Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
15.02.2017 11:51

Процесуальні строки розгляду судової справи: межі розумного

Адвокат (судебная защита), магистр права

Перевищення процесуальних строків під час розгляду судового провадження. Критерій оцінки розумності процесуального строку. Межі строку зупинення провадження у справі. Судова практика Верховного суду України та ЄСПЛ.

razumnie-sroki.jpg

01 лютого 2017 рокуВерховний суд України розглядаючи справу  № 6-1957цс16  дослідив питання щодо процесуальних, а також «розумних»строків розгляду справ.

Однак з першунеобхідно вказати, що Верховний Суд України Листом від 25.01.2006 № 1-5/45  «Щодо перевищення розумних строків розглядусправ»  визначив критеріїоцінювання розумності строку розгляду справи, які є спільними для всіх  категорій  справ  (цивільних,  господарських,адміністративних   чи   кримінальних): 1) складність справи; 2) поведінка  заявника;   3) поведінка  органів   державної   влади (насамперед  суду).  

Відповідальність  держави  за  затягування провадження у справі,  якправило,  настає  в  разі  нерегулярного призначення судових засідань,  призначення  судових  засідань  звеликими інтервалами,  затягування при переданні  або пересиланні справи   з  одного  суду  в інший,  невжиття  судом  заходів  для дисциплінуваннясторін у справі,  свідків,  експертів,  повторногонаправлення  справи  на  додаткове  розслідування чи новийсудовий розгляд.

ВАЖЛИВО:  У цивільних, адміністративних ігосподарських справах перебіг провадження для цілей ст. 6 Конвенціїрозпочинається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчуєтьсяухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особі  (справа "Скопелліті проти Італії"від 23 листопада 1993 року) ,або виконанням рішення, ухваленого на користь особи  (справа "Папахелас проти Греції" від25 березня 1999 року) .

У постанові пленумуВищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ  «Про деякі питання дотримання розумних строківрозгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративніправопорушення»  від 17.10.2014р. за № 11 передбачено нижчезазначене.

1. Оцінюючи правову тафактичну складність справи, слід враховувати, зокрема, наявність обставин, щоутруднюють розгляд справи; кількість співпозивачів, співвідповідачів та іншихучасників процесу; необхідність проведення експертиз та їх складність; необхідністьдопиту значної кількості свідків; участь у справі іноземного елемента танеобхідність з'ясування і застосування норм іноземного права.

ВАЖЛИВО:   судам слід виходити з того, що такаобставина, як розгляд цивільної справи судами різних інстанцій, не може сама пособі свідчити про її складність.

2. Оцінюючи поведінкузаявника, а також осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу,слід звернути увагу на те, що не можна покладати відповідальність за тривалийрозгляд справи використання ними процесуальних засобів, передбаченихзаконодавством, для здійснення свого захисту, зокрема, у зв'язку зі зміноюпозовних вимог, вивченням матеріалів справи, заявленням клопотань, оскарженнямухвалених судових рішень. Разом із тим слід взяти до уваги факти невиконанняними процесуальних обов'язків, наприклад, ненадання чи надання з порушеннямстроку, передбаченого ЦПК, доказів у справі; неодноразові неявки в судовезасідання без поважних причин, якщо це призвело до порушення розумного строкусудового розгляду.

3. Оцінюючи поведінкуорганів державної влади (насамперед суду), слід враховувати своєчасністьпризначення справи до судового розгляду; проведення судових засідань упризначений час; строки виготовлення суддею мотивованого судового рішення танаправлення його особам, які брали участь у справі; повноту здійснення суддеюконтролю за виконанням працівниками апарату суду своїх службових обов'язків, утому числі щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про дату тамісце судового засідання; своєчасне виготовлення журналу судового засідання тапротоколу про окремі процесуальні дії; повноту і своєчасність прийняття суддеюзаходів щодо учасників процесу та інших осіб у сфері здійснення правосуддя,направлених на недопущення їх процесуальної недобросовісності і процесуальноїтяганини у справі, зокрема, щодо контролю за строками проведення експертизи;своєчасну видачу виконавчого документа та направлення його до органу,уповноваженого виконати судове рішення.

4. Оцінюючи характерпроцесу та його значення для заявника, слід враховувати важливість предметарозгляду та ступінь ризику для заявника, наприклад, якщо йдеться про справи, щопотребують оперативного прийняття рішення; трудові справи; справи, що пов'язанізі станом здоров'я заявника; справи щодо опіки над дітьми тощо.

Відносно зупиненняпровадження у справі Верховний суд України вказав, що відповідно до пункту 4частини першої статті 201 ЦПК України у разі неможливості розгляду справи довирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного,господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, судзобов’язаний зупинити провадження у цій справі.

Визначаючи наявністьпідстав, передбачених статтею 201 ЦПК України, за яких провадження у справіпідлягає обов’язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що такапідстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 4 частинипершої цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бутивирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, відяких залежить можливість її розгляду.

Згідно з частиноюпершою статті 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку,але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

ВАЖЛИВО:  Межі зупинення провадження у справі неповинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Відповідно до ст.8Конституції України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень тазастосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року ,суд  при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина,  її права  та  свободивизнаються    найвищими   цінностями  та   визначають   зміст   і спрямованістьдіяльності держави. застосовує цей принцип  з  урахуванням судовоїпрактики Європейського Суду з прав людини.

Пунктом 1 статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої ЗакономУкраїни від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції прозахист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу тапротоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвненції», визначено, що кожен має право насправедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строкунезалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодойого прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованістьбудь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. 

ВАЖЛИВО:  Розумність тривалості судового розглядумає визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складністьсправи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предметапозову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі«Фрідлендер проти Франції»).

Отже, аналіз практикиЄвропейського суду щодо тлумачення положення «розумний строк» свідчить: врішенні у справі  «Броуган (Brogan) таінші проти Сполученого Королівства»   він роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним,не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати одинстрок в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожнійсправі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певнихобставин.

У розумінніЄвропейського суду для визначення того, чи була тривалість певного строкурозумною, передусім встановлюється початок цього строку та його закінчення.Строк, який слід брати до уваги у зазначеному відношенні, охоплює собою всепровадження.

ВАЖЛИВО:  Точкою відліку переважно є моментзвернення до національного суду з позовом, хоча цей момент може настати іраніше, наприклад, якщо судовому розгляду має передувати попереднійобов'язковий розгляд справи адміністративним (виконавчим) органом  (рішення у справі «Еркнер і Гофауер протиАвстрії»).

Висновком вказаного єнаступне:

  • Складність справи, аотже й розумність тривалості судового розгляду, має визначатися з урахуваннямнаступних критеріїв: а)складності  справи; б) поведінки заявника;   в) поведінки   органів  державної   влади (насамперед суду); г)важливістю предмета позову длязаявника у справі;
  • Розгляд будь – якоїсправи судами різних інстанцій, не може сам по собі свідчити про її складність;
  • Межі зупиненняпровадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строкурозгляду справи;
  • Розгляд справи повиненвідбуватися в межах строків передбачених діючим процесуальним законодавством,однак строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіхсправ в конкретному цифровому виразі.

P.s.  див. такожматеріал  «ГДЕ ЖЕ «ВАШАЧЕСТЬ»? ИЛИ РАЗУМНЫЕ СРОКИ СУДЕБНОГО ДЕЛА» .


 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net