Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
06.05.2016 23:26

Скарга на платника ПДВ – все пропало чи це лише початок?

Податковий Кодекс встановлює обов’язок контролюючого органу провести документальну позапланову перевірку продавця протягом 15 календарних днів з дня надходження від покупця заяви із скаргою. Будь-яких інших передумов для започаткування позапланової перевір

        Належне оформлення податкової накладної з податку на додану вартість (ПДВ), із дотриманням граничних термінів її реєстрації в Єдиному реєстрі, а також своєчасне надання продавцем товарів (робіт/послуг) відповідної накладної покупцю за його вимогою, є для останнього необхідними передумовами для віднесення до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів (робіт/послуг). В свою чергу, порушення встановлених правил поводження з податковими накладними може призвести     до негативних податкових наслідків для обох сторін правочину: продавця – у вигляді    здійснення його позапланової перевірки та покупця – шляхом позбавлення його права на формування податкового кредиту з ПДВ.

Однак, варто зазначити, що виникнення подібних проблемних ситуацій нерідко трапляється навіть за відсутністю дійсно реальних підстав. Так, наприклад, підприємство-покупець із своїм власним, відмінним від продавця, баченням того, якою має бути належна ідентифікація здійсненої господарської операції, її зміст (опис, номенклатура товарів/послуг та їх кількість, обсяг), може звернутися до податкової інспекції із скаргою на продавця про начебто допущення ним помилок при зазначені обов’язкових реквізитів податкової накладної, визначених Податковим кодексом (ПК) України. В принципі, покупця можна зрозуміти, адже в умовах, коли податківці все ще продовжують наліво і направо надавати в актах перевірки свої «експертні» висновки про нікчемність правочинів (незважаючи на неправомірність таких дій, згідно з позицією Вищого адміністративного суду України), покупці намагаються у такий спосіб зайвий раз продемонструвати свою добросовісність та убезпечити себе від ймовірного безпідставного позбавлення податкового кредиту. Але, так чи інакше, незалежно від обґрунтованості підстав, на які покупець пошлеться     у скарзі, лише сам факт отримання її фіскалами, як зазначалось вище, може стати підставою для проведення позапланової документальної перевірки продавця. У зв’язку з чим, продавець має чітко розуміти ключові тонкощі організаційно-правового характеру щодо порядку ініціювання та здійснення вказаного виду контроля. В цьому контексті, належна обізнаність особи-подавця є запорукою попередження або зведення до мінімуму неправомірних дій співробітників ДФС, «виявлення» ними інших «правопорушень» та, врешті-решт, збереження плідних партнерських відносин із контрагентами.    

Розглянемо все по порядку.

Звертатись із скаргою на продавця товарів (робіт/послуг), у випадку допущення ним помилок при зазначені обов’язкових реквізитів податкової накладної (та/або порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі, та/або розрахунку коригування), покупець таких товарів (робіт/послуг) має право на підставі абз. 17 п. 201.10 ст. 201 ПК. Причому, як слідує зі змісту наведеної норми, це  право нерозривно пов’язане із необхідністю подання покупцем податкової декларації з ПДВ за базовий звітний (податковий) період,  який, за загальними правилами, дорівнює календарному місяцю. Звітування відбувається протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Отже, це означає, що направлення скарги на продавця стає можливим лише з першого дня календарного місяця, наступного за звітним періодом, в якому, начебто, мали місце певні помилки та/або порушення, оскільки саме з цього часу платники податків можуть почати   звітувати з ПДВ в органах ДФС  (але не пізніше 20 числа). Тобто, якщо за результатами господарської операції, вчиненої, наприклад, 5 квітня 2016 року, покупець звернувся до податкової інспекції зі скаргою 11 квітня 2016 року, такі дії є неправомірними, а тому не можуть бути законною підставою для проведення документальної позапланової перевірки продавця: квітневий податковий  період ще не завершився і, відповідно, за його результатами не подавалась (і не могла бути подана раніше) податкова декларація з ПДВ.

Наступне, на чому важливо звернути увагу, це строки та чітка послідовність дій працівників податкової інспекції, які мають строго відповідати положенням податкового законодавства, у зв’язку з отриманням скарги від платника податків – покупця товарів (робіт/послуг). Абзац 18 п. 201.10 ст. 210 ПК встановлює обов’язок контролюючого органу провести документальну позапланову перевірку продавця протягом 15 календарних днів з дня надходження від покупця заяви із скаргою. Будь-яких інших передумов для започаткування позапланової перевірки продавця, окрім наявності скарги, у зазначеному положенні  немає. Отже, на перший погляд, здається, що ініціювання цієї перевірки відбувається автоматично на підставі наказу керівника податкової інспекції лише по факту отримання відповідної скарги. Однак, чи є це насправді так, потрібно звернутись до інших статей ПК.

В підпункті 78.1.9 п. 78.1 ст. 78 ПК вказано, що документальна позапланова перевірка продавця товарів (робіт/послуг), у випадку звернення покупця  із скаргою про ненадання таким продавцем податкової накладної або про допущення ним помилок при зазначені обов’язкових реквізитів податкової накладної, та/або порушення граничних термінів її реєстрації в Єдиному реєстрі (та/або розрахунку коригування), здійснюється лише у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначається інформація зі скарги. В свою чергу, відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК, платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). Якихось інших (скорочених) термінів для відповіді на запит податкового органу, у зв’язку з надходженням скарги, в ПК не передбачено. Натомість, є чіткий імператив, згідно ст. 78 ПК,  щодо обов’язковості звернення із відповідним запитом до підприємства-продавця, перш ніж проводити його позапланову перевірку. При цьому, в запиті має бути вказівка за наслідками якої конкретно господарської операції (-їй) подано скаргу та у чому саме полягають помилки та/чи порушення. Запит без деталізації відомостей щодо господарської операції та суті вчинених помилок (порушень) є неправомірним, а тому платник податків має право не надавати відповідь на такий запит. Неправомірним також буде запит про надання пояснень щодо помилок та/чи порушень, допущених продавцем у звітному періоді, який продовжує тривати або за наслідками якого покупець ще не звітував. Однак, заради справедливості, треба відмітити, що навіть у випадку отримання підприємством необґрунтованого запиту, все ж таки доцільно відреагувати на нього з метою попередження незаконної перевірки та, можливо, прийняття необґрунтованого податкового повідомлення-рішення (ППР). Відповідь можна надати у формі пропозиції податковій надати більш детальну інформацію зі скарги або одразу (чи після надходження повторного запиту без конкретики) шляхом повідомлення інспекції про неправомірність її дій, з наголошенням на тому, що ненадання підприємством інформації та її документального підтвердження не буде створювати для останнього правових наслідків у вигляді проведення позапланової перевірки. Відповідно, і ППР, винесене за результатами такої  перевірки, також буде вважатись незаконним.    

Окремо варто зауважити, що оскарження у судовому порядку дій податкового органу зі складання та направлення запиту, нажаль, не має перспектив. На думку ВАС України, зазначені дії не створюють жодних правових наслідків для суб’єкта господарювання та не змінюють стану його суб’єктивних прав, оскільки самі по собі не впливають на його права та обов’язки (навіть якщо у запиті не вказано жодних законних підстави для його надіслання (!).

Таким чином, право на проведення позапланової перевірки продавця протягом 15 календарних днів фактично виникає в органів ДФС не з дня отримання скарги від покупця, а лише після спливу 30-денного строку з дня отримання продавцем обов’язкового письмового запиту про надання інформації, який залишився без належної відповіді   .

 Водночас, якщо превентивна відповідь на необґрунтований запит не була увінчана успіхом і керівник податкового органу все одно прийняв рішення про проведення документальної позапланової перевірки (уповноважений представник платника податків обов’язково має бути проінформований із змістом відповідного наказу), у платника податків є наступні варіанти захисних дій:

          1- якщо перевірка є виїзною – не допускати інспекторів до проведення перевірки (та впродовж 2-3-х днів оскаржувати до суду наказ та дії інспекторів з метою попередження адміністративного арешту активів );

2- якщо перевірка є невиїзною – оскаржувати наказ та дії інспекторів з проведення  перевірки (навіть після її проведення).

Підсумовуючи викладене, раджу прагматично ставитись до можливості виникнення описаних конфліктних ситуацій та із знанням справи підходити до їхнього вирішення, обравши найбільш оптимальну лінію захисту.                                                                                  

    

      

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net