Що не так із запитами Оператора ринку?

Час від часу учасникам ринку «на добу наперед» (РДН) та внутрішньодобового ринку (ВДР) масово надходять запити Оператора ринку (ОР) з вимогою пояснити причини зменшення або збільшення обсягів заявок на купівлю чи продаж електричної енергії на РДН/ВДР під приводом того, що такі дії могли мати вплив на ціноутворення.

Парадоксальність запитань ОР іноді ставить у глухий кут, адже зменшення чи збільшення обсягів та цін заявок у визначених законодавством межах є абсолютним правом учасників ринку. При цьому порушити ці межі на РДН чи ВДР, де програмне забезпечення автоматично перевіряє заявки на відповідність, неможливо навіть технічно. Ба більше, попередній контроль максимальних обсягів продажу учасниками РДН/ВДР уже здійснюється ОСП відповідно до глави 2.3. Правил ринку. НЕК «УКРЕНЕРГО» кожного дня повідомляє ОР про те, скільки електроенергії на РДН/ВДР може продати кожен учасник ринку, тож чому цей обсяг часто піддається подвійному контролю?

Кожна компанія має свою стратегію балансування обсягів електричної енергії, яка постійно змінюється у зв’язку із ринковими тенденціями, потребами споживачів чи покупців за ДД, сезонними чи добовими факторами, форс-мажорами контрагентів та ін. Звичайно ж, учасник, що отримав від ОР «лист щастя», може спробувати пояснити ОР усі ці обставини, але перед цим варто розібратися, надання якої саме інформації має право запитувати ОР та у яких випадках, і які для цього мають бути виконані умови.

Запити ОР традиційно подає на підставі п. 3.4. Правил поведінки на РДН/ВДР (Додаток 7 до Правил РДН/ВДР), де встановлено, що він має право в будь-який час вимагати інформацію у учасника РДН/ВДР, включаючи підтверджуючі документи, якщо є підозра, що положення Правил поведінки, Правил РДН/ВДР та інших актів, що регламентують функціонування РДН та ВДР, порушені.

З цього випливає, що для запобігання зловживанням цим правом, ОР у своєму запиті має зазначити, які саме порушення він вбачає у діях учасника ринку і які обставини їх підтверджують. За відсутності обґрунтованих фактів, які свідчать про можливі порушення, цей запит не відповідатиме п. 3.4. Правил поведінки.

Натомість ОР зазвичай обмежується посиланням на те, що поведінка учасника ринку могла вплинути на ціну, що склалася на ринку. Така підстава не витримує жодної критики не тільки тому, що виходить за рамки п. 3.4. Правил поведінки, а й тому що позбавлена будь-якої логіки. Ціна на РДН/ВДР визначається на основі балансу сукупного попиту та пропозиції (п. 1.2.6. Правил РДН/ВДР) і кожен, хто подав будь-яку заявку на купівлю чи продаж уже певною мірою впливає на кінцеву ціну.

Чи є це порушенням саме по собі? Точно ні. Тож ОР не має завалювати учасників ринку запитами, які не мають ні нормативного, ні фактичного підґрунтя. В такій ситуації абсолютно раціональною відповіддю на запит ОР буде вимога дотримуватися п. 3.4. Правил поведінки і вказати, які порушення на думку ОР були вчинені і чим це підтверджується.

Будь-який запит контролюючого суб’єкта так чи інакше чинить адміністративний тиск на підприємство, змушуючи його співробітників витрачати робочий час на з’ясування обставин, щодо яких направлений запит, і підготовку відповіді. Не треба пояснювати, чому це негативно впливає на ефективність роботи компанії.

Саме тому законодавство встановлює чіткі межі прав суб’єктів, наділених владними повноваженнями, на витребування інформації і документів, проведення будь-яких перевірок. Проте цю модель дуже легко зламати, коли орган не дотримується встановлених меж і його посадові особи не несуть за це жодної відповідальності.

Оператор ринку відкрито нехтує принципом «дозволено лише те, що передбачено законодавством» і діє за зрозумілими виключно йому правилами, лише формально посилаючись на Правила поведінки.

Якщо наш ринок прагне об’єднання із європейськими сусідами, на ньому мають діяти принципи законності і верховенства права. Це виключає свавільне використання повноважень контролюючими суб’єктами, без будь-яких «але».

Юрист Юридичної фірми "DEVOSO" Даниїл Квашук