Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
06.05.2016 23:26

Скарга на платника ПДВ – все пропало чи це лише початок?

Податковий Кодекс встановлює обов’язок контролюючого органу провести документальну позапланову перевірку продавця протягом 15 календарних днів з дня надходження від покупця заяви із скаргою. Будь-яких інших передумов для започаткування позапланової перевір

        Належне оформлення податкової накладної з податку на додану вартість (ПДВ),із дотриманням граничних термінів її реєстрації в Єдиному реєстрі, а такожсвоєчасне надання продавцем товарів (робіт/послуг) відповідної накладноїпокупцю за його вимогою, є для останнього необхідними передумовами длявіднесення до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) узв’язку з придбанням товарів (робіт/послуг). В свою чергу, порушеннявстановлених правил поводження з податковими накладними може призвести     до негативних податкових наслідків для обох сторін правочину:продавця – у вигляді    здійснення його позапланової перевірки тапокупця – шляхом позбавлення його права на формування податкового кредиту зПДВ.

Однак, варто зазначити, що виникнення подібних проблемних ситуацій нерідкотрапляється навіть за відсутністю дійсно реальних підстав. Так, наприклад,підприємство-покупець із своїм власним, відмінним від продавця, баченням того,якою має бути належна ідентифікація здійсненої господарської операції, її зміст(опис, номенклатура товарів/послуг та їх кількість, обсяг), може звернутися доподаткової інспекції із скаргою на продавця про начебто допущення ним помилокпри зазначені обов’язкових реквізитів податкової накладної, визначенихПодатковим кодексом (ПК) України. В принципі, покупця можна зрозуміти, адже вумовах, коли податківці все ще продовжують наліво і направо надавати в актахперевірки свої «експертні» висновки про нікчемність правочинів (незважаючи нанеправомірність таких дій, згідно з позицією Вищого адміністративного судуУкраїни), покупці намагаються у такий спосіб зайвий раз продемонструвати своюдобросовісність та убезпечити себе від ймовірного безпідставного позбавленняподаткового кредиту. Але, так чи інакше, незалежно від обґрунтованості підстав,на які покупець пошлеться     у скарзі, лише сам фактотримання її фіскалами, як зазначалось вище, може стати підставою дляпроведення позапланової документальної перевірки продавця. У зв’язку з чим, продавецьмає чітко розуміти ключові тонкощі організаційно-правового характеру щодопорядку ініціювання та здійснення вказаного виду контроля. В цьому контексті,належна обізнаність особи-подавця є запорукою попередження або зведення домінімуму неправомірних дій співробітників ДФС, «виявлення» ними інших«правопорушень» та, врешті-решт, збереження плідних партнерських відносин ізконтрагентами.    

Розглянемо все по порядку.

Звертатись із скаргою на продавця товарів (робіт/послуг), у випадкудопущення ним помилок при зазначені обов’язкових реквізитів податковоїнакладної (та/або порушення граничних термінів реєстрації податкової накладноїв Єдиному реєстрі, та/або розрахунку коригування), покупець таких товарів(робіт/послуг) має право на підставі абз. 17 п. 201.10 ст. 201 ПК. Причому, якслідує зі змісту наведеної норми, це  право нерозривно пов’язане ізнеобхідністю подання покупцем податкової декларації з ПДВ за базовий звітний(податковий) період,  який, за загальними правилами, дорівнює календарномумісяцю. Звітування відбувається протягом 20 календарних днів, що настають заостаннім календарним днем звітного (податкового) місяця. Отже, це означає, щонаправлення скарги на продавця стає можливим лише з першого дня календарногомісяця, наступного за звітним періодом, в якому, начебто, мали місце певніпомилки та/або порушення, оскільки саме з цього часу платники податків можуть почати   звітувати з ПДВ в органах ДФС  (алене пізніше 20 числа). Тобто, якщо за результатами господарської операції,вчиненої, наприклад, 5 квітня 2016 року, покупець звернувся до податковоїінспекції зі скаргою 11 квітня 2016 року, такі дії є неправомірними, а тому неможуть бути законною підставою для проведення документальної позаплановоїперевірки продавця: квітневий податковий  період ще не завершився і,відповідно, за його результатами не подавалась (і не могла бути подана раніше)податкова декларація з ПДВ.

Наступне, на чому важливо звернути увагу, це строки та чітка послідовністьдій працівників податкової інспекції, які мають строго відповідати положеннямподаткового законодавства, у зв’язку з отриманням скарги від платника податків– покупця товарів (робіт/послуг). Абзац 18 п. 201.10 ст. 210 ПК встановлюєобов’язок контролюючого органу провести документальну позапланову перевірку продавцяпротягом 15 календарних днів з дня надходження від покупця заяви із скаргою.Будь-яких інших передумов для започаткування позапланової перевірки продавця,окрім наявності скарги, у зазначеному положенні  немає. Отже, на першийпогляд, здається, що ініціювання цієї перевірки відбувається автоматично напідставі наказу керівника податкової інспекції лише по факту отриманнявідповідної скарги. Однак, чи є це насправді так, потрібно звернутись до іншихстатей ПК.

В підпункті 78.1.9 п. 78.1 ст. 78 ПК вказано, що документальна позаплановаперевірка продавця товарів (робіт/послуг), у випадку звернення покупця  ізскаргою про ненадання таким продавцем податкової накладної або про допущенняним помилок при зазначені обов’язкових реквізитів податкової накладної, та/абопорушення граничних термінів її реєстрації в Єдиному реєстрі (та/або розрахункукоригування), здійснюється лише у разі ненадання таким платникомподатків пояснень та документального підтвердження на письмовий запитконтролюючого органу, в якому зазначається інформація зі скарги. В своючергу, відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК, платники податків та інші суб’єктиінформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену у запитіконтролюючого органу, та її документальне підтвердження протягомодного місяця, що настає за днем надходження запиту (якщо інше непередбачено цим Кодексом). Якихось інших (скорочених) термінів для відповіді назапит податкового органу, у зв’язку з надходженням скарги, в ПК не передбачено.Натомість, є чіткий імператив, згідно ст. 78 ПК,  щодо обов’язковостізвернення із відповідним запитом до підприємства-продавця, перш ніж проводитийого позапланову перевірку. При цьому, в запиті має бути вказівка за наслідкамиякої конкретно господарської операції (-їй) подано скаргу та у чому самеполягають помилки та/чи порушення. Запит без деталізації відомостей щодогосподарської операції та суті вчинених помилок (порушень) є неправомірним, атому платник податків має право не надавати відповідьна такий запит. Неправомірним також буде запит про надання пояснень щодопомилок та/чи порушень, допущених продавцем у звітному періоді, який продовжуєтривати або за наслідками якого покупець ще не звітував. Однак, зарадисправедливості, треба відмітити, що навіть у випадку отримання підприємствомнеобґрунтованого запиту, все ж таки доцільно відреагувати на нього з метоюпопередження незаконної перевірки та, можливо, прийняття необґрунтованогоподаткового повідомлення-рішення (ППР). Відповідь можна надати у форміпропозиції податковій надати більш детальну інформацію зі скарги або одразу (чипісля надходження повторного запиту без конкретики) шляхом повідомленняінспекції про неправомірність її дій, з наголошенням на тому, що ненаданняпідприємством інформації та її документального підтвердження не буде створюватидля останнього правових наслідків у вигляді проведення позапланової перевірки.Відповідно, і ППР, винесене за результатами такої  перевірки, також будевважатись незаконним.    

Окремо варто зауважити, що оскарження у судовому порядку дій податковогооргану зі складання та направлення запиту, нажаль, не має перспектив. На думкуВАС України, зазначені дії не створюють жодних правових наслідків для суб’єктагосподарювання та не змінюють стану його суб’єктивних прав, оскільки самі по собіне впливають на його права та обов’язки (навіть якщо у запиті не вказано жоднихзаконних підстави для його надіслання (!).

Таким чином, право на проведення позапланової перевірки продавця протягом15 календарних днів фактично виникає в органів ДФС не з дня отриманняскарги від покупця, а лише після спливу 30-денного строку з дня отриманняпродавцем обов’язкового письмового запиту про надання інформації, якийзалишився без належної відповіді   .

 Водночас, якщо превентивна відповідь на необґрунтований запит не булаувінчана успіхом і керівник податкового органу все одно прийняв рішення пропроведення документальної позапланової перевірки (уповноважений представникплатника податків обов’язково має бути проінформований із змістом відповідногонаказу), у платника податків є наступні варіанти захисних дій:

         1- якщо перевірка є виїзною – недопускати інспекторів до проведення перевірки (та впродовж 2-3-х днівоскаржувати до суду наказ та дії інспекторів з метою попередженняадміністративного арешту активів );

2- якщо перевірка є невиїзною – оскаржувати наказта дії інспекторів з проведення  перевірки (навіть після її проведення).

Підсумовуючи викладене, раджу прагматично ставитись до можливостівиникнення описаних конфліктних ситуацій та із знанням справи підходити доїхнього вирішення, обравши найбільш оптимальну лінію захисту.                                                                                  

    

      

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net