"Нікчемне" право - право є, толку немає
Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади,… але гарантія не для всіх.
Стаття 86.9. Податкового кодексу визначає, що у разі, якщо грошовезобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки,проведеної на підставі постанови слідчого (слідчого судді, прокурора), податковеповідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається такимконтролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днемотримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальнийвирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючимипідставами), що набрало законної сили.
Розберемо наслідки застосування вказаної норми детально на прикладі.
Завзятий працівник Міністерства доходів відпрацьовуєдіяльність платника податків і раптом… «адреса масової реєстрації». Отже, автоматично, працівник з величезноюрадістю, не знаходить цього платника за місцем реєстрації. Далі він так завзятонамагається «розшукати» службових осіб цього платника, що це також дає позитивнийдля нього результат. Натхненний «наполегливою працею» він вибирає підприємстваконтрагентів, які спрацювали на «потрібну» суму із сумнівним платником. Свої дослідженнявін викладає в рапорті, як аналітичні висновки.
На радість інших учасників «регати» вказана інформація, увідповідності до прогресивного КПК, є повідомленням про скоєння кримінальногоправопорушення, і тому новими учасниками швидко приймається естафета полювання«на контрагента».
Після внесення відомостей про кримінальне провадження дореєстру на арену виходить ревізор, йому вручається постанова, по якійпризначено перевірку. В постанові зазначається, що відсутній за місцемреєстрації платник постачальник є особливо небезпечним рецидивістом, а цьогодостатньо, щоб ревізор власним поглядом визнав податкові накладні, які внесенідо реєстру ПДВ, недійсними, а господарські операції нікчемними.
І тут починається головне. У відповідності до статті 86.9 Податкового кодексу, за результатамиперевірки податкове повідомлення – рішення не приймається. Адміністративнимсудом всіх ланок одноголосно визначено, що акт перевірки не породжує будь-якихнаслідків для платника податків, а тому не є дією органу владних повноважень,яку може бути оскаржено. Новий КПК не дає можливості оскарження зареєстрованогокримінального провадження.
Захисники правоохоронної системи скажуть, що кримінальнепровадження не ґрунтується лише на висновках податкового ревізора інспектора, анаявність кримінального правопорушення може підтверджуватись іншимиоб’єктивними доказами по справі. Але, об’єктивна сторона складу злочину застаттею 212 ККУ полягає в нанесенні державі збитків у вигляді несплати податків,а зафіксувати такі збитки може лише акт податкової ревізії. Тобто акт перевірки- це той самий головний доказ, який повинен підтверджувати наявність суспільнонебезпечного діяння.
Також звучить аргумент, що захист платника податківвідбувається протягом досудового слідства та в суді, і платник податку непозбавлений права вимагати проведення судово-економічної експертизи. Але цейаргумент також не аргумент. Всім відомо, що державу поглинає донарахування напідставі актів «нікчемності». Призначення судово-економічної експертизи в НДІСЕне дає шансу платнику податків, адже в такому акті перевірки ревізором зробленоправові, а не економічні висновки, що унеможливлює проведення об’єктивноїекспертизи. Інколи слідчі підрозділи самостійно призначають експертизу, маючина меті закріпити слабенький акт перевірки, і тоді трапляються непоодиноківипадки експертних висновків, зроблених приватними організаціями.
Отже, суб’єктивні висновки ревізора, викладені в актіперевірки, яку призначено за постановою слідчого судді (слідчого, прокурора),платник податків має можливість оскаржити лише після прийнятого податковогоповідомлення-рішення, яке у відповідності до вищезгаданої статі кодексу будеприйнято після набрання законної силу вироку суду, на хвилиночку, за ухиленнявід сплати податків.
Зрозуміло, що оскарження в порядку адміністративногосудочинства висновків, зроблених про нікчемність господарських операцій післянабрання законної силу вироку суду за ухилення від сплати податків є такою жнікчемною спробою, як і самі висновки ревізора.
Отже факт, стаття 86.9. в кодексі існує, практика застосуваннятакого алгоритму також.
Враховуючи вищевикладене, право на захист своїх інтересів всуді передбачене Конституцією України у платника податків є, ось тільки скористатисьїм можна… після вироку суду по кримінальному провадженню. Хіба потрібне таке право?
З такимриторичним питанням та повідомленням про невідповідність норми 86.9.Податкового кодексу статті нормам статті 55 Конституції України рік тому авторзвернувся до профільних комітетів Верховної Ради України: з питань з питаньфінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики - головакомітету Хомутиннік В.Ю., з питань правосуддя - голова комітету Ківалов С.В., зпитань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності – голова комітетуШвець В.Д.
Але вчерговий раз побачив традиційну бюрократичну «відкличність», листи дружньо булонаправлено до податкового органу (ДПС України на той час), від якого надійшлане менш традиційна відповідь.
Потімбуло і Конституційне звернення, але не варто гаяти на нього час, адже дослівноз листа: «відповідно до вимог статей147, 150 Конституції України, заповнення прогалин у правовому регулюванні неналежить до повноважень Конституційного Суду України».
Отже, ціпрогалини в законодавстві потрібно обов’язково і негайно залатати, адже право назахист, яким можна скористатись лише після вироку суду, має ознаки нікчемності.
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін вчора о 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз вчора о 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов вчора о 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
- Як реагувати на вимоги поліції та ТЦК: поради адвоката Павло Васильєв 19.11.2024 17:55
- Як зниження міжнародної підтримки впливає на гуманітарне розмінування в Україні Дмитро Салімонов 19.11.2024 14:12
- Українські діти війни: більше 10 років російської агресії, 1000 днів незламності Юрій Гусєв 19.11.2024 12:16
-
Головний прапор країни приспустили: яка причина
Життя 72611
-
Віктор Ющенко та партнери відчужили право на видобуток газу на Полтавщині
Бізнес 72309
-
Ми втрачаємо покоління інженерів і програмістів. Як математика впливає на майбутнє України
11648
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 10737
-
Британія утилізує п'ять військових кораблів, десятки гелікоптерів і дронів задля економії
Бізнес 9030