Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
15.02.2017 16:39

Корпоративний договір в ТОВ як інструмент захисту прав інвесторів

Нажаль, в Законопроекті не наведено жодних істотних умов КД, тобто, тих, які є обов’язковими для нього і без яких він в будь-якому разі не вважається укладеним (чинним). В свою чергу, це створює певну невизначеність для учасників (засновників) ТОВ в контек

Світова практика свідчить, що механізм корпоративного управління – це результат зусиль як учасників корпоративних відносин, так і держави. Причому, саме держава відіграє провідну роль в удосконаленні корпоративних відносин шляхом запровадження дієвого законодавчого підґрунтя.

Так, 17 січня 2017 року Верховна Рада України прийняла за основу в першому читанні проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів» № 4470 від 19.04.2016 р. ( далі – Законопроект). Згідно з пояснювальною запискою до Законопроекту він розроблений з метою підвищення рівня корпоративного управління в господарських товариствах, а також захисту прав та інтересів інвесторів. Для досягнення цієї мети пропонується, зокрема, доповнити Закон України «Про господарські товариства» (далі – Закон) нормою щодо можливості укладення договору про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) (далі – Корпоративний договір або КД).

Розглянемо ключові положення Законопроекту в поточній редакції, спробуємо проаналізувати їх особливості та виявити можливі недоліки.                             

Відповідно до Законопроекту, за договором про реалізацію прав учасників (засновників) ТОВ його сторони зобов’язуються реалізовуватиу спосіб, передбачений таким договором, права, які надаються учасникам (засновникам) ТОВ, та/або утримуватися від реалізації зазначених прав. Договором про реалізацію прав учасників (засновників) може бути передбачено обов’язок його сторін голосуватиу спосіб, передбачений таким договором, на загальних зборах учасників (засновників), погоджувати придбання або відчуження частки за заздалегідь визначеною ціною та/або у разі настання визначених у договорі обставин утримуватися від відчуження часток до настання визначених у договорі обставин, а також вчиняти інші дії, пов’язані з управлінням ТОВ, його припиненням або виділом з нього нової юридичної особи. Форма КД в ТОВ – проста письмова та може укладатись на визначений строк або без визначення строку.

Нажаль, в Законопроекті не наведено жодних істотних умов КД, тобто, тих, які є обов'язковими для нього і без яких він в будь-якому разі не вважається укладеним (чинним). В свою чергу, це створює певну невизначеність для учасників (засновників) ТОВ в контексті розуміння, чи є достатньо захищеними їхні права та інтереси на випадок можливих непорозумінь чи конфліктних ситуацій між ними. Допустим, не маючи наміру (з різних причин) виконувати свої обов'язки за КД, одна із сторін може наполягати на його не укладеності, наприклад, через неврегульованість «вкрай важливої умови» щодо конкретних строків виконання подальшої майнової участі в розвитку ТОВ  інших учасників (засновників) (якщо про це щось було зазначено в КД). Таким чином, іншій (-им) стороні (-ам) КД доведеться в такому випадку звертатись до суду з вимогою спонукати «правопорушника» до виконання КД або, як інший не виключний варіант, просити суд розтлумачити зміст КД у системно-логічному зв’язку з положеннями законодавства, на предмет його «самодостатності» для породження прав та обов’язків в учасників (засновників) ТОВ. Очевидно, що розв’язання подібних труднощів вимагає не лише суттєвих витрат часу і коштів, але й здатне спричинити значну репутаційну та майнову шкоду самому ТОВ, аж до повного блокування його діяльності. З огляду на зазначене, вважаю, що законодавцю все ж таки варто доповнити Законопроект переліком необхідних істотних (обов’язкових) умов КД задля того, щоб уникнути (мінімізувати) ризики його невиконання з боку недобросовісних учасників (засновників) ТОВ. В протилежному випадку, якщо Законопроект набуде статус Закону, перед укладенням КД його потенційним сторонам доцільно буде зафіксувати у письмовому вигляді всі ті питання, щодо врегулювання яких вони мають зацікавленість, шляхом обміну листами відповідного змісту (та обов’язково із підтвердженням вручення їх уповноваженій особі).

Спираючись на існуючий досвід використання в Україні акціонерних угод, до КД в ТОВ резонним вбачається внесення, зокрема, наступних умов:

·         В частині управління:

- обов’язковість проведення позачергових загальних зборів у певних випадках;

- обов’язковість явки учасників (засновників) на загальні збори;

- обов’язковість голосування учасників (засновників) з тих чи інших питань;

- особливий порядок призначення ревізійної комісії тощо.

·         В питаннях, пов’язаних з відчуженням частки (її частини):

- переважне право учасників (засновників), які уклали КД, на придбання частки (її частини) інших підписантів КД;

- заборона на відчуження частини (її частки) учасником (засновником) протягом певного часу;

- обов’язковість продажу своєї частини (її частки) учасником (засновником) за конкретних умов тощо.

·                    Порядок вирішення питань, пов’язаних з конфліктними ситуаціями між підписантами КД.

·                    Питання фінансування діяльності товариства тощо.  

Як зазначено в Законопроекті, КД є обов’язковим лише для його сторін. При цьому відсутня  вимога, що сторонами КД мають бути саме всі учасники (засновники) ТОВ, а тому додатково врегулювати свої відносини завдяки КД можуть, наприклад, троє з п’яти учасників (засновників).

Крім того, з метою дисциплінування сторін Законопроект вказує на можливість передбачити в КД способи забезпечення виконання зобов'язань за ним та заходи цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання таких зобов'язань. Оскільки положення Законопроекту не встановлюють будь-яких обмежень стосовно виду, обсягу та характеру потенційної відповідальності, сторони КД можуть передбачити, зокрема, штраф для учасника (засновника) за відсутність його на загальних зборах (не з поважних причин), або нарахування пені за несвоєчасну сплату учасником (засновником) своєї частини в статутному капіталі. Не виключається також можливість передбачити в КД умови, які надають учасникам (засновникам) право вимагати від порушника КД продажу їм своєї частини (частки) в статутному капіталі ТОВ за номінальною вартістю (у чітко встановлених випадках). В цьому контексті варто зазначити про неможливість оскарження рішень органів ТОВ через порушення умов КД його стороною (-ами), про що прямо вказано у Законопроекті. Таке застереження є цілком слушним, враховуючи запропоновану форму КД (проста письмова),  а також те, що згідно з Законопроектом інформація про зміст КД не підлягає розкриттю і є конфіденційною. Очевидно, що за таких обставин «внутрішні» стосунки окремих підписантів КД не повинні негативно впливати на рішення, прийнятті, наприклад, більшістю голосів на загальних зборах: в протилежному випадку це могло б стати дієвим інструментом в руках деяких «злочинних елементів», у т. ч. для рейдерських атак на підприємство. В силу вимог Законопроекту, єдине, що мають зробити підписанти КД, це повідомити товариство (виконавчий орган) лише про сам факт укладення між ними такого договору, із обов’язковою вказівкою строку його дії та переліком всіх сторін: будь-яка інша інформація про зміст КД може бути повідомлена сторонами тільки за їх бажанням. Натомість, залишається незрозумілим, яке, власне, практичне значення має цей імператив, адже жодних наслідків для сторін у випадку його невиконання Законопроект не містить.           

Необхідно також наголосити, що запроваджуючи можливість укладення КД, Законопроект не врахував положення Закону, за якими права та обов’язки учасників (засновників) ТОВ визначаються та реалізуються в порядку, встановленому законом та установчими документами товариства (ст. ст. 10, 11 Закону). Аналогічні вимоги містяться також в Цивільному кодексі (ЦК) України (ст. ст. 116, 117 ЦК України). Зрозуміло, що зміст КД не повинен суперечити Закону, але враховуючи те, що на наразі лише статут вважається установчим документом ТОВ, не виключно, що в майбутньому може постати питання щодо дійсності укладеного КД з підстав його невідповідності статуту. Справа в тому, що Вищий господарський суд України неодноразово констатував у свої постановах, що статут юридичної особи є:

 1 - локальним нормативним актом, який

 2 - визначає правовий статус юридичної особи,

 3 - містить норми, обов’язкові для учасників товариства, його посадових осіб та працівників, та

4 - затверджується більшістю голосів.

На мій погляд, з наведеного слідує, що можливість укладення КД має бути чітко відображена безпосередньо у самому статуті ТОВ, аби виключити зайвий привід для оскарження КД зацікавленою стороною. Цей висновок ґрунтується на власному системно-логічному тлумаченні законодавства, однак для уникнення можливого неоднозначного розуміння його змісту (в частині наведеного питання), вважаю за потрібне чітко вказати у Законопроекті, що КД в ТОВ може укладатись, якщо це прямо передбачено в статуті. Або ж, доповнити перелічені вище статті Закону та ЦК України положенням, згідно якого права та обов’язки учасників (засновників) ТОВ визначаються та реалізуються також в порядку, встановленому КД. Впевнений, що така пропозиція суттєво зменшить ймовірність виникнення різного роду спірних ситуацій між учасниками (засновниками) ТОВ.

Наостанок варто сказати, що запровадження інститут КД в ТОВ, безумовно, є прогресивним кроком у вітчизняному законодавстві. Необхідність його появи обумовлена далеким від «досконалості» існуючим механізмом правового регулювання корпоративних відносин в ТОВ, давно вже не здатним адекватно відповісти на виклики сьогодення, зокрема: блокування прийняття важливих рішень через відсутність кворуму на загальних зборах, відсутність можливості виключення учасника (засновника) зі складу учасників (засновників) в судовому порядку, неспроможність ефективно та оперативно реагувати на недобросовісні дії директора тощо.  Будемо сподіватись, що законодавець врахує існуючі проблеми та недоліки, і реально сприяє задекларованій меті захисту прав та інтересів інвесторів, здійснивши якісні зміни в нормативному регулюванні діяльності ТОВ. 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net