"Нікчемне" право - право є, толку немає
Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади,… але гарантія не для всіх.
![3 (1).jpg](/pics/dosmolovskiy/3%20(1).jpg)
Стаття 86.9. Податкового кодексу визначає, що у разі, якщо грошовезобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки,проведеної на підставі постанови слідчого (слідчого судді, прокурора), податковеповідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається такимконтролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днемотримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальнийвирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючимипідставами), що набрало законної сили.
Розберемо наслідки застосування вказаної норми детально на прикладі.
Завзятий працівник Міністерства доходів відпрацьовуєдіяльність платника податків і раптом… «адреса масової реєстрації». Отже, автоматично, працівник з величезноюрадістю, не знаходить цього платника за місцем реєстрації. Далі він так завзятонамагається «розшукати» службових осіб цього платника, що це також дає позитивнийдля нього результат. Натхненний «наполегливою працею» він вибирає підприємстваконтрагентів, які спрацювали на «потрібну» суму із сумнівним платником. Свої дослідженнявін викладає в рапорті, як аналітичні висновки.
На радість інших учасників «регати» вказана інформація, увідповідності до прогресивного КПК, є повідомленням про скоєння кримінальногоправопорушення, і тому новими учасниками швидко приймається естафета полювання«на контрагента».
Після внесення відомостей про кримінальне провадження дореєстру на арену виходить ревізор, йому вручається постанова, по якійпризначено перевірку. В постанові зазначається, що відсутній за місцемреєстрації платник постачальник є особливо небезпечним рецидивістом, а цьогодостатньо, щоб ревізор власним поглядом визнав податкові накладні, які внесенідо реєстру ПДВ, недійсними, а господарські операції нікчемними.
І тут починається головне. У відповідності до статті 86.9 Податкового кодексу, за результатамиперевірки податкове повідомлення – рішення не приймається. Адміністративнимсудом всіх ланок одноголосно визначено, що акт перевірки не породжує будь-якихнаслідків для платника податків, а тому не є дією органу владних повноважень,яку може бути оскаржено. Новий КПК не дає можливості оскарження зареєстрованогокримінального провадження.
Захисники правоохоронної системи скажуть, що кримінальнепровадження не ґрунтується лише на висновках податкового ревізора інспектора, анаявність кримінального правопорушення може підтверджуватись іншимиоб’єктивними доказами по справі. Але, об’єктивна сторона складу злочину застаттею 212 ККУ полягає в нанесенні державі збитків у вигляді несплати податків,а зафіксувати такі збитки може лише акт податкової ревізії. Тобто акт перевірки- це той самий головний доказ, який повинен підтверджувати наявність суспільнонебезпечного діяння.
Також звучить аргумент, що захист платника податківвідбувається протягом досудового слідства та в суді, і платник податку непозбавлений права вимагати проведення судово-економічної експертизи. Але цейаргумент також не аргумент. Всім відомо, що державу поглинає донарахування напідставі актів «нікчемності». Призначення судово-економічної експертизи в НДІСЕне дає шансу платнику податків, адже в такому акті перевірки ревізором зробленоправові, а не економічні висновки, що унеможливлює проведення об’єктивноїекспертизи. Інколи слідчі підрозділи самостійно призначають експертизу, маючина меті закріпити слабенький акт перевірки, і тоді трапляються непоодиноківипадки експертних висновків, зроблених приватними організаціями.
Отже, суб’єктивні висновки ревізора, викладені в актіперевірки, яку призначено за постановою слідчого судді (слідчого, прокурора),платник податків має можливість оскаржити лише після прийнятого податковогоповідомлення-рішення, яке у відповідності до вищезгаданої статі кодексу будеприйнято після набрання законної силу вироку суду, на хвилиночку, за ухиленнявід сплати податків.
Зрозуміло, що оскарження в порядку адміністративногосудочинства висновків, зроблених про нікчемність господарських операцій післянабрання законної силу вироку суду за ухилення від сплати податків є такою жнікчемною спробою, як і самі висновки ревізора.
Отже факт, стаття 86.9. в кодексі існує, практика застосуваннятакого алгоритму також.
Враховуючи вищевикладене, право на захист своїх інтересів всуді передбачене Конституцією України у платника податків є, ось тільки скористатисьїм можна… після вироку суду по кримінальному провадженню. Хіба потрібне таке право?
З такимриторичним питанням та повідомленням про невідповідність норми 86.9.Податкового кодексу статті нормам статті 55 Конституції України рік тому авторзвернувся до профільних комітетів Верховної Ради України: з питань з питаньфінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики - головакомітету Хомутиннік В.Ю., з питань правосуддя - голова комітету Ківалов С.В., зпитань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності – голова комітетуШвець В.Д.
Але вчерговий раз побачив традиційну бюрократичну «відкличність», листи дружньо булонаправлено до податкового органу (ДПС України на той час), від якого надійшлане менш традиційна відповідь.
Потімбуло і Конституційне звернення, але не варто гаяти на нього час, адже дослівноз листа: «відповідно до вимог статей147, 150 Конституції України, заповнення прогалин у правовому регулюванні неналежить до повноважень Конституційного Суду України».
Отже, ціпрогалини в законодавстві потрібно обов’язково і негайно залатати, адже право назахист, яким можна скористатись лише після вироку суду, має ознаки нікчемності.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1883
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87049
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11247
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9246
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5717
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5422