Стратегічна співпраця з країнами Південно-Східної Азії

Україна втретє бере участь у Міжпарламентській Асамблеї АСЕАН, маючи статус спостерігача. Делегація обговорює економічну інтеграцію та мир.

Попри те, що Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) та Міжпарламентська Асамблея АСЕАН мають спільний девіз — «Одне бачення, одна ідентичність, одна спільнота» — ці два об’єднання є окремими суб’єктами, зі своїми установчими документами та функціями. Водночас головна мета обох об’єднань — сприяти політичному, економічному та соціальному розвитку регіону Південно-Східної Азії.

Цього року парламентська делегація України втретє взяла участь у роботі Міжпарламентської Асамблеї АСЕАН, яка відбулася з 17 по 23 жовтня у м. В'єнтьян, Лаоська Народно-Демократична Республіка.

Договірна основа, функції та членство в Міжпарламентській Асамблеї АСЕАН

Згідно з Додатком 2 до Статуту АСЕАН, Міжпарламентська Асамблея АСЕАН є єдиним офіційним об’єднанням законодавчих гілок влади держав-членів АСЕАН та зовнішніх партнерів. Згадка про МА АСЕАН у Статуті АСЕАН, ухваленому у 2008 році, не означає, що організацію було створено саме в цей рік.

Асоціація держав Південно-Східної Азії була заснована ще у 1967 році шляхом підписання Індонезією, Малайзією, Філіппінами, Сінгапуром та Таїландом Бангкокської декларації. Ідея міжпарламентської співпраці бере свій початок саме з цього документа.

У 1973 році після візитів парламентських делегацій Малайзії та Сінгапуру до Індонезії був ініційований активний діалог щодо створення міжпарламентського форуму. У межах цієї ініціативи в 1974 році парламент Індонезії направив спеціальні місії до Таїланду, Філіппін, Малайзії та Сінгапуру й отримав підтримку для започаткування міжпарламентського співробітництва.

У 1977 році на третій парламентській зустрічі в Манілі було ухвалено та підписано Статут Міжпарламентської організації АСЕАН (AIPO), що офіційно ознаменувало початок її діяльності. У 1990-х роках AIPO було трансформовано в Міжпарламентську Асамблею АСЕАН (AIPA).

З 1979 року AIPO, а згодом і AIPA, розпочала діалог із парламентами-спостерігачами, серед яких — Австралія, Японія та Республіка Корея. Нині діалоги щорічно проводяться із 16 парламентами-спостерігачами, включно з Україною.

Функції та цілі МА АСЕАН

Згідно з п. 5 статті 9 Статуту МА АСЕАН, Асамблея не має формальних законодавчих повноважень. Проте Генеральна асамблея може ухвалювати рекомендації та резолюції рекомендаційного характеру на основі консенсусу. Питання, щодо яких консенсусу не досягнуто, знімаються з розгляду. Резолюції, як правило, залишають шляхи законодавчого врегулювання на розсуд держав-членів.

Основні цілі МА АСЕАН можна згрупувати в три категорії:

1. Сприяння співпраці та взаєморозумінню: МА АСЕАН прагне зміцнювати солідарність, взаєморозуміння та тісну співпрацю між парламентами країн-членів і парламентами зовнішніх партнерів.
2. Підтримка інтеграційних процесів в АСЕАН: Асамблея сприяє досягненню цілей, визначених у Бангкокській декларації (1967), а також у Баченні АСЕАН та Балійському договорі (2003).
3. Підтримка прав людини, демократії та регіональної стабільності: МА АСЕАН просуває принципи прав людини, демократії, миру та безпеки в регіоні, а також бере участь у вивченні спільних проблем та сприяє своєчасній реакції на виклики.

Статус «Спостерігача» в МА АСЕАН

Згідно з Розділом IV, статтею 8 Статуту AIPA, статус спостерігача надається парламентам, які отримали акредитаційний лист від Генеральної асамблеї. Статус можуть отримати лише національні або регіональні парламенти держав чи груп держав, які мають дипломатичне визнання від усіх країн-членів АСЕАН.

Спостерігачі мають право брати участь у першій пленарній сесії Генеральної асамблеї та робити офіційні заяви з питань взаємної зацікавленості. Діалоги спостерігачів із МА АСЕАН фіксуються у протоколі. Проте спостерігачі не мають права голосу або участі в ухваленні рішень.

Мета України на МА АСЕАН

У серпні 2021 року Верховна Рада України отримала статус спостерігача в МА АСЕАН. До цьогорічної делегації України увійшли:

• Олександр Мережко — голова Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва,
• Михайло Радуцький — голова міжпарламентської групи дружби «Україна-Таїланд»,
• народний депутат Альона Шкрум,
• народний депутат Леся Василенко.

Основна цінність Генеральної Асамблеї полягає у можливості двосторонніх зустрічей у форматі person to person. Голова української делегації має змогу обговорювати з представниками провідних азійських держав не лише питання економічної інтеграції, а й глобальні теми, зокрема імплементацію Формули миру України, механізми повернення депортованих українських дітей, а також питання продовольчої та енергетичної безпеки.

Варто зазначити, що Верховна Рада України цього року ратифікувала Закон про приєднання до Договору про дружбу та співробітництво в Південно-Східній Азії. У березні також відбувся захід «Україна-АСЕАН: бачення співробітництва». Україна прагне отримати статус секторального діалогового партнера АСЕАН.

Цікаві факти

1. Головування в МА АСЕАН здійснюється на основі ротації щороку. У 2024 році Лаос головував в АСЕАН. Протягом 1964 до 1973 року під час бомбардувань на Лаос було скинуто понад 270 мільйонів касетних боєприпасів, з яких 30%, тобто приблизно 80 мільйонів, не вибухнули та залишаються в землі.
2. З 1975 року і нині єдиною партією парламенту Лаосу є комуністична партія.
3. Відповідно до п. 1 статті 9 статуту МА АСЕАН, Генеральна Асамблея складається з делегацій від кожного парламенту-члена, до складу яких входить не більше п'ятнадцяти депутатів. Щонайменше троє членів делегації мають бути жінками-парламентарями.
4. При МА АСЕАН функціонує навчально-науковий дослідницький центр, який має на меті розширення співробітництва з іноземними ВНЗ з метою спільного дослідження питань регіональної інтеграції. Співробітництво з Українським Центром досліджень країн АСЕАН на базі ННІ міжнародних відносин КНУ є доцільним форматом розвитку зносин з МА АСЕАН.