UA
Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
23.03.2022 16:19

Запуск легального ринку віртуальних активів в Україні

Основатель и CEO юридической компании Eternity Law International, консультант по ведению бизнеса с криптовалютами

У цій статті розглянемо до яких змін призведе запуск легального ринку віртуальних активів в Україні, добовий обіг якого становить майже один мільярд гривень.

Минулого тижня Президент України Володимир Зеленський підписав закон «Про віртуальні активи», ухвалений місяць тому парламентом, що дозволяє функціонування в Україні легального ринку віртуальних активів та виведення операції з криптовалютами з тіні. 

Визначення та правове врегулювання віртуальних активів

Згідно з законом, віртуальний актив – це вид майна, що становить собою цінність в електронному форматі, входить в систему обігу віртуальних активів та може бути об'єктом цивільного обороту. Віртуальні активи поділені на забезпечені (класичний приклад - стейблкоїни) й незабезпечені (як, наприклад, біткоїн). Вони характеризуються наявністю чи відсутністю забезпеченості майновим або немайновим правом.

Варто зазначити, що у світі немає однозначного підходу до визначення поняття віртуального активу через множинність форм, які він може приймати залежно від функціоналу та прав, якими наділяється його власник. Спільним є визнання його існування у цифровому форматі та оборотоздатність. Україна запозичила досвід інших країн, наголосивши на тому, що він насамперед є об’єктом цивільних прав та може посвідчувати майнові права. А також був здійснений поділ віртуальних активів на забезпечені та незабезпечені. Ринок криптовалют динамічно розвивається, тому очікується, що це визначення ще буде вдосконалюватись.

Суб’єкти регулювання ринку віртуальних активів

Відповідно до пропозицій президента Володимира Зеленського, суб’єктами регулювання ринку було встановлено Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) та Національний банк України (НБУ).  Це основана правка до законопроєкту No3637, що був спочатку ветований главою держави, оскільки у попередньо проголосованій версії закону передбачалося створення спеціального нового органу при Міністерстві цифрової трансформації. В Офісі Президента відхилили таку ідею, бо формування нового органу потягне за собою значні видатки з держбюджету, які можна направити на більш необхідні цілі. Тому обіг тих віртуальних активів, що забезпечені валютними цінностями, буде регулюватись НБУ, а НКЦПФР зосередиться на регулюванні віртуальних активів, що підкріплені цінними паперами або деривативними фінансовими інструментами. Тож, регулювання віртуальних активів є продовженням класичних повноважень цих відомств.

Таке розмежування повноважень між регуляторами є логічним, оскільки НБУ спеціалізується на монетарній політиці та регулюванні платіжних установ, а компетенція Нацкомісії охоплює регулювання фінансових ринків. Органи матимуть доступ до інформаційних баз даних один одного та повинні будуть обмінюватись інформацією, необхідною для виконання своїх обов’язків. Слід зазначити, що поділ обсягу роботи на складові та визначення окремого органу контролю по конкретній складовій є ефективним рішенням, що застосовується як у державних апаратах, так і у бізнесі.

Регулювання діяльності компаній, що надаватимуть посередницькі послуги

Згідно з нововведеннями, в Україні буде створений Державний реєстр постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів. Так, закон визначає перелік суб’єктів, що підлягають ліцензуванню і внесенню до реєстру. Сюди входять постачальники послуг - суб’єкти господарювання, які здійснюють наступні види діяльності з віртуальними активами:

• зберігання та/або адміністрування;

• обмін;

• переказ;

• посередницькі послуги.

Для початку діяльності вони повинні сплатити відповідний державний збір за видачу дозволу та надати пакет документів у встановленому порядку разом із заявою до НКЦПФР.

Важливо зазначити, що у реєстрі будуть вказуватися тільки постачальники послуг, а не обсяги активів. Власникам  активів, які їх утримують і здійснюють операції з ними для власних потреб, дозволу на це отримувати не потрібно і до реєстру вони вноситись не будуть.

Оподаткування віртуальних активів

Надання віртуальним активам легального статусу однозначно пришвидшить розвиток нової індустрії та створить сприятливі умови для збільшення надходжень до держбюджету за рахунок податків. Втім, для  належного правового регулювання є необхідним внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з віртуальними активами. Тоді можна буде говорити про усі ставки податків.

Під час перехідного періоду можна розраховувати на певну податкову адаптацію для оцінки руху та розвитку ринку з метою подальшого збору інформації та адаптації податкового законодавства у вигідну сторону як для держави, так і для розвитку бізнесу. Перехідні положення містять, зокрема, перелік законів та підзаконних актів, які необхідно буде увідповіднювати із законом України «Про віртуальні активи», а також 6-місячний термін для введення в дію реєстру постачальників послуг.

Очікується, що держбюджет буде поповнюватися не лише шляхом сплати відповідних податків, а й зборами за видачу відповідних ліцензій та дозволів. Співпраця з міжнародними криптобіржами приваблюватиме все більше іноземних інвестицій в Україну, що збільшить обороти в рамках цієї сфери й внаслідок чого збільшиться фінансування держбюджету. Однак, для початку реєстрації міжнародних криптобірж на території України необхідно створити вигідні умови для їх функціонування.

Розрахунок віртуальними активами

Варто зауважити, що закон встановлює пряму заборону не лише на здійснення розрахунку віртуальними активами, а й на їх обмін на інші об’єкти. Чинне законодавство притримується позиції, що єдиним законним платіжним засобом в Україні є гривня. Втім, така заборона суперечить проєкту внесення змін до Податкового Кодексу, оскільки визначено, що обмін криптовалют на інші об'єкти є операцією з продажу криптовалют за договірною вартістю об'єкту цивільних правовідносин, що підлягають обміну на криптоактиви.

В багатьох країнах світу криптовалюта часто визначається як засіб платежу, а правила ведення бухгалтерського обліку містять положення про відображення транзакцій з криптоактивами, як звичайних господарських операцій тільки в еквіваленті традиційних грошей. В Україні теж було б корисним розширити правові норми стосовно розрахункових операцій, адже через сьогоднішні обмеження вони не відповідають запитам ринку.

Це початковий етап створення цілісної екосистеми віртуальних активів в Україні та її введення в систему державного функціонування, тому важливо адекватно сприймати поступовий процес адаптування законодавства та державного апарату до сучасних викликів розвитку суспільства і технологій.

Можливо, за результатами кількох років діяльності такої системи ми побачимо інші нововведення, в тому числі й можливість розрахунку напряму. Тому традиційний розрахунок криптовалютою в рамках C2B не буде загальнопоширеним явищем, принаймні на цьому етапі. Закон потребує доопрацювання. А наразі надавачі послуг та продавці товарів можуть розглянути можливість їх токенізації й обміну їх на інші віртуальні активи.

Нові правила для бізнесу та інших учасників правових відносин

Зміни торкнуться не лише фізичних осіб, які є власниками криптовалюти, а й інших учасників ринку. Прийнятий закон передбачає отримання спеціального дозволу для компаній, щоб надавати громадянам України послуги, що мають відношення до віртуальних активів. Для цього їм потрібно привести свої структури та внутрішні правила у відповідність з нормативними вимогами та отримати дозвіл на надання послуг. Фізичним особам необхідно підготуватися включати до декларацій дані про наявність віртуальних активів та операції з ними. Банківським установам необхідно відкрити рахунки для проведення розрахунків за операціями з криптовалютою, а для бізнесу та фізичних осіб будуть встановлені ставки оподаткування в залежності від типу активів та діяльності з ними. Нововведення також стосуються нотаріусів, яким необхідно бути готовими до посвідчення правочинів у сфері віртуальних активів та кіберполіції й іншим суб’єктам влади, які будуть зобов’язані вводити навчальні програми, націлені на підвищення кваліфікації в новій сфері.

Переваги та недоліки українського закону, що легалізує криптовалюту

Наразі основною перевагою є перехідний період законодавства, оскільки він дає змогу плавно ввести криптоактиви та токенізовані активи у систему державного функціонування, поступово адаптувавши усі складові системи.  У поточній редакції закон встановлює досить просту процедуру отримання дозволу та рекомендаційний порядок обробки регулятором заяв. Відсутні вимоги для фізичної присутності, а це може суттєво зекономити кошти на утримання корпоративної структури. Передбачене лояльне відношення з боку банків до такого типу бізнесу.

Також, власники криптовалют отримають низку переваг:

• здатність захищати свої активи на юридичному рівні та проводити ряд операцій з віртуальними активами - обмінювати, передавати, купувати та продавати;

• можливість декларування наявні віртуальні активи;

• оскільки маніпуляції з цифровими валютами тепер будуть прозорими, кінцевим користувачам не доведеться приховувати свою діяльність.

Також, встановлений порядок ліцензування надавачів послуг зменшить вірогідність наповнення ринку шахрайськими проєктами.  Це особливо важливий чинник, оскільки у міжнародній практиці досить часто криптобіржі, ICO проєкти без належної корпоративної структури та державного регулювання зникали з грошима клієнтів, були підозрювані у відмиванні коштів та уникали відповідальності.

Таким чином, упорядкування процедури видачі ліцензій та документів дозвільного характеру залучить до України серйозних гравців, для кого дотримання офіційних правил є репутаційним важелем для довгострокової перспективи закріплення на ринку, а це, своєю чергою, захистить користувачів та їх кошти від фальшивих проєктів.

До недоліків закону можна віднести наявність прогалин та колізій, які вимагають доопрацювання. Також, державні збори й вимоги до мінімального уставного капіталу надавачів послуг у порівнянні з іншими країнами є відносно завищеними, що може встановити перепони для стартапів з обмеженими бюджетами. Закон є досить «сирим» та потребує багато роботи над визначеннями та процедурними питаннями, а також гармонізації з податковим законодавством. Наразі в ньому відсутнє визначення поняття «токену» та його видів, зокрема поняття «криптовалюта». Не визначено, яким чином надавачі послуг будуть розраховувати державні збори за отримання дозволу та статутний капітал у разі надавання декілька послуг. Також, враховуючи різноманіття видів діяльності з віртуальними активами важливим є їх уточнення та розширення списку, вказаного в законі. Все це та багато інших питань необхідно вирішити вповноваженим органам для належного функціонування ринку віртуальних активів.

Отже, закон «Про віртуальні активи» надзвичайно важливий для галузі цифрової економіки, адже створює правове поле ринку віртуальних активів. Такий крок дає безліч перспектив для розвитку економіки України. Надання правового статусу криптовалютам, запуск механізму їх легалізації й регулювання – це істотний крок назустріч підвищенню рівня захищеності громадян, залученню іноземних інвестицій, збільшенню доходів та покращенню економіки в цілому.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]