Мені надіслали коментар популярної блогерки Олени Монової, в якому вона зробила припущення, з чим пов'язана надзвичайна активність у соцмережах члена наглядової ради “Укрзалізниці” Сергія Лещенка. Такого собі активного “борця з корупцією” часів президентства Порошенка. Правда, ця активність переважно носила характер свідомої, максимальної дискредитації української влади. У чому, як раз, і були зацікавлені українські олігархи та російські спецслужби. Схоже, саме за ту активність, з ним розплатилися посадою у державній компанії, з абсурдно величезним посадовим окладом.
Так ось, активність пана Лещенка у соцмережах, на думку Монової, пов'язана не так з бажанням захистити нашого видатного потерпілого сучасності від чергового зашквару, як потребою у відволіканні уваги суспільства від нової корупційної оборудки у державній монополії.
Про що ж йдеться мова.
На початку травня цього року Росія відновила дію мита на українські залізничні колеса, єдиним виробником яких в Україні є компанія «Інтерпайп». Мито складає 34% від митної вартості. За таких обставин, ємний російський ринок став для «Інтерпайпа» фактично закритим.
Практично зразу після цього, наприкінці травня, «Укрзалізниця» оголошує тендер на купівлю колісних пар на суму 1,9 млрд. грн.
У фахівців ринку такий обсяг замовлення викликав подив.
Вони не могли не зацікавитися, а навіщо «Укрзалізниці» така кількість коліс?
Навіть у кращі часи, коли «Укрзалізниця» випускала по 3 тис. вагонів на рік й проводила масштабний ремонт рухомого парку, протягом року не купували коліс більш ніж на 1 млрд. грн. А з 2019 року випуск власних вагонів «Укрзалізницею» взагалі припинено, ремонт на мінімальному рівні.
Ціни на сталь мали тенденцію до зниження, курс гривні у травні 2020 року був лише на 2,5% вище, ніж у травні 2018 року.
Ще одним питанням є, а чому тендерні умови фіксували ціну на колеса на 2,5 роки, коли через кризу, що затягується, ціни на промпродукцію мають знижуватися?
За такої закупівельної політики складному фінансовому стану «Укрзалізниці» дивуватися не доводиться.
Іншого підґрунтя того тендеру, ніж допомога з боку державної «Укрзалізниці» «Інтерпайпу», який втратив російський ринок, найти складно.
Причому, у такому вигляді допомога приватному бізнесу за рахунок держави дуже схожа на корупцію. А йдеться, між іншим, про 1,9 млрд. грн.
Сума цілком відповідає критеріям покарання, яке Президент Зе пропонує застосовувати до корупціонерів (довічне ув’язнення за корупцію в особливо великих розмірах).
На початку жовтня Антимонопольний комітет України (АМКУ) повідомив, що розглядає можливість дискваліфікувати компанію «Інтерпайп» та три пов’язані із нею комерційні структури на три роки від участі в тендерах за змову. Причому, порушення були саме на тендерах по закупці залізничних коліс
В умовах заборони на використання коліс з КНР не має сумніву, хто переможе. В обоймі власника «Інтерпайпу» достатньо компаній, які поки ще не під «ковпаком» АМКУ.
Схоже, вирішили, якщо не вийшло оптом (1,9 млрд. грн. за один раз), реалізовуватимуть корупційну оборудку по частинам.
Слід звернути увагу на те, що пан Рязанцев прямо вказує – у НР «Укрзалізниці» були і є лобісти «Інтерпайпу». Йдеться про Андерса Ослунда (тепер вже колишній член НР) і про нашого “борця з корупцією” Сергія Лещенка. До речі, у НР пан Лещенко відповідає за боротьбу с корупцією. Проте результати його діяльності можна оцінити, виходячи з того, що ми спостерігаємо у діяльності Укрзалізниці протягом останнього року. Ну і остання історія виглядає дуже красномовною.
Отже, уважно слідкуємо за руками. Тендер має відбутися 15 грудня.
До речі, стаття 185 Кримінального кодексу України передбачає, що «особливо великий розмір» (а видатний потерпілий сучасності хоче знати - чи слід давати «довічне» за корупцію в такому розмірі) – це 600 неоподаткованих мінімумів. 118 млн. грн., які у грудні можуть «розпиляти» на тендері на користь «Інтерпайпу», значно перевищую цю суму.
