Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
16.11.2016 21:36

Кредитно–фінансові спори: переривання строку позовної давності

Адвокат (судебная защита), магистр права

Формулювання загального правила щодо початку перебігу позовної давності пов’язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об’єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини.

банк 21.jpg

Позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутисядо суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦКУкраїни).

Загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 261 ЦКУкраїни, встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, колиособа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу,яка його порушила.  

Формулювання загальногоправила щодо початку перебігу позовної давності пов’язане не тільки з часомбезпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав),а й з об’єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини  (зазначений висновок бувсформований ще в Постанові Верховного суду України від 29 жовтня 2014 р. усправі № 6-152цс14(№ в ЄДРСРУ 41384789).

Перед усім необхідно вказати, що відповідно до Правової позиціїВерховного суду України у справі  № 6-116цс13 (№ в ЄДРСРУ 35667396)  початок перебігупозовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони правана позов.

Перебіг позовноїдавності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умовдоговору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячнимиплатежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулосяце порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожномупростроченому платежу.

У разі порушенняборжником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповіднодо ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу – до встановленогодоговором строку закінчення виконання останнього зобов’язання вправі заявити всуді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованимипроцентами – ст. 1048 ЦК України ), що підлягає сплаті.

Несплачені до моментузвернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності покожному із платежів окремо (Постанова ВСУ від 30.09.2015 року по справі № 6-154цс15 (№ вЄДРСРУ 51998200).

Строк виконання кожногощомісячного зобов’язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК Україниспливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починаєтьсяз наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якоюпов'язано його початок (стаття 253 цього Кодексу).

Відповідно до статті 256ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися досуду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності,про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови впозові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальнуі спеціальну.

Загальна позовнадавність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимогзаконом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина другастатті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовуєтьсядо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається здня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права абопро особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Так, за зобов'язаннями звизначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливомстроку виконання (частина п’ята статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовноїдавності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містятьсяу статтях 252 – 255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується нестільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами(фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї нормипочаток перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення взацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право впримусовому порядку через суд.

ВИСНОВОК:  на суму кожного простроченого платежу нараховуєтьсянеустойка, позовна давність якої в 1 рік починає свій перебіг з датипрострочення такого платежу. 

Розраховується неустойкавід суми кожного простроченого чергового платежу за період прострочення саме для цього платежу.

Між тим 29 червня 2016року у справі № 6-1188цс16 (№ в ЄДРСРУ 58736523) Верховний суд Українивисловився стосовно стягнення заборгованості, в тому числі пені та штрафів укредитно – фінансових спорах, яке  можливе лише в межах строківпозовної давності.

Так суд вказав, щовідповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або іншафінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит)позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальникзобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048цього Кодексу).

Визначення поняття«зобов’язання» міститься у частині першій статті 509 ЦК України. 

Відповідно до цієї нормизобов’язання – це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язанавчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно,виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певноїдії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. 

У разі порушеннязобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом,зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків таморальної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно зі статтями 526,530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання має виконуватисьналежним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимогчинного законодавства. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконанняз порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)(стаття 610 ЦК України).

Якщо в зобов'язаннівстановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цейстрок (термін). 

При цьому взаконодавстві визначаються різні поняття: як «строк договору», так і «строк(термін) виконання зобов’язання» (статті 530, 631 ЦК України). 

Одним з видів порушення зобов’язання є прострочення –невиконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому перебігпозовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могладовідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частинаперша статті 261 ЦК України).

Відповідно до частинип’ятої цієї статті за зобов’язаннями,  строк виконання яких невизначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давностіпочинається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу провиконання зобов’язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконаннятакої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

За змістом статті 266 ЦКУкраїни зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовнадавність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладеннястягнення на заставлене майно тощо).

Разом із тим, за змістомчастини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання відпозичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором абозаконом.

Згідно статті 599 ЦКУкраїни зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки кошти за кредитним договором в належному розміріповернуто не було, проценти за кредитом та пеня за процентами підлягаєстягненню з відповідача у межах строку позовної давності.

Між тим правовоюпозицією Верховного суду України від  09.11.2016 р. у справі № 6-1457цс16 та № 6-2170цс16  правила переривання перебігу позовної давності застосовуютьсясудом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін усправі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такогопереривання. 

ВАЖЛИВО:  До дій, щосвідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуваннямконкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або зйого згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

При цьому якщо виконання зобов’язання передбачалося частинамиабо у вигляді періодичних платежів і  боржник вчинив дії, щосвідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такідії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давностістосовно інших (невизнаних) частин платежу

Суди повинні дослідитиграфік погашення кредитної заборгованості та встановити чи передбачають умовикредитного договору виконання зобов’язання частинами або у вигляді періодичнихплатежів, і у випадку вчинення боржником оплати чергового платежу, чине  свідчить така дія про визнання лише певної частини боргу, авідтак така дія не може бути підставою для переривання перебігу позовноїдавності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

 

 

P . s . Справедливо буде також зазначити, що судовапрактика передбачає в том числі і можливість зменшення розміру неустойки, яказначно перевищує розмір основної заборгованості, зокрема Верховний Суд Українипри розгляді справи № 6-100 цс 14 у постанові від 03 вересня 2014 рокуконстатував:  «Частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положеньстатті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частиничетвертої статті 10 ЦПК України щодо обов’язку суду сприяти сторонам у здійсненніїхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за  умови, що їїрозмір значно перевищує розмір збитків.

Установивши, що розмірнеустойки значно більший від розміру боргового зобов’язання (разом ізнарахованою індексацією та трьома процентами річних), суд,  навідміну від судових рішень, наданих для порівняння, не застосував до спірнихправовідносин норму частини третьої статті 551 ЦК України, яка підлягалазастосуванню» .

Таким чином, в кожномуконкретному випадку підлягають застосуванню ті чи інші норми права, які разом звідповідною судовою практикою, дають можливість досягти відповідний результатна який розраховує споживач кредитно – фінансових (кредит, депозит, банківськийрахунок, тощо) послуг та захиститися від необґрунтованих нападок з бокубанківських установ.

 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net