Щодо валових витрат при викупі та погашенні облігацій власної емісії
Одним з таких інструментів є залучення, поповнення обігових коштів підприємства шляхом емісії цінних паперів та подальшого їх розміщення на ринку, зокрема облігацій.
В умовах ринкової економіки для підвищення ефективності та прибутковості діяльності суб’єкта господарювання важливо максимально продуктивно використовувати усі доступні для підприємства інструменти та механізми для належного фінансування своєї господарської діяльності.
Одним з таких інструментів є залучення, поповнення обігових коштів підприємства шляхом емісії цінних паперів та подальшого їх розміщення на ринку, зокрема облігацій. Проте час їх обігу на відповідних біржах не є безмежним, адже встановлюється певними хронологічними строками відповідно до проспекту емісії.
Відповідно до пунктів 2, 13, 19 частини 1 статті 1, частини 7 статті 8 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 №3480- IVемітент облігацій наділений правом викупу відповідного випуску (серії) облігацій, з подальшим погашенням емісійних цінних паперів, але на стадії викупу ціна такої зворотньої купівлі не може бути меншою ніж номінальна вартість такого цінного паперу.
Реалізуючи таке законодавчо передбачене право (викуп облігацій власної емісії), суб’єкту господарювання, як емітенту і водночас покупцю, саме на етапі оплати вартості таких облігацій важливо враховувати певні ризики.
Одним з таких потенційних «непорозумінь» платника податків, і в даному випадку емітента, є можливе не визнання фіскальним органом облігації як товару (відповідно формування та відображення витрат) саме на етапі викупу цінного паперу його емітентом з наступним погашенням.
Працівники вітчизняної фіскальної служби мотивують таке твердження звертаючись до термінологічного визначення поняття «товари», під яким відповідно до підпункту 14.1.244. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) розуміють матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.
Тобто на переконання службових осіб фіскального органу, які ототожнюють операцію по зворотньому викупу облігацій власної емісії, строк обігу на ринку цінних паперів яких завершився, з операцією їх первинної емісії та подальшого погашення, у платника податків відсутнє право на формування валових витрат по операціям з їх зворотнього викупу та погашення.
Дійсно проаналізувавши правовий зміст підпункту 14.1.244. пункту 14.1 статті 14 ПК України, можна дійти висновку, що законодавець розмежовує стадії, етапи дій платника податків, емітента при здійсненні яких цінний папір у цілях оподаткування не може вважатися товаром, а саме при здійсненні емісії та погашення, так як при емісії відбувається виникнення цінного паперу як об’єкту цивільних прав і обов’язків, а при погашенні має місце виключення облігації з цивільного обороту з припиненням майнових та немайнових прав його власника на момент погашення.
Такий висновок є очевидним, оскільки емісійний цінний папір нерозривно пов'язаний з особою емітента, так як економіко-правове значення облігації полягає у забезпеченні отримання держателем облігації прибутку у вигляді дивідендів, тоді як після їх погашення відбувається втрата значення облігації як цінного паперу через припинення її товарності, оборотоздатності.
В даному аспекті, важливо згадати правову позицію викладену Вищим адміністративним судом України у постанові (рішення в ЄДРСР за № 36968811) від 14.01.2014 № К/800/50312/13 у справі № 826/4459/13-а, де судом касаційної інстанції викладено принципово важливу, на наш погляд, позицію зміст якої полягає у тому, що вживання двох окремих понять - викуп та погашення цінних паперів – як альтернативних термінів свідчить про те, що значення відповідних термінів для цілей оподаткування не збігається. Тому немає підстав ототожнювати за правовими наслідками операції з викупу платником податку цінних паперів власної емісії та їх погашення цим платником податку.
Якщо під час погашення цінного паперу припиняється його існування як окремого активу, то під час зворотного викупу (зокрема, дострокового) відповідний об'єкт залишається цінним папером, не втрачаючи при цьому своєї оборотоздатності. Зокрема, такий цінний папір може бути предметом подальшого продажу третім особам.
Відповідно, операція зі зворотного викупу цінного паперу не є погашенням такого цінного паперу, а тому під час зворотного викупу цінний папір для цілей оподаткування є товаром.
Залучення коштів шляхом емісії облігацій цілком відповідає змісту поняття господарська діяльність, оскільки додаткові оборотні кошти дозволяють покращити фінансові умови господарювання платника податків і тим самим збільшити його прибутковість.
Водночас, варто згадати про постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 № 826/2073/14 (рішення в ЄДРСР за№39016986) де судом відзначено правомірність віднесення векселедавцем відсотків до складу витрат по зворотньому викупу векселів власної емісії, зауваживши при цьому, що вексель – це цінний папір, отже його можна не тільки погашати, але й викупляти для подальшого продажу.
Таким чином, у разі намагання службових осіб фіскального органу кваліфікувати завищення платником податків витрат, сформованих при зворотньому викупу та погашенні облігацій власної емісії, рекомендуємо враховувати наведену вище позицію для побудови ефективної тактики правового захисту.
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір вчора о 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова вчора о 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар вчора о 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова вчора о 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 08.07.2025 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 08.07.2025 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- Готують підвищення тарифів для населення 732
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 147
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 101
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини 90
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні 68
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 11579
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 7792
-
Uklon готовий виконати закон про стягнення податку з доходів водіїв
Бізнес 6395
-
"Сонне розлучення" – вихід для пар, щоб покращити якість нічного відпочинку та сексуального життя
Життя 5272
-
Мовний апгрейд: як правильно сказати українською "пир горой", "в рассрочку" і ще вісім фраз
Життя 4638