Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
01.10.2016 14:55

Розмір процентів за договором позики після спливу строку зобов’язання

Адвокат (судебная защита), магистр права

Верховний суду України визначився із розміром відсотків у випадку їх не встановлення договором позики після спливу визначеного у договорі строку виконання основного зобов’язання.

займ 2.jpg

Правова позиція у справі за № 6-1412цс16висловлена постановою Верховного суду України від 07 вересня 2016 р. зводитьсядо того, що у випадку не встановлення договором позики розміру процентів післяспливу визначеного у договорі строку їх повернення, розмір процентів  визначається на рівні облікової ставкиНаціонального банку України.

Суд вказав, що згідно із статтею 599 ЦКУкраїни зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договоромпозики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні(позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, апозичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів(суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦКУкраїни строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити своїправа і виконати свої обов’язки відповідно до договору. Закінчення строкудоговору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке маломісце під час дії договору.

За змістом статей 525, 526 ЦК Українизобов’язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та увстановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

У відповідності до частин першої та третьоїстатті 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику(грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строкта в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в моментзарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок абореального повернення коштів позикодавцеві.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що закористування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти,якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів закористування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом абоіншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики,якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержанняпроцентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмірпроцентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банкуУкраїни.

Враховуючи вищезазначені положення закону та увипадку не встановлення договором розміру процентів після спливу визначеного удоговорі строку їх повернення, слід дійти висновку про визначення розмірупроцентів на рівні облікової ставки Національного банку України.

Окрім того, підлягають застосуванню положеннястатті 625 ЦК України із поєднанням зі статтею 1048 ЦК України у разіпрострочення виконання боржником грошового зобов’язання.

Разом з цим, відповідно до правовоїпозиції  Верховного суду Українивисловленій у постанові від 30 травня 2012 року  справа № 6-48цс12 в разі якщо спір виник між фізичними особами про стягнення боргу задоговором позики, то правопозикодавця, який не є ні юридичною особою, ні суб’єктом підприємницькоїдіяльності, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державнерегулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність знадання фінансових послуг, на отримання від позичальника обумовлених договоромпозики процентів за користування грошимарегулюється ст. ст. 1046–1048 ЦК України, а не вказаним вище Законом.

Треба також пам’ятати про обов’язковість«письмової форми» договору позики, дана правова позиція, після значноговідрізку часу, була підтверджена ПостановоюВерховного суду України від 24.02.2016 року по справі  № 6-50цс16.

Верховний суд України нагадав, що позиковівідносини регулюються положеннями глави 71 ЦК України.

 Поняттядоговору позики визначено статтею 1046 ЦК України, згідно з якою за цимдоговором одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні(позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, апозичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів(суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Засвоїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивнобезоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим.

Договірпозики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначенихродовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

Ця особливість реальних договорів зазначена вчастині другій статті 640 ЦК України, за якою якщо відповідно до актацивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майнаабо вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідногомайна або вчинення певної дії.

Статтею 202 ЦК України визначено, щоправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільнихправ та обов’язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чибагатосторонніми (договори).

За змістом статті 205 ЦК України сторони маютьправо обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, дляякого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим,якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правовихнаслідків.

Згідно із частиною першою статті 206 ЦКУкраїни усно можуть вчинятись правочини, які повністю виконуються сторонами у моментїх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченнюта (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержанняписьмової форми має наслідком їх недійсність.

Застаттею 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочинифізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмірнеоподатковуваного мінімуму доходів громадян , крімправочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; іншіправочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договірпозики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разівперевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходівгромадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бутипредставлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує переданняйому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

ВАЖЛИВО: За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів єдокументом, який видається боржником кредитору за договором позики,підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючиотримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Письмова форма договору позики внаслідокйого реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а йпередачі грошової суми позичальнику.

Відповідно до частин першої та другої статті207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщойого зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах,якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовійформі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Верховний суд України наголосив, щодосліджуючи договори позики чи боргові розписки, суди повинні виявляти справжнюправову природу укладеного договору незалежно від найменування документа і,зважаючи на встановлені результати, робити відповідні правові висновки.

 

P.s. висновокпрацівника правоохоронного органу, зроблений на підставі відповідних поясненьборжника і відібраних в рамках кримінального провадження про отримання грошейв борг, не завжди є належним та допустимим доказом у суді (постанова Верховного суду України від 08червня 2016 р. у справі № 6-1103цс16).

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net