Податкові пільги. Вигода, яка може обернутися пасткою.
З прийняттям Закону "Про державну допомогу суб'єктам господарювання", при встановленні податкових пільг слід брати до уваги їх вплив на конкуренцію. Які можуть бути наслідки нехтування цим правилом?
В Україні триває розгортання системи моніторингу та контролю державної допомоги, яку держава надає суб’єктам господарювання.
Зазначена система розглядає податкові пільги як одну з форм надання державної підтримки бізнесу. Про це вже говорилося у блозі.
Не слід помилятися, вважаючи, що до прийняття у 2014 році Верховною Радою України Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (далі - Закон) органи влади не здійснювали підтримки окремих підприємств та цілих секторів економіки. Підтримка надавалася, і продовжує надаватися, однак, здебільшого – підприємствам державного сектору економіки. Говорити про якісний облік, прозорість та оцінку ефективності державної допомоги, яка надавалася до набрання чинності Законом, на жаль, не доводиться.
Беручи до уваги зобов’язання України, взяті в межах інтеграції до Європейського Союзу, вся державна допомога, яка надається в Україні, в тому числі, у формі податкових пільг, має бути приведена у відповідність до європейських стандартів у строк до 2022 року.
До цього дедлайну кожен захід, кожна програма державної допомоги будуть переглянуті АМКУ на предмет їх сумісності з конкуренцією. Вся державна допомога, яка надмірно обмежує конкуренцію, буде припинена.
Поки що в Уповноважений орган з питань державної допомоги, яким згідно з Законом є Антимонопольний комітет України, практично не приймає рішень про недопустимість державної допомоги. Однак це не зменшує ризиків отримати серйозні наслідки нехтування правилами надання державної допомоги.
У цьому можна пересвідчитися, ознайомившись з деякими рішеннями з аналогічних питань, які прийняті нашими європейськими візаві.
Так, за результатами дослідження Європейської Комісії (ЄК), у 2015-2018 рр були прийняті рішення, якими визнано факти надмірності, вибірковості та невиправданості податкових пільг, які вибірково надавалися для низки компаній. За наслідками цих рішень:
- Fiat та Starbucks сплатили 23,1 та 25,7 млн євро недосплачених податків відповідно Люксембургу та Нідерландам;
- 35 міжнародних компаній додатково сплатили близько 900 млн євро податків у Бельгії;
- Apple відшкодувала на користь Ірландії 14,3 млрд. євро податків;
- Amazon відшкодував Люксембургу 282,7 млн євро;
- Engie здійснює повернення невиправданих податкових пільг Люксембургу в обсязі близько 120 мільйонів євро.
І це ще не все. Нещодавно, у вересні 2018 року, Європейська Комісія завершила розгляд справи щодо застосування Люксембургом особливої схеми оподаткування до компанії McDonald's Europe Franchising.
На відміну від згаданих вище рішень ЄК, у справі щодо McDonald's Комісії не вдалося довести факт надання суб’єкту господарювання незаконної державної допомоги у вигляді невиправданих податкових пільг. Все ж таки, в наслідок розгляду цієї справи, Договір про уникнення подвійного оподаткування, укладений між Люксембургом та США більше не даватиме можливості повного уникнення оподаткування доходів компанії McDonald's, та як наслідок – отримувати через це переваги порівняно з конкурентами.
Що ж стосується України, то за даними Державної фіскальної служби України, станом на 01.01.2017 чинними є міжнародні договори та конвенції про уникнення подвійного оподаткування України з 74 країнами (в тому числі, з Люксембургом).
Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій Державної фіскальної служби містить інформацію щодо принаймні тисячі діючих індивідуальних податкових консультацій, виданих лише протягом двох останніх років. При чому, 233 з них – стосуються оподаткування доходів нерезидентів.
Тим часом, у Річному звіті про надання державної допомоги суб’єктам господарювання в Україні за 2017 рік, Комітет відзначає неповноту наданої надавачами державної допомоги інформації щодо наданої у 2017 році державної підтримки у формі фіскальних заходів. Так, у Звіті зафіксовано лише 294,36 млн грн такої державної підтримки, тоді як реальні її обсяги у декілька разів більші.
Так, за даними ДФС, станом на 01.01.2018 загальна сума податкових пільг становила близько 26,1 млрд грн. З них пільги за податком на прибуток підприємств склали близько 1,4 млрд грн.
Те, що АМКУ вже звернув свою увагу на питання податкових пільг, вже є «першим дзвіночком». Попри сьогоднішню завантаженість Комітету та повільність у прийнятті рішень, що стосуються державної допомоги, у майбутньому тема надання державної підтримки у формі фіскальних заходів неодмінно стане предметом прискіпливої уваги з боку АМКУ. Адже останній у своєму арсеналі має повноваження здійснювати контроль за держдопомогою з ретроспективою у 10 років.
Нагадаю, що на відміну від класичного конкурентного права, у випадку з державною допомогою Комітет не має повноважень накладати штрафні санкції, однак тут – дещо цікавіше. АМКУ має право вимагати повернення усього обсягу державної допомоги, визнаної ним не сумісною з конкуренцією. У даному випадку йдеться можливе повернення підприємствами до бюджету усього обсягу, коштів, на який було зменшено податкові зобов’язання.
Висновок: претендуючи на отримання податкової пільги, слід переконатися у її відповідності конкурентному законодавству.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1883
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87047
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11243
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9246
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5712
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5411