Криза в "зеленій" енергетиці України зупиняє притік іноземних інвестицій в країну
Податкова політика, інвестиційний клімат.
Нам розповідали, що з обрання главою держави “видатного діяча сучасності”, а також з приведенням до парламенту його політичної сили, до України хлине потік інвестицій. Було багато розповідей про інвестнянь. Але інвестори оцінюють не слова, а конкретні дії влади, виконання законів та дотримання домовленостей з бізнесом та інвесторами. Замість сприяння бізнесу, зменшення податкового навантаження, можна спостерігати прямо протилежні кроки влади — податковий тиск зростає, фіскальні органи отримують все більше повноважень для “кошмарення” бізнесу, про взяті на себе зобов'язання перед інвесторами нинішні можновладці “забувають”, мабуть ще навіть не завершивши зустріч з ними.
Свавілля правоохоронців, рейдерські захоплення, відмова від прозорих процедур, які впроваджувалися у період 2014-2019 років, стають щоденним явищем.
І це не може не відображатися на ставленні інвесторів до України. Інформація про невиконання українською державою прийнятих на себе зобов'язань, збільшення податків, по суті, заднім числом, у тому числі з відвертим порушення норм Податкового кодексу, стає відомою далеко за межами України. Скарги тих самих інвесторів у відновлювані джерела енергії (ВДЕ) України реально дійшли до багатьох інших інвесторів. Вони бачать, що інвестиційний клімат в нашій державі останні два роки стрімко погіршується.
Зараз ми стаємо свідками наслідків подібної діяльності нинішніх можновладців.
Так, 2020 рік та перший квартал 2021 року закінчилися для України з відтоком інвестицій.
Вірогідно, що й другий квартал, який щойно закінчився, покаже досить негативну тенденцію для України.
Іноземні інвестори розуміють, що вони не просто не зможуть отримати бажану дохідність своїх проєктів в Україні, а й взагалі можуть втратити свої гроші.
Якщо згадувати тих самих інвесторів у ВДЕ, то нинішні можновладці, схоже, взагалі хочуть продемонструвати, як можна знищити інвестиційний рейтинг України. Борги їм не повертають незважаючи на підписаний урядом з ними Меморандум. За минулий рік винні ще 17,8 млрд грн. Недоплати за перші три місяці цього року складають 7%, за квітень — 28%.
Меморандум критично порушується, попри стабілізаційні гарантії, Кабмін зареєстрував законопроєкт №5600, де є ідея запровадити акцизний збір на “зелену” енергію.
У перші дні липня вірогідно парламент проголосує за цей законопроект у першому читанні. Хоча він може перетворитися у потужну бомбу не тільки для інвесторів та взагалі українського бізнесу, а і саму владу.
Ми ще не знаємо, що у цьому законопроекті може з'явитися та зникнути при підготовці до другого читання. Якщо казати про ВДЕ, то єдиний шанс для держави зберегти інвестиції в галузь і не втратити довіру інвесторів та не “нариватися” на позови у міжнародних судах, з гарантованим програшем з боку України — це прибрати скандальну ідею акцизу із законопроєкту під час підготовки до другого читання.
Тут сподівання лише на адекватність та розум депутатів і урядовців. Хоча слід враховувати, що в Україні присутні державні діячі у найближчому оточенні Президента Зе, а також політичні сили та бізнесові групи, які зацікавлені у максимальній дискредитації нашої держави. Вони хочуть, щоби лідери західних держав, міжнародні фінансові інститути та інвестори не мали бажання спивпрацювати з Україною, тому не виключаю, що свідомо проштовхуватимуть ідею акцизу на “зелену” енергетику та введення податків на інвесторів, які вже здійснили інвестиції в українську економіку.
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне — правильно назвати схему Дана Ярова 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 732
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 373
- Реформа "турботи" 251
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 119
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 110
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 7285
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5365
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4305
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3634
-
Золотий гребінець. Хто заробляє на курятині найбільше
Бізнес 2834