про дострокове повернення кредиту в повному обсязі.

При цьому таке право згідно з умовамиукладених договорів виникає через тридцять календарних днів з дати одержанняпозичальником відповідної вимоги та за умови її невиконання.

ВИСНОВОК:   іпотекодержатель має правопред’явити позов до іпотекодавця протягом трьох років, починаючи від датиневиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання (тридцять перший деньпісля отримання вимоги про дострокове повернення кредиту в повному обсязі).

Разом з цим, сплив позовної давності доосновної та додаткової вимог кредитора про стягнення боргу за кредитнимдоговором і про звернення стягнення на предмет іпотеки сам по собі не припиняєосновного зобов’язання  (Постанова Верховного суду України  від 15.05.2017 р. посправі № 6-786цс17).

 

P.s.Більше того, якщо кредитор не скористався своїм правом на проведення стягненняза виконавчим листом та задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки встроки, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», це не єпідставою для припинення іпотеки  (22.02.2017 р. судові палати у цивільних та господарськихсправах Верховного Суду України у справі  № 6-133цс17).

Детальніше:   «КРЕДИТОР НЕ СКОРИСТАВСЯ ПРАВОМ НА ПРИМУСОВЕ СТЯГНЕННЯ…ЧИДІЄ ІПОТЕКА?» 

 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net