Як НКРЕКП за 31 день позбавив Енергоатом €120 млн
Ринок електроенергії.
Лише в травні державна компанія Енергоатом втратила €120 млн через штучно організований обвал оптових цін. Понад 3 млрд кВт годин атомні електростанції через зловживання і махінації трейдерів, змушені були продавати по 25-30 євро/МВт, в той час як у сусідніх Словаччині і Угорщині ціни трималися на рівні 70 євро.
120 млн євро — це приблизно половина річних витрат «Енергоатому» на закупівлю ядерного палива і 30% всіх капітальних інвестицій компанії за минулий рік. В такій ситуації наївно сподіватися на озвучені прогнози $500 млн прибутку компанії цього року.
Що відбулося?
В травні на тлі сезонного профіциту електроенергії група трейдерів втілили в життя нову схему торгівлі «повітрям».
Ця схема достатньо проста. Умовно 2 компанії-пустушки вступають між собою в змову. Одна і з них виходить на ринок на добу наперед (РДН) і заявляє, що продає завтра певний обсяг електроенергії по 30-40 коп./кВт.
Це нереальна ціна, адже собівартість навіть на блоці АЕС не менш ніж 90 коп., не кажучи вже про інші види генерації. В окремі дні такі «трейдери» пропонували електроенергію, а точніше «повітря» навіть по 15-17 коп. Масована подача таких фейкових заявок призводила до обвалу цін і неможливості реальних виробників продавати свою електроенергію.
АЕС і ГЕС, які через це не змогли знайти покупців на свою електроенергію, змушені на наступний день пропонувати її вже на внутрішньодобовому ринку (ВДР), і ще більше зменшувати ціну, інакше вони потравлять на балансуючий ринок, де взагалі нічого не отримають. І тут в гру вступає інший трейдер, який купує у АЕС і ГЕС струм на ВДР зі знижкою 10% від вчорашньої ціни на РДН. В ту ж секунду він трейдер передає струм своєму спільнику і 10% різниці між ціною ВДР і РДН вони ділять між собою.
За такої оборудки двом трейдерам-спекулянтам байдуже ціна 40 коп./кВт чи 1 гривня, вони стабільно зароблять свої 10% маржі.
Обсяг таких махінацій лише в травні склав 711 млн кВт годин. Враховуючи середній заробіток при таких махінаціях в 10% від ціни, група трейдерів в травні заробили близько 66 млн грн. А от збиток всіх генеруючих компаній від цієї оборудки склав приблизно 9,2 млрд гривень.
Хто винен?
Не помітити заявку від конкретного трейдера по 17 коп./кВт годин просто не можливо. Такі махінації можна відстежувати вже на наступний день. Однак перша реакція НКРЕКП – органу, який має регулювати роботу ринку, з’явилася лише 25 травня (!). Тобто, коли 66 млн грн вже були вкрадені. І то, ця реакція обмежувалася демонстративною стурбованістю.
Більше того, навіть сама «стурбованість» регулятора з’явилася після того, як Міністерство енергетики направило листи з проханням припинити відкритий грабіж держкомпаній і почало бити тривогу.
Втрату генеруючими компаніями 9 млрд грн Міністерство енергетики не могло не помітити. За інформацією ЗМІ, нарада з цього питання була і в Офісі Президента України.
І от 1 червня під егідою Міненерго були підготовлені проекти рішень, які унеможливили би подібні схеми. Однак на наступний день, 2 червня всі ці проекти були демонстративно відкинуті НКРЕКП.
Комісія натомість прийняла декларативне рішення в ручному режимі стежити за махінаціями трейдерів. Тобто, якщо один трейдер заявить до продажу більший обсяг струму ніж у нього насправді є, такий трейдер на 7 днів не допускається до торгів.
Проблема у тому, що в Україні аби стати «трейдером» потрібна лише ліцензія і договір з ДП «Оператор ринку». На створення такого трейдера потрібно не більше 30 тис грн і півдня на реєстрацію. Тобто, навіть якщо НКРЕКП «покарає» ТОВ «Схемщик-1», то, до вечора, з’явиться ТОВ «Схемищик-2».
Очевидно, що найближчим часом буде відкрита кримінальна справа по факту травневих оборудок на енергоринку. Такий кричущий випадок просто не може залишиться без уваги. Однак навряд чи, навіть вкрадені 66 млн грн, вдасться повернути. Не кажучи вже про мільярдні збитки генеруючих компаній.
Ця ситуація – класичний приклад корупції: коли чиновники з державного регулюючого органу створюють умови і покривають схеми і отримають свій відсоток. Дивно, що в Офісі Президента України цього не розуміють і продовжують звати цих чиновників на наради, замість того, щоби домогтись їхнього негайного звільнення та притягнення до кримінальної відповідальності, щонайменше — за халатність.
- Багатство і задоволення життям: чому важливі баланс та усвідомлений вибір Олег Вишняков вчора о 13:29
- Делегування продажів: 5 інструментів, що знімають навантаження з власника бізнесу Олександр Висоцький вчора о 11:00
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко 16.09.2025 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар 16.09.2025 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус 15.09.2025 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький 15.09.2025 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак 15.09.2025 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус 15.09.2025 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський 15.09.2025 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок 15.09.2025 08:58
- Eнергетичний дарвінізм: юридична стратегія M&A в умовах кризи Ростислав Никітенко 14.09.2025 21:07
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар 14.09.2025 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін 13.09.2025 17:30
- Як готелю вижити без світла і тепла: уроки енергетичної автономії Роман Сидоренко 13.09.2025 13:40
- Правда, Пятачок? Володимир Стус 12.09.2025 20:42
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 396
- Дипломатія кадрових помилок 320
- Всередині бульбашки: як соціальні медіа спотворюють політичну реальність 142
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів 131
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? 99
-
Bloomberg: Німеччина змінила позицію щодо використання заморожених активів РФ
Фінанси 8674
-
Суди, банкрутства та арешти. Що відбувається з одним із найбільших виробників ліків
Бізнес 6787
-
Несподіванка для Москви. Яку зброю Україна отримає від США в перших пакетах PURL
4224
-
Друга найбільша криптовалюта світу сягне $4300 до кінця 2025 року – прогноз Citigroup
Фінанси 4115
-
Чотириденний робочий тиждень – чи готова до цього Україна і що каже світовий досвід
Життя 3818