Бенефіціари президентства Зе: не Коломойським єдиним

Газова галузь

Мені вже доводилося звертати увагу, що окрім Коломойського свої “плюшки” від президентства пана Зе отримує також пан Пінчук.

Минулої осені, на прикладі тендерної політики АТ “Укрзалізниця” із купівлі залізничних коліс, я показував, як наживається на державі компанія, пов'язана з паном Пінчуком. Умови тендерів Укрзалізницею виписувалися таким чином, що брати участь в них могла лише його компанія. До того ж, закупівля залізничних коліс робилися у значно більших обсягах, ніж насправді потребувала державна компанія. 

Але компанії пана Пінчука займаються не тільки виробництвом залізничних коліс — є ще виробництво труб для газової галузі. Тому його приватні інтереси і в цій галузі захищають українські можновладці. І це, звісно, знову робиться за рахунок української держави. Тобто, за рахунок інтересів усіх українських громадян.

У травні 2020 року український уряд за зверненням двох заводів "Інтерпайп" - «ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод» та ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО Т’ЮБ» ввів строком до 2025 року мито у розмірі 51,52 % проти постачальників труб для нафтогазової промисловості з Китаю.

Зокрема, фактично заборонювальна ставка мита була введена проти тих постачальників, які конкурували з Інтерпайпом у 2018-2019 роках на тендерах Укргазвидобування: DP-Master Manufacturing Co, Tianjin Pipe Corporation та інших.

Зрозуміло, що при такій ставці мита китайські виробники труб були змушені піти з українського ринку.

При цьому, що дуже важливо розуміти, на момент введення заборонювальної ставки мита, “Інтерпайп” офіційно контролював більше половини внутрішнього виробництва труб для газової галузі. Тобто, навіть коли було введені заборонювальні ставки мита, “Інтерпайп” обіймав монопольне становище на внутрішньому ринку. Але конкуренція з боку китайських компаній зменшувала можливості для зловживання монопольним становищем. Тому їх і прибрали.

Зрозуміло, що після введення заборонювальних ставок мита, на тендерах, які проводила державна компанія “Укргазвидобування”, що входить до складу НАК Нафтогаз”, суттєво впала конкуренція. Якщо у грудні 2019 року було 9 постачальників, то у грудні 2020 року – лише два, один з яких – “Інтерпайп”.

Штучне обмеження конкуренції серед постачальників труб для “Укргазвидобування” призвело до зростання цін на них.

Але ті, хто зараз веде інформаційну кампанію з дискредитації пана Коболєва, у тому числі у контексті зменшення обсягів видобування природного газу та збитків у НАК “Нафтогаз”, природу яких ще потрібно правильно розуміти, “забувають” пояснити, що це, у тому числі, пов'язано, з лобіюванням інтересів пана Пінчука з боку навіть не урядовців, а того видатного потерпілого сучасності, який зараз керує українською державою.