Реформа судової системи в Україні: Концепція ЄСІКС як інструмент прозорості та доступності правосуддя
Україна вже багато років перебуває на шляху до модернізації судової системи, яка є основою демократії та правової держави. У цьому контексті цифровізація правосуддя має вирішальне значення. Одним із ключових проєктів у цій сфері стала розробка Концепції Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (ЄСІКС). Ця стаття є авторським оглядом основних положень Концепції, її цілей, завдань, проблем та перспектив, а також порівнянням з міжнародним досвідом у сфері цифровізації правосуддя.
Вступ: Чому цифровізація важлива
Українська судова система довгий час зазнавала критики через непрозорість, затягування процесів та складність доступу до правосуддя. Цифровізація, за умови її правильного впровадження, має потенціал змінити цю ситуацію. Мета проєкту ЄСІКС полягає у створенні єдиної платформи, яка забезпечить автоматизацію ключових судових процесів, прозорість та доступність для громадян.
Відповідно до Концепції, основними цілями цифровізації є:
Підвищення індексу верховенства права в Україні до 0,78 (порівняно з 0,47 у 2023 році).
Скорочення тривалості судових процесів до рівня найшвидших у Європі.
Надання можливості проведення всіх судових процедур онлайн.
Поточний стан системи: Від критики до реформ
Сьогоднішній стан судової системи в Україні характеризується фрагментацією технологій, застарілістю програмного забезпечення та численними технічними збоями. Існуючі підсистеми, такі як “Д-3” та “ДСС”, використовують технології кінця 1990-х років, що не відповідають сучасним вимогам. Відсутність інтеграції між підсистемами та їхню функціональну обмеженість відзначили і міжнародні партнери, і користувачі системи всередині країни.
Проблеми включають:
Технічні збої, які перешкоджають реалізації процесуальних прав.
Застарілі архітектурні рішення.
Відсутність автоматизації багатьох бізнес-процесів.
Складні, неінтуїтивні користувацькі інтерфейси.
Ці проблеми спричинили численні збої в роботі системи, тривалі технічні перерви та навіть часткову втрату даних. Усі ці недоліки підтверджені технічними аудитами та стали основою для розробки нової Концепції ЄСІКС.
Мета і завдання ЄСІКС
Концепція визначає основну мету системи — створення ефективного, прозорого та доступного правосуддя. Основні завдання включають:
Ведення електронного документообігу.
Централізоване захищене зберігання судових справ.
Автоматизовану аналітичну та статистичну обробку даних.
Проведення відеоконференцій та віддалений доступ до судових засідань.
Інтеграцію з іншими державними інформаційними системами.
Особлива увага приділяється безпеці даних, їх резервному копіюванню та захисту від несанкціонованого доступу.
Принципи побудови системи
Розробники Концепції ЄСІКС виділили ключові принципи, які повинні забезпечити її ефективність:
Людиноцентричність. Система має бути зручною та інтуїтивною для користувачів.
Доступність та інклюзивність. Усі громадяни, включно з людьми з інвалідністю, повинні мати доступ до функціональності системи.
Єдність та уніфікація. Стандартизація процесів, довідників та інтерфейсів.
Захищеність та надійність. Дотримання міжнародних стандартів інформаційної безпеки.
Поетапність впровадження. Модульний підхід до розробки та впровадження.
Структура системи
ЄСІКС складається з низки функціональних підсистем, кожна з яких має свою специфіку та завдання. Серед основних компонентів виділяються:
Електронний документообіг.
Вебпортал суддівської влади.
Єдиний державний реєстр судових рішень.
Відеоконференцзв’язок.
Суддівське досьє та система управління навчанням.
Кожна з підсистем будується на основі модульної архітектури, що забезпечує її масштабованість та можливість інтеграції з іншими системами.
Міжнародний досвід
Розробка Концепції ЄСІКС враховувала досвід цифровізації правосуддя в інших країнах. Наприклад:
Естонія. Відомий приклад e-Estonia демонструє, як інтеграція державних реєстрів та онлайн-послуг може зробити правосуддя швидшим та доступнішим.
Сингапур. Електронний судовий портал дозволяє подавати документи, відстежувати справи та брати участь у слуханнях онлайн.
Канада. Провінція Британська Колумбія впровадила систему CaseLines для зберігання та управління електронними доказами.
Виклики та ризики
Попри великі амбіції, реалізація Концепції ЄСІКС супроводжується значними викликами:
Недостатнє фінансування.
Низький рівень цифрової грамотності серед користувачів.
Можливий опір змінам з боку частини юридичної спільноти.
Для подолання цих проблем важливо забезпечити належну підготовку кадрів, активне залучення користувачів до тестування системи та постійний моніторинг її ефективності.
Сьогодні ж я надіслав свої пропозиції та зауваження до проєкту Концепції Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (ЄСІКС) на адресу Державна Судова Адміністрація України. Зважаючи на комплексність цього документа та його значення для функціонування судової системи, в цій оглядовій статті хочу поділитися ключовими висновками і пропозиціями.
Основні проблеми, які було виявлено під час аналізу:
Фрагментарність архітектури: — ЄСІКС складається з розрізнених систем, створених у різні періоди, що ускладнює їх інтеграцію та знижує ефективність роботи. Відсутність уніфікованого технологічного рішення призводить до частих технічних збоїв та проблем із безпекою.
Застарілі технології: — Деякі підсистеми базуються на технологіях 1990-х та 2000-х років, що обмежує можливості модернізації й створює ризики втрати даних.
Недостатня функціональність: — Не всі необхідні для роботи ролі та процеси автоматизовані. Наприклад, відсутня функція помічника судді, що створює додаткове навантаження на суддів.
Складні інтерфейси: — Інтерфейси багатьох підсистем є неінтуїтивними, що ускладнює роботу користувачів і погіршує загальний досвід взаємодії із системою.
Проблеми безпеки: — Відсутність резервування на рівні дата-центрів, застаріле програмне забезпечення та недостатня увага до інформаційної безпеки підвищують ризики втрати даних та компрометації інформації.
Прогалини в нормативному регулюванні: — Деякі функції системи не відповідають чинному законодавству, а відсутність актуальних технічних документів ускладнює їх використання. Проблеми з безбар’єрністю також залишаються невирішеними.
Пропозиції щодо вирішення:
Створення єдиної централізованої архітектури: — Запропоновано перейти до уніфікованої структури з єдиним технологічним стеком, що дозволить оптимізувати взаємодію між компонентами системи.
Модернізація підсистем: — Використання сучасних мов програмування для забезпечення надійності, масштабованості та відповідності вимогам інформаційної безпеки.
Автоматизація всіх ключових процесів: — Реалізація функціоналу для підтримки ролі помічника судді, створення автоматизованих інструментів для формування документів і звітів.
Поліпшення інтерфейсу: — Впровадження єдиного персонального простору користувача з інтуїтивним дизайном і адаптацією під потреби різних категорій користувачів.
Посилення інформаційної безпеки: — Реалізація резервного копіювання даних, введення багатофакторної автентифікації, забезпечення криптографічного захисту інформації.
Нормативне узгодження: — Адаптація законодавства до нових функцій ЄСІКС та розробка стандартів для користувацького досвіду й доступності.
Поетапне впровадження: — Щоб уникнути технічних збоїв, впровадження нової архітектури пропонується здійснювати поетапно, з акцентом на інтеграцію з існуючими системами.
Очікувані результати: — Завдяки модернізації ЄСІКС має стати платформою, що забезпечує прозорість, доступність і ефективність правосуддя. Оптимізація роботи судової системи дозволить зменшити час розгляду справ і покращити якість обслуговування громадян.
Цей документ — важливий крок до цифровізації правосуддя, але він вимагає ретельного доопрацювання. Моє завдання — не лише критикувати, але й пропонувати шляхи вирішення проблем. Сподіваюся, що мої пропозиції сприятимуть розбудові сучасної судової системи в Україні.
Концепція ЄСІКС є амбітним проєктом, який має потенціал кардинально змінити українське правосуддя. Її реалізація дозволить створити систему, яка відповідатиме сучасним технологічним стандартам, сприятиме прозорості та доступності судових процесів і стане важливим кроком на шляху до зміцнення верховенства права в Україні. Проте успіх залежить від узгоджених дій усіх зацікавлених сторін, належного фінансування та орієнтації на потреби користувачів.
