Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
17.09.2017 11:37

Щодо валових витрат при викупі та погашенні облігацій власної емісії

Адвокат, кандидат юридичних наук, АБ "Раков і партнери", м. Київ, м. Луцьк.

В умовах ринкової економіки для підвищення ефективності та прибутковості діяльності суб’єкта господарювання важливо максимально продуктивно використовувати усі доступні для підприємства інструменти та механізми для належного фінансування своєї господарсько

В умовахринкової економіки для підвищення ефективності та прибутковості діяльностісуб’єкта господарювання важливо максимально продуктивно використовувати усідоступні для підприємства інструменти та механізми для належного фінансуваннясвоєї господарської діяльності.

Одним зтаких інструментів є залучення, поповнення обігових коштів підприємства шляхомемісії цінних паперів та подальшого їх розміщення на ринку, зокрема облігацій. Протечас їх обігу на відповідних біржах не є безмежним, адже встановлюється певнимихронологічними строками відповідно до проспекту емісії.

          Відповідно до пунктів 2, 13, 19 частини 1 статті 1, частини 7 статті 8Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 №3480- IV емітент облігацій наділений правом викупу відповідноговипуску (серії) облігацій, з подальшим погашенням емісійних цінних паперів, алена стадії викупу ціна такої зворотньої купівлі не може бути меншою ніжномінальна вартість такого цінного паперу.

      Реалізуючи таке законодавчо передбачене право (викупоблігацій власної емісії), суб’єкту господарювання, як емітенту і водночаспокупцю, саме на етапі оплати вартості таких облігацій важливо враховуватипевні ризики.

Одним зтаких потенційних «непорозумінь» платника податків, і в даному випадкуемітента, є можливе не визнання фіскальним органом облігації як товару (відповідноформування та відображення витрат) саме на етапі викупу цінного паперу йогоемітентом з наступним погашенням.

Працівникивітчизняної фіскальної служби мотивують таке твердження звертаючись дотермінологічного визначення поняття «товари», під яким відповідно до підпункту 14.1.244. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) розуміють матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки,земельні частки (паї), а також цінніпапери та деривативи, що використовуютьсяу будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення. 

Тобто на переконанняслужбових осіб фіскального органу, які ототожнюють операцію по зворотньомувикупу облігацій власної емісії, строк обігу на ринку цінних паперів якихзавершився, з операцією їх первинної емісії та подальшого погашення, у платникаподатків відсутнє право на формування валових витрат по операціям з їхзворотнього викупу та погашення.   

Дійсно проаналізувавши правовийзміст підпункту14.1.244. пункту 14.1 статті 14 ПК України, можна дійти висновку, що законодавець розмежовує стадії, етапи дійплатника податків, емітента при здійсненні яких цінний папір у ціляхоподаткування не може вважатися товаром, а саме при здійсненні емісії тапогашення, так як при емісії відбувається виникнення цінного паперу як об’єктуцивільних прав і обов’язків, а при погашенні має місце виключення облігації зцивільного обороту з припиненням майнових та немайнових прав його власника намомент погашення.

Такий висновок є очевидним, оскільки емісійний ціннийпапір нерозривно пов'язаний з особою емітента, так як економіко-правовезначення облігації полягає у забезпеченні отримання держателем облігаціїприбутку у вигляді дивідендів, тоді як після їх погашення відбувається втратазначення облігації як цінного паперу через припинення її товарності,оборотоздатності.

         В даному аспекті, важливо згадати правову позиціювикладену Вищим адміністративним судом України у постанові (рішення в ЄДРСР за № 36968811) від 14.01.2014 № К/800/50312/13 у справі № 826/4459/13-а, де судом касаційної інстанції викладено принципововажливу, на наш погляд, позицію зміст якої полягає у тому, що вживання двох окремихпонять - викуп та погашення цінних паперів – якальтернативних термінів свідчить про те, що значення відповідних термінів дляцілей оподаткування не збігається. Тому немає підстав ототожнювати за правовиминаслідками операції з викупу платником податку цінних паперів власної емісії таїх погашення цим платником податку.

Якщо під часпогашення цінного паперу припиняється його існування як окремого активу, то підчас зворотного викупу (зокрема, дострокового) відповідний об'єкт залишаєтьсяцінним папером, не втрачаючи при цьому своєї оборотоздатності. Зокрема, такийцінний папір може бути предметом подальшого продажу третім особам.

Відповідно, операціязі зворотного викупу цінного паперу не є погашенням такого цінного паперу, атому під час зворотного викупу цінний папір для цілей оподаткування єтоваром.

Залучення коштів шляхомемісії облігацій цілком відповідає змісту поняття господарська діяльність,оскільки додаткові оборотні кошти дозволяють покращити фінансові умовигосподарювання платника податків і тим самим збільшити його прибутковість.

Водночас, варто згадатипро постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 № 826/2073/14 (рішення в ЄДРСР за№39016986) де судом відзначеноправомірність віднесення векселедавцем відсотків до складу витрат позворотньому викупу векселів власноїемісії, зауваживши при цьому, що вексель – це   цінний папір, отжейого можна не   тількипогашати, але й   викупляти дляподальшого продажу.

Таким чином, у разі намаганняслужбових осіб фіскального органу кваліфікувати завищення платником податківвитрат, сформованих при зворотньому викупу та погашенні облігацій власноїемісії, рекомендуємо враховувати наведену вище позицію для побудови ефективноїтактики правового захисту.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net