Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
18.06.2017 13:08

Фірма: визначення до якого з видів відноситься суб’єкт господарювання

Адвокат (судовий захист), магістр права

При визначенні до якого з видів відноситься суб’єкт господарювання слід виходити із загально прийнятої практики ототожнення цього поняття з поняттям «підприємство».

налог доки.jpg

24.05.2017 р. вирішуючи питання про усунення розбіжностейу застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права, Судовапалата у цивільних справах Верховного Суду України в розрізі розглядусправи № 6-482цс17 виходила з наступного.

Суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, якіздійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію(сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно інесуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крімвипадків, передбачених законодавством (стаття 55 Господарського кодексуУкраїни; далі – ГК України).

Відповідно до статей 62 та 63 цього Кодексу в Україніпідприємства як самостійні суб’єкти господарювання в залежності від формвласності можуть бути таких видів: 1) приватне підприємство, засноване навласності фізичної особи; 2) колективне підприємство, засноване на власностітрудового колективу підприємства; 3) господарське товариство, яке засноване навласності об'єднання громадян; 4) комунальне підприємство, засноване навласності відповідної територіальної громади; 5) державне підприємство,засноване на державній власності, в тому числі казеннепідприємство.  

Залежно від способу утворення (заснування) та формуваннястатутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні такорпоративні (частина третя статті 63 ГК України).

За положеннями частини п’ятої статті 63 ГК Україникорпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більшезасновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднаннямайна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їхспільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі черезоргани, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходівта ризиків підприємства.

Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, щостворюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, втому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

ВАЖЛИВО: Отже,підприємства, створені на основі приватної власності (приватні підприємства)можуть бути як корпоративними (заснованими декількома особами) так і унітарними(створеними однією особою). До корпоративних підприємств відносятьсякооперативи, господарські товариства та інші підприємства, що створені двомаабо більшою кількістю осіб.

Відтак, системний аналіз зазначених норм права дає підставивважати, що приватне підприємство, створене на основі приватної власностідекількох осіб, є приватним корпоративним підприємством та може бути, зокрема,як кооперативом, так і господарським товариством.

Разом з тим особливості здійснення діяльності щодо кожноговиду підприємств закріплені у спеціальних нормах ГК України (глави 8-13), ЦКУкраїни (Глава 8) та спеціальних законах, зокрема «Про господарські товариства»та «Про кооперацію»

Відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів(частина друга статті 65 ГК України) й власник здійснює свої права щодоуправління підприємством.

(!!!) Важливим чинником для визначення чивідноситься суб’єкт господарювання до господарських товариств або докооперативів, є дослідження способу утворення та формування статутного капіталупідприємства, його статутних документів та сфери і напрямків діяльності.

Організаційно-правова форма юридичних осіб зазвичайзазначається в їх назвах та/або закріплена в положеннях їх установчихдокументів, зокрема у статуті, який у силу положень статті 57 ГК Україниповинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності,розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядокрозподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їхкомпетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, атакож інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єктагосподарювання, передбачені законодавством.

Отже, питання про вид суб’єкта господарювання, видпідприємства, вид господарського товариства, права та обов’язки їх засновників,про зміст їх правовідносин між засновниками повинні вирішуватись відповідно дозмісту статуту та установчих документів такого суб’єкта господарювання.

Положення статті 147 ЦК України, на яку як на підставу своїхпозовних вимог щодо наявності переважного права на придбання частки устатутному капталі посилалась позивачка, регулює відносини засновниківгосподарського товариства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю.

Згідно зі статтею 147 ЦК України учасник товариства зобмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити своючастку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цьоготовариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки(її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариствачи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цьогоправа.

Поняття господарського товариства закріплено у статті 79ГК України, згідно з якою господарськими товариствамивизнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичнимиособами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі впідприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. Увипадках, передбачених цим Кодексом, господарське товариство може діяти ускладі одного учасника

До господарських товариств належать: акціонернітовариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства здодатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

ВИСНОВОК: у чинномузаконодавстві не міститься визначення або тлумачення поняття «фірма/агрофірма»,а тому при визначенні  до якого з видів відноситься суб’єкт господарюванняз такою назвою слід виходити із загально прийнятої практики ототожнення цьогопоняття з поняттям «підприємство», як, зокрема, зазначено у листі (!!!) Державноїподаткової адміністрації України від 14 січня 2005 року №365/6/26-5215 «Щодо роз'яснення поняття «фіктивна фірма», а при визначенніправ та обов’язків засновників  -  зі способу утворення статутногокапіталу, розміру відповідальності осіб за борги суб’єкта господарювання,змісту, видів та напрямків статутної діяльності, способу управління та іншихознак виду суб’єкта господарювання, визначених законодавством.


Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи