Реформи в умовах війни

Як зберегти міжнародну допомогу для України?

Із наближенням 2024 р. стає все більш очевидним, що міжнародна підтримка України у війні з РФ вже не буде такою беззастережною як у перші місяці російського повномасштабного вторгнення, і наші партнери будуть висувати додаткові вимоги для надання допомоги.

Їх логіка зрозуміла – аби виграти війну Україна має використовувати усі ресурси для підтримки своєї економіки, перелаштовувати її на військові рейки, та перемогти, нарешті, корупцію серед топ-чиновників.

Ну думку міжнародних донорів відкладання реформ на післявоєнний період неприпустиме. Відновлення та реконструкція економіки буде відбуватися одночасно з військовими зусиллями з повернення окупованих територій.

Спробувати «імітувати» реформи не вийде: 50% видатків нашого держбюджету покриваються за рахунок міжнародної фінансової допомоги. Насувається не лише зима, а й новий політичний сезон з виборами в багатьох важливих країнах-партнерах, виборами в Європарламент та з кульмінацією у вигляді виборів в США в листопаді 2024 р. Питання допомоги Україні, без сумніву, буде одним з провідних у передвиборчих програмах, і для її продовження, необхідна не тільки підзвітність, але й конкретні результати, які можна презентувати як успіх.

Наразі наша держава вже має взятий на себе перелік зобов’язань як кандидат в члени Європейського Союзу, а також в рамках 4-річної програми розширеного фінансування МВФ. Наприкінці вересня стало відомо про додаткові вимоги від нашого головного союзника – Сполучених Штатів Америки. Разом із публічним переліком, за інформацією видання “Politico”, є також конфіденційний, значно більший за обсягом. В ньому адміністрація Байдена ставить надання економічної допомоги в залежність від антикорупційних реформ та інших кроків, які зроблять Україну привабливою для іноземних інвесторів.

Політичні баталії в самих США щодо надання підтримки України, та той факт, що у тимчасовий бюджет прийняли без допомоги нашій державі, демонструють, що часу залишилось обмаль. Новий спікер Палати представників США Майк Джонсон оголосив, що надання допомоги Ізраїлю розглядатимуть окремо, а не у пакеті з Україною, що може затягнути процес ще на декілька тижнів. В той же час, Вашингтон вже зробив два важливі призначення – генеральний інспектор Міністерства оборони США Роберт Сторч очолив групу для контролю наданої Україні військової допомоги, а колишня міністр торгівлі Пенні Пріцкер обійняла посаду спеціального представника з питань економічного відновлення України. Від висновків цих чиновників залежатимуть обсяги майбутніх пакетів допомоги.

То ж які кроки має здійснити Україна в найближчі тижні, аби задовільнити вимоги наших міжнародних партнерів?

1. Посилення незалежності та розширення повноважень Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП), збільшення кількості слідчих Національного антикорупційного бюро (НАБУ), перезапуск Вищої Ради правосуддя та забезпечення незалежності Національного агентства з запобігання корупції (НАЗК). Найбільша увага тут буде приділена Спеціалізовані антикорупційній прокуратурі, яку планується вивести з підпорядкування Офісу генерального прокурора. Також потребують перегляду так звані «правки Лозового», через які антикорупційні розслідування НАБУ та САП наразі обмежені (щодо строків розслідування злочину від моменту внесення справи в ЄРДР до моменту повідомлення особі про підозру).

2. На вимогу Європейського Союзу та МВФ Верховна Рада відновила довічний фінансовий моніторинг політично значущих осіб (президентів, міністрів, народних депутатів і їхніх родичів тощо), навіть після складання ними повноважень. До цього такий моніторинг проводився впродовж трьох років після того, як політично значущі особи склали свої повноваження.

3. Реформування податкової та митниці: посилення спроможностей збирати податкові та митні доходи. МВФ зосередився на вимозі відновлення податкових перевірок. Але це ризикований крок, через загрозу посилення корупційного тиску на бізнес від Державної податкової служби під контролем Гетманцева. Зокрема, масове блокування податкових накладних – це одна з наймасштабніших корупційних схем, яка існує зараз в Україні. Глава місії МВФ в Україні Гевін Грей зазначив, що «з часом і поступово міжнародна підтримка України зменшуватиметься, тому Україні потрібно розвивати власні внутрішні ресурси для самофінансування». Реформування та подолання корупції в податковій, на митниці та Бюро економічної безпеки є пріоритетами для наповнення державного бюджету. Варто зазначити, що до кінця року в рамках Меморандуму програми розширеного фінансування МВФ передбачається запуск Національної стратегії доходів на 2024-2030 рр., у якій будуть закладені фіскальні реформи – зміни в оподаткуванні праці та доходів фізичних осіб, наближення податкового законодавства до законодавства ЄС та реформування спрощеної системи.

Всі ці вимоги розшифровуються дуже просто – дієва боротьба з корупцією та збільшення доходів державного бюджету є ключовими факторами для фінансового добробуту країни та зменшення залежності від прямої бюджетної підтримки міжнародних донорів.

Чи може Україна зволікати з реформами, навіть в умовах воєнного стану? Отримані сигнали від міжнародних партнерів демонструють, що ні. Ризики надто високі – збереження корупції на топ-рівні, обмеження економічного зростання та відсутність довіри, а відповідно і допомоги, з боку міжнародної спільноти.