Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
14.09.2017 16:40

Фанфікшн як втілення права на свободу творчості

Фанфік-література сьогодні достатньо популяризована завдячуючи свободі у просторі Інтернет. Спокуса поділитися з аудиторією іншим поглядом на вже відому оригінальну історію у авторів-аматорів не зникає, навпаки, позитивні відгуки стимулюють продовжувати тв

Предметом дослідження у контексті авторського права є аматорський твір-оповідання – фанфік (фанфікшн - явище). Розглядаються актуальні питання у сфері творчої діяльності авторів-аматорів, досліджується правомірність «спотворення» персонажів, сюжетних поворотів тощо.

Для початку визначимо особливості художнього твору:

1. Вигадані персонажі, біографія протагоністів/антагоністів.

2. Локалізація подій: географічна місцевість, інфраструктура.

3. Хронологія подій.

4. Орієнтація на певну аудиторію.

5. Сюжетні особливості, прийоми.

Гарно ілюструє так звані «ідейні» різновиди фанфіків дописувач  Irinastar на сайті – «Книга Фанфиков» (РФ) у статті «Авторское право и бесправие в фан-творчестве» (посилання на матеріал – https://ficbook.net/readfic/4165243), зокрема:

1) Статті по фендому (для аудиторії фанатів);

2) Самостійний літературний твір в у якому використовуються:

– герої та «всесвіт», але не пов’язаний з оригіналом (приквел, сиквел);

– герої оригіналу, сюжет, але не «всесвіт»;  

– герої, але не сюжет і «всесвіт»;

– «всесвіт» оригінального твору, але не герої твору;

– герої, «всесвіт», сюжет і «розвилка» (відхилення від сюжету – флеш бек і т.д.);

– історії, у якості персонажів яких виступають відомі постаті.

Слово «фанфік» перекладається з англійської мови як літературна творчість прихильників літературних творів та фільмів. З’ясуємо особливості фанфіків у міждисциплінарному контексті.

Цікавими є результати наукового пошуку Ксенії Андріївни Прасолової, яка захистила кандидатську дисертацію (філологічні науки – 10.01.03) на тему: «Фанфікшн: літературний феномен кінця ХХ століття – початку ХХІ століття (Творчість прихильників Дж. К. Ролінг)» (Калінінград, 2009 рік). Дослідження присвячене медійним продуктам інтерпретованого фандома прихильників Гаррі Поттера. На її переконання, фанфік – це «вислизаючий» канон, або ж індивідуальний канон твору. Вплив першоджерела на фан-твір зводиться до формули запозичення «персонаж-хронотоп-антруаж».

Якщо узагальнити підняті питання К. А. Прасолової, можна підкреслити ті «унікальні» риси фанфікшену, які активно синхронізуються із законодавством про авторське право:

1. Вплив на «авторське фанфік-інтерпритацію» також залежить від читача-критика, його зауваження або враховуються, або ні. Співавторство на матеріалізовану у творі ідею не виникає.

2. Інтеграція гендерної специфіки у твір (з точки зору фанатських традицій). «Полуничний» відтінок актуалізує ценз вікової групи читачів.

3. Фанфікшн – прояв тенденції стихійної демократизації мистецтв.

4. Відбувається ефект «заміни» замість «витіснення» автора канонічного твору («схема: «Я-замість-Ролінг», а не «Я-як-Ролінг») – утворюється взаємодія між суб’єктами фанатської творчості (але не суб’єктами авторського права!).

Дозволяє зрозуміти більш глибше проблематику фанфікшену зауваження офіційного опонента на дисертацію Н. В. Уканакової «Особливості когнітивного механізму формування проекції текстів різної матеріальної представленості (на матеріалі фанфікшн-текстів) (філологічні науки – 10.02.19) – д.ф.н. Н. В. Петрова. Він звертає увагу на те, що термін «фанфік» та «фанфікшн» у порівнянні із термінами «фенфік» та «фенфікшн» неоднорідні. В англійській мові fanfiction слово « fan » – перекладається як «прихильник», а « fun » перекладається як «розвага, забава». Термінологічна особливість дозволяє знайти ще один аргумент на користь того, що фанфік-твори не порушують авторське право.

Для того, щоб визначити місце твору-фанфіку в українському законодавстві, потрібно звернутися до Закону України «Про авторське право і суміжні права». Не підпадає твір-фанфік під визначення похідного твору (похідний твір – твір, що є творчою переробкою іншого існуючого твору без завдавання шкоди його охороні (анотація, адаптація, аранжування, обробка фольклору, інша переробка твору) чи його творчим перекладом на іншу мову…).

Таким чином, наявність ознаки «без завдання шкоди його охороні» (форма вираження, недоторканність твору) корелюється зі змістом ст. 439 ЦК України (далі – ЦК) – автор має право протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню або іншій зміні твору чи будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі та репутації автора, а також супроводженню твору без його згоди ілюстраціями, передмовами, післямовами, коментарями тощо.

Однією із форм використання твору, згідно ст. 441 ЦК є його переробка, адаптація та інші подібні зміни. Твір є опублікованим, якщо він будь-яким способом повідомлений невизначеному колу осіб. Не менш цікавим є використання твору без згоди автора у порядку ст. 444 ЦК, відповідно до якої вільним використанням твору є його цитування з правомірно опублікованого твору; для відтворення у судовому та адміністративному провадженнях та в інших випадках. Так, ч. 2 означеної статті зобов’язує кожного, хто використовує твір, зазначати ім’я автора та джерело запозичення. Доповнюється перелік способів вільного використання твору і ст. 21 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» (вільне використання з виправданою інформаційною метою тощо), ст. 23 (вільне відтворення примірників твору для навчання), ст. 25 (вільне відтворення в особистих цілях або для кола сім’ї).

Вільне використання твору не презюмує його комерційне використання, оскільки у іншого автора виникає право на винагороду та право на перешкоджання неправомірному використанню твору (порушуються авторські особисті немайнові та майнові права – п. «а» ч. 1 ст. 50 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»).

З точки зору п. «17» ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» фанфік є самостійним об’єктом авторського права, який підлягає охороні.  В силу ч. 3 ст. 8 персонаж як концепт, навіть при його повному описі чи ілюстрації, не охороняється (охорона поширюється на форму вираження твору). Виключенням є використання у певних випадках образу персонажу як зображення в межах правової охорони торгової марки.

До блискучих висновків доходить Галина Олексіївна Ульянова, яка захистила потужну докторську дисертацію ( юридичні науки – 12.00.03) на тему: «Методологічні проблеми цивільно-правового захисту прав інтелектуальної власності від плагіату» (Одеса, 2015 рік). Авторка звертає увагу, що явище «апропріації» (запозичення образів, фрагментів мистецтва у власну творчість) слід відрізняти від плагіату у сфері художньої творчості з огляду на таке:

– апропріація дозволяє досягти вираження власних ідей автора за допомогою запозичення;

– апропріація має значення інструментальне;

– апропріація не ставить за мету досягти подібності іншого твору, навпаки, підкреслює стиль митця;

– основна відмінність плагіату від апропріації полягає у меті та способах запозичення.

Фанфік-твір – подібний до апропріації. Дисертантка наголошувала увагу на тезі Н. Самутіної, що фанфікш зазвичай безкорисливий, є великим, диверсифікованим, багатовимірним простором читання і письма. Отже, фанфікшн – це так зване хобі.

Підбиваємо підсумки. Творчий доробок у формі фанфіку не є таким, що спрямований на порушення авторських прав, якщо дотримуються певні умови: не переслідується комерційна мета, відсутність плагіату, зазначено істинного автора твору-оригіналу, виключено можливість образи реальних (історичних) постатей у сюжетній лінії фанфікшену, дотримуються вимоги публічного правопорядку держави.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net