Думаю
для кожного, хто ознайомиться зі статтею відомо, що у практиці юристів та
медичних працівників до лікарської помилки відносять: незловмисне упущення
лікаря (або будь-кого з медичного персоналу) в його професійній діяльності,
якщо при цьому виключ
Думаюдля кожного, хто ознайомиться зі статтею відомо, що у практиці юристів тамедичних працівників до лікарської помилки відносять: незловмисне упущеннялікаря (або будь-кого з медичного персоналу) в його професійній діяльності,якщо при цьому виключені недбальство, недобросовісність, самовпевненість,байдужість.
Отже, з визначення випливає, що лікарська помилка виникає придобросовісному відношенні медика до своїх обов'язків, коли немає причинговорити про наявність ознак складу злочину. Ми розуміємо, що медицина це є тагалузь, де професійні помилки трапляються найчастіше з фатальними наслідками. Воснові помилок можуть знаходитися як об'єктивні, так і суб'єктивні чинники.
Традиційна для медиків думка зрозуміла: лікарська помилка — це випадковийзбіг обставин або наслідок недосконалості медичної науки та техніки. Вона не єрезультатом халатного, безвідповідального ставлення лікаря до своїх обов’язків,неуцтва чи злочинної дії. Тобто при такій помилці вина медичного працівникавідсутня і взагалі немає складу правопорушення, а тому притягнення до правової(цивільної чи іншої) відповідальності бути не може.
Розглянемона прикладі рішення, яким частково задоволено позов до обласної клінічноїлікарні про відшкодування моральної та матеріальної шкоди та стягнуто накористь позивачів 160 000, 00 грн. моральної шкоди.
Так, позивачзвернулися до суду на підставі того, що народжувала дитину шляхом застосуванняоперації кесаревого розтину, яку проводив оперуючий хірург. Дитина народиласядоношеною, пологовий стан задовільний, проте за 15 хв. стан дитини погіршився,її перевели до відділення інтенсивної терапії недоношених новонароджених дітей,де дитина померла від порушення вітальних функцій центрального генезу в зв'язкуз травматичним пошкодженням головного мозку.
Висновкомкомісійної судово-медичної експертизи встановлено, що причиною смертіновонародженої дитини позивачів стала родова травма голови у вигляді масивноговнутрішньочерепного крововиливу з порушенням мозкового кровообігу і знаступними незворотними змінами мозку, порушенням функції життєво важливихорганів, мали вторинне походження. Причина смерті підтвердженапатологоанатомічним і патогістологічним дослідженнями.
Види лікарських помилок
Умовно можемовиділити наступні медичні помилки: деонтологічні, діагностичні та лікувальні.
В основідеонтологічних помилок лежить порушення принципів належної поведінки лікаря повідношенню до хворого, тобто недотримання лікарем етики лікарської практики.
Основнимипричинами діагностичних помилок є:
-ігнорування абоневміле використання анамнезу;
-неповне обстеження пацієнта;
-помилкова трактуванняклінічних даних;
-помилкова оцінкарентгенологічного та лабораторного дослідження;
-недбалість і поспіх вобстеженні;
-неправильнеформулювання діагнозу.
Лікувальніпомилки пов'язані з неправильними клінічними діагнозами. Як наслідок такихдіагнозів хворому призначається лікування, яке не відповідає істинномухарактеру захворювання, і в той же час не проводиться показана і необхіднатерапія.
Неналежне виконання професійних обов’язків таюридична відповідальність
Слід пам'ятати,що під поняття лікарська помилка не слід підводити неналежне виконанняпрофесійнихобов'язків, що тягнуть за собою настання юридичної відповідальності.
Щодолікарських помилок, що тягнуть відповідальність, найбільш застосовними є такіїї види як кримінальна, покладається на фізичних осіб, та цивільно-правова,тобто майнова, покладається як на громадян, так і на організації.
Якщо шкодазаподіяна працівником клініки, то пацієнт може використовувати кількаможливостей для захисту своїх порушених прав - подати позовну заяву:
• протиконкретної фізичної особи (лікаря), з боку якого, на його думку, мало місценанесення шкоди – кримінальна та цивільна справа;
• протиклініки – цивільна справа та застосування заходів кримінально-правовогохарактеру.
На практицібагато позовів подаються проти установ охорони здоров'я. Відповідальністьмедичного закладу базується на обов'язку надавати медичну допомогу пацієнтам таобов'язку нести солідарну відповідальність за недбалість своїх співробітників.
Розглянемо, щеодну справу, позивач просить відшкодувати йому витрати на лікування в сумі 46035, 50 гривень, стягнути з відповідача заподіяну моральну шкоду внаслідоклікарської помилки, в результаті якої він припинив займатися адвокатськоюпрактикою в розмірі 500 000, 00 гривень.
Позовні вимогиобґрунтовує тим, що операція з видалення жовчного міхура стала причиною цереброваскулярноїнедостатності кровообігу на тлі церебрального атеросклерозу, дегенеративнихзмін підкіркових ядер, дісцікулярна енцефолопатія II-III ст. зі зниженнямкогнітивних функцій в стадії декомпенсації з легким амнестическим синдромом, щостало підставою для присвоєння інвалідності ІІ групи.
Однак, запроведеною експертизою не вдалось встановити зв'язок та у позові буловідмовлено.
Отже, для мінімізаціїризиків виникнення лікарської помилки необхідно скласти чіткий алгоритм дійщодо кожного випадку та суворо його дотримуватись.
