Як зниження міжнародної підтримки впливає на гуманітарне розмінування в Україні
Підсумки Конференції з питань протимінної діяльності в Україні, яка відбулася у жовтні 2024 року в Лозанні.
Швейцарія разом з українською стороною 17-18 жовтня провела щорічну Ukraine Mine Action Conference (UMAC), основною метою якої було підкреслити важливість гуманітарного розмінування для відновлення України після війни, обмінятися практичним досвідом та визначити дієві механізми та інновації, які можуть підвищити ефективність і безпеку розмінування.
У конференції, яку відкрили Президент Швейцарської Конфедерації Віола Амхерд та Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, взяли участь представники з понад 60 країн і міжнародних організацій, а усі виступи та дискусії протягом двох днів проходили під гаслом: “People, partners, progress” ("Люди, партнери, прогрес").
Забруднення від мін та інших вибухонебезпечних предметів безпосередньо впливає на життя цивільного населення, позначається на сільськогосподарському виробництві та порушує доступ до основних послуг, таких як освіта та охорона здоров'я. За інформацією секретаріату Національного органу з питань протимінної діяльності, із початку повномасштабної війни станом на серпень 2024 року від мін та вибухонебезпечних предметів 703 особи постраждали, 303 – загинули, серед них є і 15 дітей. Смертельною пасткою може виявитися і поле, і стежка в лісу, і навіть дитячий майданчик, адже, потенційно небезпечною та замінованою є чверть українських земель. Саме тому міжнародна спільнота наголошує на необхідності посилення зусиль у сфері гуманітарного розмінування і в центр кожного обговорення та проєкту ставить людей.
Попри те, що міжнародна допомога в цьому аспекті через економічні складнощі, яких зазнають країни-партнери, останнім часом суттєво зменшилася, під час конференції було оголошено про додаткові зобов’язання на гуманітарне розмінування на суму майже $70 млн від Люксембургу, Нідерландів, Норвегії та Канади. З 2022 року загальний внесок партнерів у гуманітарне розмінування сягнув $1,07 млрд. Однак, за загальною думкою експертів та учасників конференції UMAC-2024, ці кошти є недостатніми. Для ефективного вирішення мінної проблеми необхідна значна активізація міжнародної підтримки та пошук нових ефективних шляхів співпраці.
Про це йдеться й у підсумковому документі конференції, який підписали 42 країни, взявши на себе зобов’язання підтримувати гуманітарне розмінування в Україні. У документі підкреслюється, що протимінна діяльність має залишатися на міжнародному порядку денному, а підписанти зобов’язуються мінімізувати вплив мін і залишків війни на життя людей за допомогою очищення територій і технологічних інновацій.
Однією з інновацій, яка вже довела свою ефективність за цей час, є використання важких машин з розмінування, якими можна керувати дистанційно і які забезпечують вищу швидкість розмінування та безпеку саперів. Одну з таких машин – комплекс GCS-200 – Швейцарська агенція з розвитку та співпраці передала Україні під час UMAC-2024. Загалом впродовж року Швейцарія передасть три машини для розмінування, які отримають піротехнічні підрозділи ДСНС.
Також під час UMAC-2024 учасники підкреслювали значний прогрес, якого досягла Україна у питанні гуманітарного розмінування. За 2 роки проведена пріоритезація ділянок, у використання було повернуто 35 тис. кв. км території, кількість саперів було збільшено утричі, розроблена та почала працювати програма компенсації за послуги розмінування для аграріїв. Вдалося запустити ринок послуг із гуманітарного розмінування із залученням приватних операторів, оголошено перші 24 тендери у системі «Прозорро». Попереду ще багато роботи, з якою Україна має усі шанси успішно впоратися, але за умови підтримки партнерів.
Розуміння цього є й в України, й в партнерів, адже системне впровадження інновацій в усі сфери гуманітарного розмінування – від методів роботи до фінансування – дозволить нам створювати більш ефективні та безпечні рішення для очищення територій від мін. А очищені від мін території – це ще один крок до перемоги та сталого відновлення!
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
- Что делать, если вас вызывают для проверки инвалидности: советы адвоката Віра Тарасенко 28.01.2025 16:32
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? Олексій Волохов 28.01.2025 15:08
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 15786
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 5547
-
Найкращі університети світу 2025 року: яке місце посіли українські ЗВО — інфографіка
Інфографіка 4005
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3354
-
Леді Гага прокоментувала провал фільму "Джокер: Божевілля на двох" – деталі
Життя 2219