Роликократія
Через 29 років після позбавлення комунізму з його Агітпропом та інформаційною монополією, більшість наших громадян самі пішли в залежність від телевізора.
В останньому опитування КМІС щодо оцінки успішності влади всі звернули увагу на падіння рівня довіри до президента Зеленського – від 74% у вересні 2019 р. до 44% нині. Безумовно бахнутися на 30% за півроку – такого не показував рейтинг жодного президента за всю історію України. Але мене вразив дещо інший показник.
46% опитаних бадьоро заявили, що влада успішно протистоїть епідемії коронавірусу в Україні. Не успішними дії влади назвали 43% опитаних. Висновок – очевидний, люди всім задоволені. «Все мовчить – позаяк благоденствує» - як у Російській імперії у ХІХ ст. Здавалося б – все? Аж ніяк. Бо коли тим самим людям ставили питання не взагалі, а цілком конкретні – виходили результати принципово інші.
«Чи успішним було забезпечення лікарень України достатньою кількістю тестів на коронавірус?» - запитав КМІС. «Успішним» - відповіли 11%. «Не успішним» - відповіли 65%.
«Чи успішним було забезпечення лікарів та медичних сестер України засобами індивідуального захисту: масками, халатами, рукавичками тощо?» «Успішним», - відповіли 10%. «Неуспішним», - відповіли 70%.
«Чи успішним було забезпечення населення України засобами індивідуального захисту: масками, рукавичками та антисептиками?» «Успішним» - 14%. «Не успішним» - 80%!
«Чи успішним було запобігання можливих економічних труднощів в Україні, пов'язаних з епідемією корона вірусу?» «Успішним», - вважають 14%. «Неуспішним», - сказали 66%.
«Так чи успішно влада протистоїть епідемії коронавірусу в Україні?» «Успішно», - вважають 46% опитаних. Далі ви знаєте.
Оцінювати як кричуще неуспішні конкретні дії влади, і водночас по-факту схвалювати дії влади взагалі – як це може уміщатися в одних і тих самих людях? В чому різниця? Відповідь – різниця в роликах. В тих самих відеороликах з президентом Зеленським, які демонструють по телебаченню регулярно. В роликах, в яких Зеленський бадьоро звітує про чергові привезені тест системи (в той час коли відзвітували вже про привезення більш як півмільйони тестів, а протестовано в Україні менше ніж у Тунісі та Еквадорі), про нові маски (в той час як по лікарнях лікарі скрізь ходять в саморобних масках), про досягнення бізнесу в забезпеченні країни всім необхідним (підприємці в той час ремствують як на митниці простоюють вантажі з сировиною для засобів спецпризначення, і як бізнес змушений витрачатися на доставку працівників та забезпечення їх засобами захисту, а від держави нема ані податкових канікул, ані позбавлення ПДВ – у бізнесу уже почалися касові розриви і незабаром криза неплатежів).
Люди бачать по телевізору приємне обличчя, яке традиційно в них асоціюється з розважальною програмою і гарним настроєм. Люди заспокоюються. Бадьорий голос вчорашнього шоумена на президентській посаді сповнює людей надії, що всі ці проблеми – тимчасові. Влада все вирішить…
І це – жахливо. Знаєте, я часто ловлю себе на думці, що головна проблема президента Порошенка була не в корупції (рейтинг Трансперенсі як раз фіксував її зменшення – за 5 років Україна піднялася на 7 пунктів) і не в «свинарчуках» (за рік зелена влада не знайшла ЖОДНОГО доказу їхньої провини). Проблема була як раз в цьому – відсутності гарненького ролика по телевізору. В той час як в країні розбудовували збройні сили, заходили в Україну IKEA та Ryanair, частка ЄС в експорті України зросла до 42% і були відкриті більше 200 нових підприємств, телевізор розповідав не про все це – а про «свинарчуків» і «убитого брата». І люди побачили тележуйку, а не реальні справи.
І навпаки. Нині люди чудово бачать провалену владою боротьбу з пандемією, але… ну ролик же! Ну любимий актор! Хіба він може нас всіх дурити?
Мусимо констатувати сумній факт. Через 29 років після позбавлення комунізму з його Агітпропом та інформаційною монополією, більшість наших громадян самі пішли в залежність від телевізора. Роликам вони вірять більше ніж власним очам і вухам. Ролики подавляють в них здатність мислити критично.
Поки воно так – марно сподіватися на якийсь прогрес країни.
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір вчора о 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова вчора о 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар вчора о 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова вчора о 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 12860
-
Борги українців продають на аукціонах. Що це значить для боржників?
Фінанси 5522
-
Банк ЄС анонсував 600 млн євро для України: найбільша сума – на відновлення ГЕС
Фінанси 4912
-
"По-справжньому довіряти одне одному": сім фраз, які використовують пари з міцною довірою
Життя 4822
-
Перший випадок зворотної релокації: у Чернігові запустили фабрику, привезену з Польщі
Бізнес 4772