Хто і чому перевіряє АЗС

В галузі торгівлі пальним є дві основні проблеми, які заставляють ЗМІ і податківців приділяти АЗС неабияку увагу. І якщо наша увага в результаті виливається в додаткові перевірки, то увага ЗМІ призводить до підрахунків того, як часто і на скількох заправках було припинено роботу через ці самі перевірки. При цьому, я переконаний, якби журналісти поцікавилися їх причинами, акценти і тон новин різко б змінилися – як мінімум, перейшли б від звинувачень, як вони люблять писати, "силовиків" і "карних структур" до роздумів, хто насправді у чому винен і що робити далі.

То що ж це за дві глобальні проблеми?

Перша – ненарахування акцизного податку на реалізовані через мережу АЗС нафтопродукти. Здавалося б, до чого тут Офіс? Адже не ми адмініструємо цей податок. Тим не менш, саме ми під час перевірок у 2015 році вперше виявили це порушення, просто співставивши дані звітності по акцизному податку. На одній з мереж, яка ніяк не хотіла визнавати торгілю пальним "з пістолета" роздрібною і платити акциз, відхилення за результатами порівняння склало 2,9 млрд грн. Загалом за 2015-2016 рік ми донарахували різним мережам акцизу більше ніж на 3,7 млрд грн. Звичайно, зараз усі ці донарахування оскаржуються в судах. А поки суди зволікають з рішенням, мережі позбавляються активів, перереєструючи їх на  афілійовані компанії.

Друга проблема полягає в наданні податкової вигоди третім особам (58 СГ) шляхом торгівлі податковими зобов’язаннями. Звучить складно, але механізм насправді простий. Цілий день компанія фактично реалізує паливо-мастильні матеріали (ПММ) кінцевому споживачу через мережу АЗС. Наприкінці робочого дня підприємство виписує зведену податкову накладну на адресу фіктивного підприємства, яке нібито придбало ПММ на АЗС за готівку. Ця маніпуляція дозволяла фіктивному підприємству збільшувати суму ліміту в системі електронного адміністрування ПДВ та в подальшому виписувати податкові накладні по ланцюгу постачання.

Цю схему також було викрито під час адміністрування СГД галузі. По-перше, неможливо було не помітити обрив в ланцюгу реалізації пального (придбали пальне, а продали інші товари та послуги). По-друге, під час перевірки виявилося, що  контрагенти, які нібито придбали таке пальне через АЗС, не мають навіть власних транспортних засобів для його перевезення чи використання, а працює у них взагалі дві-три особи.

І нарешті, на одній з мереж під час аналізу усіх касових чеків було виявлено, що  заправка автомобілів згідно з реєстром чеків одним контрагентом відбувалась від 1500 до 2100 разів в день. Чи можливо таке? Звичайно, ні. В результаті перевірки було виялено, що саме ця мережа "продала податкові зобов’язання" на суму 60 млн грн ПДВ.  

Мережі не поспішають визнавати ухилення від податків і участь у схемах. Крім цих двох, є ще схема роздрібної торгівлі не облікованими у бухгалтерському та податковому обліку нафтопродуктами. Але це дрібниці, які легко виявляються і не складають глобальної тендеції.

Ми системно проводимо роботу з виявлення та руйнування схем ухилення від оподаткування в галузі торгівлі паливно-мастильними матеріалами. Тому для нас настільки важливою є адекватна та своєчасна позицію судів при розгляді зазначеної категорії справ. Також ми сподіваємося на відповідальне ставлення платників податків до їхніх податкових зобов’язань, адже сплата акцизного податку в бюджет місцевих громад – запорука успішного процесу децентралізації влади  та добробуту регіонів.