Про деякі особливості авансового платежу
Перш за все, необхідно зазначити, що поняття «аванс» не закріплено у чинних нормативно-правових актах, однак, таке поняття міститься у правових висновках Верховного Суду.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 викладено висновок, відповідно до якого виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17) (п. 68 постанови).
Важливо відрізняти аванс від завдатку, оскільки вони мають різну правову природу.
Поняття завдатку закріплене у ч. 1 ст. 570 ЦК України, відповідно до якої завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
У частині другій цієї ж статті зазначено, що якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Таке уточнення є важливим, оскільки у разі невиконання зобов’язання аванс у будь-якому разі підлягає поверненню особі, яка його сплатила, навіть якщо невиконання такого зобов’язання відбулося з її вини, у той час, як завдаток підлягає поверненню виключно у разі порушення зобов’язання з вини кредитора. Якщо ж порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора (ч. 1 ст. 571 ЦК України).
Головна відмінність авансу від завдатку полягає у забезпечувальній функції завдатку, яка не притаманна авансу, який виконує лише функцію попередньої оплати, тобто за своєю природою є платежем, який перераховується наперед у рахунок майбутніх розрахунків за договором. Авансовий платіж підлягає поверненню у випадку не виконання зобов'язання.
Необхідно також вказати, що зобов’язання з повернення авансового платежу є грошовим зобов’язанням.
Так, у справі № 910/15531/21 позивач нарахував відповідачу, зокрема, пеню за неповернення невикористаної суми попередньої оплати у розмірі 1 712 244,07 грн, який визначений відповідно до п. 9.6 договору (в редакції додаткової угоди № 2), відповідно до якого у випадку неповернення авансу (її частини) або ненадання в зазначений день звітних документів ("Акт приймання виконаних будівельних робіт" за формою КБ-2в та "Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" за формою КБ-3), що підтверджують факт виконання робіт, підряднику за кожен день не повернення не використаної суми авансу нараховується пеня в розмірі 3% від загального розміру авансу.
Водночас як правильно вказує скаржник по зазначеній вище справі, вказане зобов`язання є грошовим.
За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18) (п. 73 постанови).
Тобто правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу (п. 74 постанови).
Таким чином, з вищевикладеного можна зробити наступні висновки:
- авансовий платіж – це сума грошових коштів, яка перераховується наперед відповідно до укладеного договору, та зараховується у рахунок майбутніх розрахунків;
- аванс виконує функцію попередньої оплати;
- авансовий платіж підлягає поверненню особі, яка його сплатила за будь-яких умов, незважаючи на наявність вини особи, що вплинуло на невиконання зобов’язання та необхідність повернення такого платежу;
- зобов’язання з повернення авансового платежу є грошовим зобов’язанням, а тому у разі його повернення до нього застосовується положення статті 625 ЦК України.
- П’ять бізнес-змін, що визначають успіх українських компаній сьогодні Максим Ваганов вчора о 17:16
- Психологічний чекап: як ментальний стан впливає на ефективність лікування Максим Рабінович вчора о 13:18
- Кадровий голод. Як українському бізнесу побудувати стійку стратегію управління персоналом Максим Ваганов 06.11.2025 17:10
- Нова корпоративна культура: людяність, довіра, свобода Тетяна Кравченюк 06.11.2025 16:44
- Українці інвестують у житло за кордоном: від запасного аеродрому до бізнес-активу Антон Мирончук 06.11.2025 13:42
- Майно подружжя: що залишається особистою власністю після розірвання шлюбу Юлія Кабриль 06.11.2025 12:34
- Як подолати прокрастинацію: 5 психологічних прийомів, що справді працюють Олександр Скнар 06.11.2025 10:32
- Фондовий ринок як інструмент післявоєнної відбудови України Дмитро Олексієнко 05.11.2025 20:15
- Проблемні аспекти "єВідновлення": що мають знати власники пошкодженого житла Олексій Каплунов 05.11.2025 14:33
- Квіти з ароматом тіньового імпорту: про кейс троянд, контрабанду та втрати бюджету Галина Янченко 05.11.2025 13:40
- Трибунал для Росії зараз не на часі? Михайло Стрельніков 05.11.2025 11:50
- Земля під багатоквартирним будинком: чому співвласники досі без права власності Сергій Комнатний 05.11.2025 08:24
- Від гіпотез до передбачень: як AI змінив логіку гемблінг-бізнесу Андрій Добровольський 04.11.2025 17:17
- Зростання страхових тарифів у судноплавстві після обстрілів портів України Володимир Гузь 04.11.2025 15:56
- Як вийти на міжнародний ринок без податкових ризиків: поради для експортерів Соломія Марчук 04.11.2025 15:28
- Несподіваний "Орєшнік". Геополітичний аспект 381
- Зима на деокупованих територіях: допомога дровами стає питанням виживання 176
- Земля під багатоквартирним будинком: чому співвласники досі без права власності 176
- Автоматичні податки: зручно, але небезпечно. Як повернути фінансову усвідомленість 169
- Форензик 2025: тренди фінансових розслідувань як інструмент захисту бізнесу 117
-
Кабмін змінив механізм підтримки встановлення домашніх СЕС: буде компенсація тіла кредиту
Бізнес 7483
-
Французькі аналітики: Росія стає схожою на Іран, економіка входить у фазу стагфляції
Фінанси 7349
-
Трамп проти "наркотерориста" Мадуро. Чи стане Венесуела новою гарячою точкою
7280
-
Німеччина виділила майже 490 млн євро на розробку протидронових ракет DefendAir
Технології 6146
-
Фільтр доступу до грошей. Якими будуть нові правила кредитних історій
Фінанси 4281
