Чи готовий світ до обмеження цін на російську нафту?

Провідні світові країни застосували проти росії вже кілька тисяч санкцій, вивівши країну-терориста в лідери вигнанців по економічних обмеженнях в різних галузях. Проте, головними джерелами доходу досі залишається продаж енергоносіїв. Вони складають значну частину бюджету рф і саме зараз країни G7 та Євросоюзу погодили обмеження цін на нафту. У цьому блозі розберемося чому було вирішено повністю не відмовлятися від російських енергоносіїв та які наслідки може мати це скорочення ціни для світової економіки.

3 грудня ЄС узгодив граничну вартість нафти з рф, на рівні 60$ за барель, а слідом за Євросоюзом аналогічні заходи застосували країни Великої сімки й Австралія. Обмеження ціни може переглядатися раз на два місяці та корегуватися на 5%. Такий крок дозволить обрізати надлишкові надходження до бюджету, що зменшить воєнні можливості росії. На практиці це означає, що за умови продажу російської нафти за ціною, вищої від встановленої, буде застосовано ряд обмежень. До цього списку входять: заборона морського страхування, торгового фінансування та інших заходів, пов’язаних з транспортуванням нафти морськими шляхами. Першого ж дня після введення обмежень це створило затори нафтових танкерів біля берегів Туреччини, адже місцева влада вимагала необхідних документів про страхування.

Обмеження нафтових цін може позначитися на європейському ринку енергоносіїв, але ефект буде тимчасовий. Знадобиться кілька місяців, щоб перебудувати ланцюжки постачання, і європейські країни почали працювати над розв'язанням цього питання задовго до нових санкцій. Поступовий і комплексний підхід повинен допомогти подолати кризу і зменшити вплив на економіку регіону. Першочерговим аспектом тут є навіть не ціна, а фактична наявність нафти в інших постачальників. Можна провести паралелі з вимушеною відмовою від газу, коли рф критично знизила подачу до країн Євросоюзу. В пікові моменти ціна на блакитне паливо сягала 3000$ за тисячу кубів. Саме тому ЄС не поспішає повністю забороняти  російську нафту — це може спричинити дефіцит аж до моменту повної перебудови ринку. 

Якщо з умовним “західним світом” все зрозуміло — вони або диктують свою ціну, або ж купляють в інших постачальників, то для “сходу” не все так просто. Наразі важко сказати як відреагують великі покупці, як Китай та Індія, які навряд захочуть приєднуватися до санкцій, але для них це залишається гарним приводом платити менше та отримувати більше нафти. Останні “партнери”, з якими не посварилася рф можуть витиснути з цієї ситуації максимум. Особливо на фоні погроз росії про відмову продавати нафту країнам, які будуть користуватися обмеженням цін. Водночас вже відомо, що продаж російської нафти Пакистану зі знижками — не така й проблема. Цілком ймовірно, що поступки з інших питань також матимуть місце.

Інфографіка: постачання російської нафти в різні регіони світу. Джерело: Financial Times

Після відмови більшості країн ЄС та Великої сімки від російської нафти, у них виявилось понад 2 млн барелів на день, які потрібно комусь продати. Країна-терорист сподівається реалізувати цю продукцію на ринках Азії, зокрема Індії та Китаю. А крім цього знадобиться цілий флот танкерів, які працюватимуть без страхування на заході. За даними Financial Times вони готують старі кораблі для цього, деякі з них вже доживають свого віку, або знаходяться під західними санкціями. Проте, варто розуміти, що мало які країни готові піти на цей ризикований крок. Чи замовлятиме покупець танкер нафти без гарантій доставлення товару в цілості? Крім цього не кожен порт готовий приймати судно без страхування в Лондоні чи Європі.

Цього року нафта з рф продавалась з великими знижками на рівні 48$ за барель, тож надалі існує декілька можливих сценаріїв. Один із них — дефіцит через те, що трейдери не будуть готові до ситуації, за якої російська нафта може зникнути з ринку, витіснена іншими продавцями, наприклад, країнами ОПЕК. Таким чином скорочення видобутку нафти у рф може сягнути 20% вже на початку наступного року.