Лікарська помилка

         Думаю для кожного, хто ознайомиться зі статтею відомо, що у практиці юристів та медичних працівників до лікарської помилки відносять: незловмисне упущення лікаря (або будь-кого з медичного персоналу) в його професійній діяльності, якщо при цьому виключені недбальство, недобросовісність, самовпевненість, байдужість.

Отже, з визначення випливає, що лікарська помилка виникає при добросовісному відношенні медика до своїх обов'язків, коли немає причин говорити про наявність ознак складу злочину. Ми розуміємо, що медицина це є та галузь, де професійні помилки трапляються найчастіше з фатальними наслідками. В основі помилок можуть знаходитися як об'єктивні, так і суб'єктивні чинники.

         Традиційна для медиків думка зрозуміла: лікарська помилка — це випадковий збіг обставин або наслідок недосконалості медичної науки та техніки. Вона не є результатом халатного, безвідповідального ставлення лікаря до своїх обов’язків, неуцтва чи злочинної дії. Тобто при такій помилці вина медичного працівника відсутня і взагалі немає складу правопорушення, а тому притягнення до правової (цивільної чи іншої) відповідальності бути не може.

         Розглянемо на прикладі рішення, яким частково задоволено позов до обласної клінічної лікарні про відшкодування моральної та матеріальної шкоди та стягнуто на користь позивачів 160 000, 00 грн. моральної шкоди.

Так, позивач звернулися до суду на підставі того, що народжувала дитину шляхом застосування операції кесаревого розтину, яку проводив оперуючий хірург. Дитина народилася доношеною, пологовий стан задовільний, проте за 15 хв. стан дитини погіршився, її перевели до відділення інтенсивної терапії недоношених новонароджених дітей, де дитина померла від порушення вітальних функцій центрального генезу в зв'язку з травматичним пошкодженням головного мозку.

         Висновком комісійної судово-медичної експертизи встановлено, що причиною смерті новонародженої дитини позивачів стала родова травма голови у вигляді масивного внутрішньочерепного крововиливу з порушенням мозкового кровообігу і з наступними незворотними змінами мозку, порушенням функції життєво важливих органів, мали вторинне походження. Причина смерті підтверджена патологоанатомічним і патогістологічним дослідженнями.  

Види лікарських помилок

Умовно можемо виділити наступні медичні помилки: деонтологічні, діагностичні та лікувальні.

В основі деонтологічних помилок лежить порушення принципів належної поведінки лікаря по відношенню до хворого, тобто недотримання лікарем етики лікарської практики.

Основними причинами діагностичних помилок є:

-         ігнорування або невміле використання анамнезу;

-         неповне обстеження пацієнта;

-         помилкова трактування клінічних даних;

-         помилкова оцінка рентгенологічного та лабораторного дослідження;

-         недбалість і поспіх в обстеженні;

-         неправильне формулювання діагнозу.

Лікувальні помилки пов'язані з неправильними клінічними діагнозами. Як наслідок таких діагнозів хворому призначається лікування, яке не відповідає істинному характеру захворювання, і в той же час не проводиться показана і необхідна терапія.  

Неналежне виконання професійних обов’язків та юридична відповідальність  

Слід пам'ятати, що під поняття лікарська помилка не слід підводити неналежне виконанняпрофесійних обов'язків, що тягнуть за собою настання юридичної відповідальності.

Щодо лікарських помилок, що тягнуть відповідальність, найбільш застосовними є такі її види як кримінальна, покладається на фізичних осіб, та цивільно-правова, тобто майнова, покладається як на громадян, так і на організації.

Якщо шкода заподіяна працівником клініки, то пацієнт може використовувати кілька можливостей для захисту своїх порушених прав - подати позовну заяву:

• проти конкретної фізичної особи (лікаря), з боку якого, на його думку, мало місце нанесення шкоди – кримінальна та цивільна справа;

• проти клініки – цивільна справа та застосування заходів кримінально-правового характеру.

На практиці багато позовів подаються проти установ охорони здоров'я. Відповідальність медичного закладу базується на обов'язку надавати медичну допомогу пацієнтам та обов'язку нести солідарну відповідальність за недбалість своїх співробітників.

Розглянемо, ще одну справу, позивач просить відшкодувати йому витрати на лікування в сумі 46 035, 50 гривень, стягнути з відповідача заподіяну моральну шкоду внаслідок лікарської помилки, в результаті якої він припинив займатися адвокатською практикою в розмірі 500 000, 00 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що операція з видалення жовчного міхура стала причиною цереброваскулярної недостатності кровообігу на тлі церебрального атеросклерозу, дегенеративних змін підкіркових ядер, дісцікулярна енцефолопатія II-III ст. зі зниженням когнітивних функцій в стадії декомпенсації з легким амнестическим синдромом, що стало підставою для присвоєння інвалідності ІІ групи.

Однак, за проведеною експертизою не вдалось встановити зв'язок та у позові було відмовлено.

Отже, для мінімізації ризиків виникнення лікарської помилки необхідно скласти чіткий алгоритм дій щодо кожного випадку та суворо його дотримуватись.