Електронний суд. Перший досвід використання

Революційність процесуальних кодексів, які набрали чинності наприкінці грудня минулого року, полягала не тільки в новаторських змінах у частині самих процесів, а й форми доступу до правосуддя.

Саме електронний суд, а в офіційній версії - Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, покликана очистити суддівські кабінети від паперових куп і, так би мовити, дитжиталізувати весь процес судочинства.Перехідними положеннями всіх процесуальних кодексів (КАСУ, ГПКУ, ЦПКУ) передбачено, що система починає функціонувати через 90 днів від дня опублікування Державною судовою адміністрацією України в газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади відповідного оголошення про запуск системи.До цього моменту подання процесуальних документів сторонами і видача документів судами здійснюється в попередньому вигляді, тобто в паперовому.

Як відомо, жодного оголошення про запуск електронної системи поки що немає, натомість система є і вже тестується не лише розробниками, а й активними юзерами: 18 пілотними судами в Україні та малою кількістю оптимістично налаштованих юристів та адвокатів.Ще навесні цього року Державна судова адміністрація України своїм наказом визначила перелік судів, які будуть випробувальним майданчиком для системи електронного суду. Увійшли до цього переліку, зокрема, всі районні суди Києва.

Здавалося б, що все максимально зрозуміло і просто - реєструйся в системі, подавай до пілотних судів свої е-документи і почувайся на вістрі хвилі сучасного е-суспільства.Якщо з першим етапом - реєстрацією в системі, проблем не виникло, то на рівні сприйняття нової системи судами хвиля гепнулася у звичний бюрократичний хвилеріз.

Як же почати користуватися системою:

1. Отримати електронно-цифровий підпис

Для цих цілей підходить безліч видів ЕЦП, що видаються від ДФС і Мін'юсту до ключів деяких банків і навіть Акредитованого центру сертифікації ключів ринку електричної енергії.

З досвіду, найшвидше і найпростіше - отримати ключ у ДФС. Займає це не більше 10 хвилин. При цьому, отримання ключа для адвокатів, арбітражних керуючих, нотаріусів або інших осіб зі спеціальним статусом відбувається так само, як для фіз. особи без такого статусу. Тобто ключ видають просто особі без будь-якої персоналізації за професійним критерієм.

2. Зареєструватися в системі

Сама процедура реєстрації передбачає цілком нескладну персоналізацію на ресурсі mail.gov.ua.

Якщо ж до цього ви вже користувалися сервісом Мін'юсту «Кабінет електронних сервісів», то поштовий обліковий запис на mail.gov.ua у вас уже є, і для доступу до системи вам потрібно ввести логін і пароль від цього поштового акаунта.

Що стосується інтерфейсу системи, то тут нарікань особливих бути не може. Все досить зрозуміло і структуровано. До того ж присутні вікна з відеоінструкціями, які не сказати що велика допомога, але дають зрозуміти, що напризволяще розробники тебе не кинули.

Тут варто згадати, що на гарячій лінії Державної судової адміністрації на всі наші запитання в процесі знайомства з системою та подання першого позову її за допомогою, вельми розгорнуто і ретельно все пояснювали.

Процес формування та подання позову в системі не потребує окремого пояснення і на інтуїтивному рівні має бути зрозумілим усім: обираєте предмет позову; вносите дані сторін і ціну позову; заливаєте текст самого позову (без «шапки» зі сторонами, оскільки система сама її формує); завантажуєте додатки (як скани документів, так і медіафайли); оплачуєте одразу ж у системі судовий збір; підписуєте все це своїм ЕЦП.

Після надсилання позову у віконці статусу з'явиться поточний статус заяви. Але правдивість його сумнівна - наш позов уже 2 тижні без руху, а статус: «Відкрито справу».

Чому ж позов без рухів? Навіть судові юристи не можуть з першого разу правильно позов подати і щось недогледіли під час подачі?Так, ми не догледіли і не врахували, що голова суду, на якого розписано ваш позов, може залишити його без руху, бо він поданий через електронну систему, яка ще не працює.

І не важливо, що суд у переліку пілотних для випробування цієї ж системи.Тож наш електронний позов довелося матеріалізувати у звичайну целюлозовмісну форму і подавати для виправлення недоліків. Недоліків судової системи, яка схоже не бажає впроваджувати щось лякаюче нове, навіть якщо воно спрямоване на полегшення роботи всім учасникам судочинства.

Адже судова реформа - це не тільки «спустити згори» зміни, це розуміння і бажання на рівні виконавців ці зміни прийняти і втілювати. Але ні розуміння, ні бажання не нав'яжеш - воно або є, або немає.Що думати, якщо навіть голова суду з переліку пілотних стає на заваді процесу тестування системи.

Проаналізувавши судовий реєстр можна переконатися, що випадки неприйняття до розгляду електронних позовів у пілотних судах не рідкість.

Незважаючи на це, загалом система електронного суду вже на цьому етапі виглядає вже дуже привабливо і містить багато плюсів:

- можливість подати позов або процесуальний документ не виходячи з офісу;

- не потрібно потопати в горах паперу, якщо у вас 100500 сторін спору і для кожної потрібно готувати пакет додатків;

- система в майбутньому стане робочим кабінетом судових юристів і адвокатів, адже через неї здійснюватимуться всі процесуальні дії, інформування про перебіг справи тощо.

Усі ці плюси, звісно, можуть затьмаритися на тлі небажання впроваджувати систему на рівні окремих суддів і судів, але якщо не втрачати оптимізму, а навпаки частіше використовувати її в роботі хоча б із пілотними судами, то не за горами часи, коли для походу до суду нам потрібен буде лише планшет.