Криза в "зеленій" енергетиці України зупиняє притік іноземних інвестицій в країну
Податкова політика, інвестиційний клімат.
Нам розповідали, що з обрання главою держави “видатного діяча сучасності”, а також з приведенням до парламенту його політичної сили, до України хлине потік інвестицій. Було багато розповідей про інвестнянь. Але інвестори оцінюють не слова, а конкретні дії влади, виконання законів та дотримання домовленостей з бізнесом та інвесторами. Замість сприяння бізнесу, зменшення податкового навантаження, можна спостерігати прямо протилежні кроки влади — податковий тиск зростає, фіскальні органи отримують все більше повноважень для “кошмарення” бізнесу, про взяті на себе зобов'язання перед інвесторами нинішні можновладці “забувають”, мабуть ще навіть не завершивши зустріч з ними.
Свавілля правоохоронців, рейдерські захоплення, відмова від прозорих процедур, які впроваджувалися у період 2014-2019 років, стають щоденним явищем.
І це не може не відображатися на ставленні інвесторів до України. Інформація про невиконання українською державою прийнятих на себе зобов'язань, збільшення податків, по суті, заднім числом, у тому числі з відвертим порушення норм Податкового кодексу, стає відомою далеко за межами України. Скарги тих самих інвесторів у відновлювані джерела енергії (ВДЕ) України реально дійшли до багатьох інших інвесторів. Вони бачать, що інвестиційний клімат в нашій державі останні два роки стрімко погіршується.
Зараз ми стаємо свідками наслідків подібної діяльності нинішніх можновладців.
Так, 2020 рік та перший квартал 2021 року закінчилися для України з відтоком інвестицій.
Вірогідно, що й другий квартал, який щойно закінчився, покаже досить негативну тенденцію для України.
Іноземні інвестори розуміють, що вони не просто не зможуть отримати бажану дохідність своїх проєктів в Україні, а й взагалі можуть втратити свої гроші.
Якщо згадувати тих самих інвесторів у ВДЕ, то нинішні можновладці, схоже, взагалі хочуть продемонструвати, як можна знищити інвестиційний рейтинг України. Борги їм не повертають незважаючи на підписаний урядом з ними Меморандум. За минулий рік винні ще 17,8 млрд грн. Недоплати за перші три місяці цього року складають 7%, за квітень — 28%.
Меморандум критично порушується, попри стабілізаційні гарантії, Кабмін зареєстрував законопроєкт №5600, де є ідея запровадити акцизний збір на “зелену” енергію.
У перші дні липня вірогідно парламент проголосує за цей законопроект у першому читанні. Хоча він може перетворитися у потужну бомбу не тільки для інвесторів та взагалі українського бізнесу, а і саму владу.
Ми ще не знаємо, що у цьому законопроекті може з'явитися та зникнути при підготовці до другого читання. Якщо казати про ВДЕ, то єдиний шанс для держави зберегти інвестиції в галузь і не втратити довіру інвесторів та не “нариватися” на позови у міжнародних судах, з гарантованим програшем з боку України — це прибрати скандальну ідею акцизу із законопроєкту під час підготовки до другого читання.
Тут сподівання лише на адекватність та розум депутатів і урядовців. Хоча слід враховувати, що в Україні присутні державні діячі у найближчому оточенні Президента Зе, а також політичні сили та бізнесові групи, які зацікавлені у максимальній дискредитації нашої держави. Вони хочуть, щоби лідери західних держав, міжнародні фінансові інститути та інвестори не мали бажання спивпрацювати з Україною, тому не виключаю, що свідомо проштовхуватимуть ідею акцизу на “зелену” енергетику та введення податків на інвесторів, які вже здійснили інвестиції в українську економіку.
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір вчора о 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова вчора о 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар вчора о 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова вчора о 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 08.07.2025 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 08.07.2025 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- Готують підвищення тарифів для населення 732
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 147
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 101
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини 90
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні 68
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 12281
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 10127
-
Uklon готовий виконати закон про стягнення податку з доходів водіїв
Бізнес 6683
-
"Сонне розлучення" – вихід для пар, щоб покращити якість нічного відпочинку та сексуального життя
Життя 5282
-
"По-справжньому довіряти одне одному": сім фраз, які використовують пари з міцною довірою
Життя 4715