Заборгованість по виплатам ДТП – грошова відповідальність страховика

Страховик несе цивільно – правову відповідальність (індекс інфляції за весь час прострочення та 3% річних - ст. 625 ЦК України) за заборгованість по страховим виплатам.

Страховик несе цивільно – правову відповідальність:індекс інфляції за весь час прострочення та 3% річних - ст. 625 ЦК України зазаборгованість по страховим виплатам.

21.12.2016 р. Верховний суд України, вирішуючи питання про усуненнярозбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норми матеріальногоправа, при розгляді справи №6-1003цс16 в черговий раз підтвердив правову позицію висловлену у справі №6927цс16 від 01.06.2016 р.

Суд зазначив, що стаття 625 ЦК України встановлює відповідальністьза порушення грошового зобов’язання.

За частиною другою цієї статті боржник, який прострочив виконання грошовогозобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу зурахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а такожтри проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів невстановлений договором або законом.

Грошовим зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона(боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), акредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

ВАЖЛИВО: Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити наданупослугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідноїоплати, тобто в якому передбачається передача грошей як предмета договору абосплата їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.

Саме до таких грошовихзобов'язань належить укладений договір про надання послуг, оскільки вінустановлює ціну договору – страхову суму.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується зазавданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесівчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язуєтьсяоплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором(частина перша статті 901 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 8Закону України від 7 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» (далі –Закон № 85/96-ВР) страховий випадок – це подія, передбачена договоромстрахування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникаєобов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страховоговідшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно зі статтею 16 цього Закону договір страхування – це письмова угода міжстрахувальником і страховиком, за якою страховик бере на себе зобов’язання вразі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику абоіншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якоїукладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальникзобов’язується сплачувати страхові платежі у визначенні строки та виконуватиінші умови договору.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона(страховик) зобов’язується в разі настання певної події (страхового випадку)виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначенійдоговорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язуєтьсясплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належнимчином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актівцивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно дозвичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 511 ЦК України у випадках, встановлених договором,зобов’язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або)кредитора.

Відповідно до частини першої статті 636 ЦК України договором на користьтретьої особи є договір, в якому боржник зобов’язаний виконати свій обов’язокна користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.

ВАЖЛИВО: Проаналізувавши норми статей 524, 533 – 535, 625 ЦК України, можна дійтивисновку, що грошовим є зобов’язання, яке виражається в грошових одиницяхУкраїни (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов’язаннязі сплати коштів.

Таким чином, грошовим зобов’язанням є таке правовідношення, в якому однасторона (боржник) зобов’язана сплатити гроші на користь другої сторони(кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання йогообов’язку.

У частині третій статті 510 ЦК України визначено, що якщо кожна зі сторін узобов’язанні має одночасно і права, і обов’язки, вона вважається боржником утому, що вона зобов’язана вчинити на користь другої сторони, і одночаснокредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Отже, грошовим слід вважати зобов’язання, що складається, зокрема, зправовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певнихдій відповідає кореспондуючий обов’язок боржника сплатити кошти на користькредитора.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов’язаний оплатити наданупослугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідноїоплати, тобто в якому передбачається передача грошей як предмета договору абосплата їх як ціни договору, є грошовим зобов’язанням.

Сторонами договору обов’язкового страхування цивільно-правовоївідповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник тастраховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб(потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідокскоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільно-правовавідповідальність якої застрахована, слугує підставою для виникнення договірногозобов’язання згідно з договором обов’язкового страхування цивільно-правовоївідповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілийтак само має право вимоги до боржника, яким у цих правовідносинах виступаєстраховик.

При цьому потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правовоївідповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяєтьсяправами за цим договором: на його або третьої особи користь страховикзобов’язаний здійснити страхове відшкодування.

ВИСНОВОК: правовідносини з виплати страхового відшкодування, які склалися міжсторонами у справі на підставі договору добровільного страхування наземнихтранспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасноговипадку з водієм та пасажирами на транспорті є грошовим зобов'язанням.

Таким чином, зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошовихзобов'язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України якспеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконаннязобов'язання.