Китай, Захід та інвестиції. Як зробити з Одеси "транзитне серце" України
Наша країна потребує підтримки західних партнерів у проведенні реформ, і одночасно – фінанси на модернізацію інфраструктури.
Якщо наш уряд справді хоче брати гроші у Пекіну на розвиток інфраструктури, найкращий варіант співпраці – це спільні проекти по розвитку портової галузі
На початку цього місяця стало відомо, що Україна та Китай домовились про співпрацю в галузі інфраструктури.
Багато експертів у нашій країні сприйняли таку подію як, начебто, глобальний «розворот» України в сторону Пекіна, та відмову нашої держави співпрацювати із західними партнерами у проведенні реформ. Хоча згодом, зі слів радника делегації ЄС в Україні Віктора Довганя стало відомо, що конкретних домовленостей по інфраструктурі наша країна з Китаєм ще не має - наш уряд планує взяти у Китаю кредит на реалізацію проєкту «Київська обхідна дорога», вартість якого може сягати до 100 мільярдів гривень. Але яку суму для проекту КОД наша країна позичатиме в Китаю, і коли орієнтовно відбудеться укладання кредитної угоди – поки що невідомо.
Зрозуміло лише те, що наша влада в питаннях інфраструктури розглядає Китай як лише джерело фінансування, бо, наприклад, для проєктування дороги за проєктом КОД Мінінфраструктури вирішило залучати взагалі американську інжинірингову компанію Bechtel Corporation.
Україна планує брати позику в Китаю на проект КОД, щоб розвивати транзитні маршрути для вантажного автотранспорту. Хоча якщо уже говорити про Китай та інфраструктурну співпрацю, було б краще для нашої країни, аби уряд України позичав у Пекіну гроші на ті проєкти, які допоможуть нам приєднатись до «Нового шовкового шляху».
Маловідомо, що в Україні уже є один портовий термінал, збудований за гроші Китаю і саме в рамках проєкту «Новий шовковий шлях». Тут мова про термінал китайської корпорації Cofco в порту «Миколаїв», котрий був запущений в 2016 році, розрахований на одночасне зберігання 136 тисяч тонн зерна може перевалювати до 5 млн тонн зернових щороку. Китайські інвестиції у цей проєкт склали $75 мільйонів.
Є також успішний приклад співпраці України з Китаєм у розвитку нашої портової галузі: китайська корпорація China Harbour Engineering Сompany Ltd успішно виконала проєкт днопоглиблення акваторії у порту «Південний», вартість проєкту при цьому сягала 1,5 мільярда гривень. В свою чергу, китайські підрядники були залучені для проведення робіт, необхідних для реалізації проєкту з побудови термінала Neptune, який виконувала наш стивідор ТІС та американська корпорація Cargill.
Ще раз – маємо як мінімум два успішні приклади співпраці України та Китаю у проєктах по розвитку нашої портової логістики, які були засновані на залученні саме «живих грошей», а не кредитних ресурсів, при чому обсяг цих проєктів був відносно невеликим – до $100 мільйонів або ж еквівалент 1,5 мільярда гривень. Китайські інжинірингові компанії розробляли документацію та вели роботи, а запуск цих проєктів сприяв розвитку експортного потенціалу України. Наші ЗМІ неоднократно писали про реалізацію таких проєктів, і це не спричинило негативний резонанс.
Тому для нашої країни було б краще та логічніше вести інфраструктурну співпрацю із Китаєм по тим проєктам, що сприятимуть приєднанню України до проєкту «Новий шовковий шлях». І тут порти «Великої Одеси» могли б стати своєрідною «пілотною зоною».
Наприклад, грамотна передача в концесію паромної переправи в порту «Чорноморськ» може посприяти приєднанню України до «Нового шовкового шляху».
Наші урядовці уже декілька років поспіль виношують ідею запуску контейнерного поїзда, який би рушав із «Великої Одеси» до Китаю через країни Кавказу та Середньої Азії, і паромна переправа «Чорноморська» у таких планах – невід’ємний ланцюжок. Тим більш, що Туреччина та Азербайджан уже створили на Кавказі своєрідний «вузол» маршруту «Нового шовкового шляху», і наша країна має також «підключитись» до цього вузла.
Україна та Китай могли б створити спільну компанію, яка б управляла паромною переправою «Чорноморська» з тим, щоб ці пароми працювали саме на транзитних маршрутах «Нового шовкового шляху».
Або ж – для портів «Великої Одеси» досі лишається актуальною проблема «портового горлечка», тобто недостатньої пропускної спроможності залізничних та автомобільних під’їзних портів. Вирішення цієї проблеми також могло б стати однією із «точок дотику» для інфраструктурної співпраці України та Китаю.
Для нашої країни гостра потреба – реалізувати свій транзитний потенціал так, щоби принести користь вітчизняній економіці. Але для України також гостра потреба – зберегти добрі відносини із західними партнерами у проведенні реформ.
Тому в нашій нинішній ситуації найкращий варіант – співпрацювати у питаннях інфраструктури з Китаєм так, щоб перетворити «Велику Одесу» на «транзитне серце» України.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1883
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87050
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11258
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9249
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5719
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5427