Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
26.05.2016 15:56

Європейська інтеграція енергетичної і кліматичної політики

Суддя Верховного Суду

Наприкінці 2015 року було заплановано затвердження (схвалення) Кабінетом Міністрів України низки стратегічних документів з питань енергетичної та кліматичної політики, які будуть визначати соціально-економічний розвиток країни в період до 2020 та 2030 рокі

Останнім часом, а особливо після прийняття нової кліматичної угоди на Паризькому саміті у грудні 2015 року, все частіше постають питання щодо подальшого розвитку нашої економіки з урахуванням світових тенденцій низьковуглецевого розвитку та посилення ролі альтернативних/відновлювальних джерел енергії.

Наприкінці 2015 року було заплановано затвердження (схвалення) Кабінетом Міністрів України низки стратегічних документів з питань енергетичної та кліматичної політики, які будуть визначати соціально-економічний розвиток країни в період до 2020 та 2030 років.

Зокрема, були затверджені Очікуваний національно-визначений внесок України до нової глобальної кліматичної угоди (ОНВВ) та Національний план дій з енергоефективності до 2020 року (НПД ЕЕ). Розроблений, але не затверджений проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» (ЕС) та Національний план дій з реалізації Екологічної стратегії (НПД-2 ЕС). В процесі розроблення та узгодження все ще знаходяться Нова енергетична стратегія України (НЕС) та Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ).

Наприкінці 2015 року Мінприроди також розробило проект Розпорядження КМУ «Про схвалення Концептуальних засад реалізації державної політики у сфері зміни клімату».

Ще у жовтні 2014 року Кабінетом Міністрів України був  затверджений Національний План дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 рок (НПД ВЕ).     

Вказані вище стратегічні документи Уряду спрямовані на виконання взаємопов’язаних стратегічних цілей держави із зниження енергоємності ВВП, підвищення енергетичної безпеки та обмеження викидів парникових газів. В цьому аспекті Україна займає одні із найгірших стартових позицій в світі: входить у світовий перелік 20 країн з найвищими абсолютними викидами ПГ та у перелік 10 країн з найвищими енергетичною інтенсивністю та інтенсивністю викидів парникових газів на одиницю  валового внутрішнього продукту.

Зазначені стратегічні документи передбачають європейську інтеграцію енергетичної та кліматичної політик та участь України в міжнародному співробітництві по запобіганню небезпечній зміні клімату. Заходи із обмеження викидів парникових газів безпосередньо спрямовані на зменшення споживання викопного палива (вугілля, нафти, нафтопродуктів та газу) та стимулювання розвитку відновлювальної енергетики і підвищення ефективності кінцевого споживання енергії.

Досвід ЄС свідчить про ефективність комплексного підходу до розв’язання вказаних проблем. Ще в 2009 році керівними органами ЄС  був прийнятий так званий Енергетично-кліматичний пакет, яким були поставлені три пов’язані  цілі: до 2020 року забезпечити підвищення енергоефективності на 20%, збільшення частки відновлювальною енергії в кінцевому споживанні до 20% та зменшення викидів парникових газів на 20% порівняно із 2005 роком.

В подальшому Європейський Союз планує посилити свою інтегровану енергетичну та кліматичну політику в період 2020-2030 років. В рамках Енергетичного та кліматичного пакету було прийнято низку законодавчих актів ЄС, імплементація яких в Україні передбачена Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.

Планом заходів з імплементації Угоди про асоціацію на 2014-2017 роки,  визначено графік впровадження нормативних актів ЄС. Значна частина із них буде мати прямий або опосередкований вплив на енергетичну, екологічну та кліматичну політику України. Відповідальними виконавцями Плану заходів призначено різні центральні органи виконавчої влади.

При розробці різними центральними органами стратегічних документів, дорожніх карт, концепцій, планів та графіків імплементації директив ЄС, програм фінансування та державної підтримки в сфері енергетичної та кліматичної політики  необхідна чітка урядова координація та міжвідомча взаємодія. Концептуальні та планові документи повинні бути узгоджені стратегічно (цілі, індикатори та інструменти державної політики) та логістично ( послідовність та графіки впровадження).

Бажано, щоб документи з питань енергетичної та кліматичної політики приймались «пакетом», а планування та здійснення заходів було логічним та послідовним. Проте, на жаль, наразі існує ризик потенційної неузгодженості як стратегічних, так і логістичних підходів різних ЦОВВ, що може мати значний негативний вплив на подальший розвиток нашої економіки. 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net