Прем'єр-міністр Володимир Гройсман доручив Національному агентству із запобігання корупції запустити систему електронного декларування доходів чиновників до 15 серпня.
Прем'єр-міністр Володимир Гройсман доручив Національному агентству із запобігання корупції запустити систему електронного декларування доходів чиновників до 15 серпня.
«Фізично ця система вже готова, зараз йде робота, щоб забезпечити захист інформації, яка перебуватиме в цьому реєстрі на серверах», – повідомила Севостьянова.
При цьому майже синхронно, у той же день, публікується повідомлення голови агентства Наталії Корчак про те, що НАЗК укомплектоване станом на сьогодні штатними працівниками на 20 %.
«Наше агентство стало заручником часу. Ми не можемо розпочати повноцінно роботу. Наразі відбувається конкурсний добір працівників апарату. Відповідно до чинного законодавства, орган центральної виконавчої влади є повноцінним, якщо набирає не менше 30% граничної чисельності свого штату. Сподіваємось протягом місяця добрати 30 % штату та розпочати роботу».
Крім того, в світлі набрання з 1 липня чинності законом про державне фінансування політичних партій, контрольні повноваження за фінансуванням яких, законністю використання покладено на НАЗК, останнє планує цього тижня затвердити форму звіту політичних партій.
В середу було оприлюднено повідомлення про те, що член комісії з обрання членів Національного агентства з питань запобігання корупції Володимир Сущенко, делегований від Верховної Ради, подав у відставку.
Нагадаю, що запуск роботи антикорупційного агентства є однією з вимог Європейського Союзу щодо безвізового режиму з Україною, а також надання траншів макрофінансової допомоги.
Усвітлі того, що вже сьогодні йдуть розмови про те, Уряд Нідерландів, які зараз головують в ЄС, хоче змінити деякі положення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також те, що питання надання безвізового режиму пропонується розглянути відокремлено для 3 країн претенденток, окремо для Грузії, яка виконала всі вимоги та України і Туреччини, можна зрозуміти поспіх Гройсмана і гучні заяви останнього.
Судіть самі – йому потрібний позитивний викид в пресу, потрібно дати населенню результат. Цим результатом, умовним досягненням, яке можна приписати собі в актив та в актив президенту, може бути:
1. Отримання чергового траншу від МВФ, що в цілому матиме сумнівний позитивний ефект, оскільки в подальшому оприлюднені переглянуті умови та строки фінансування міститимуть багато не найприємніших моментів для соціально незахищених громадян, націлених на сороченя видатків Державного бюджету в частині соціальних допомог та виплат.
2. «Чисте» рішення про отримання можливості громадянами України подорожувати до ЄС без віз.
Останнє має значно глибший ситуативний суспільний попит, і воно необхідне владі як повітря для того, щоб отримати короткостроковий кредит електоральної довіри.
Таким чином, Гройсман поспішає, незважаючи на те, що якісної діяльності це відомство не здійснюватиме, як мінімум до повного укомплектування, яке в кращому випадку завершиться наприкінці року. Основне для нього – витримати формальність при дотриманні мінімальних норм: 30% штату достатньо - тоді ок, на цьому і зупинимося – потім доберем. Відсутня методологія та положення та форми – приймаємо будь-що, потім внесемо зміни. Репутаційні ризики надто високі, крім цього, населенню необхідно дати щось, що припорошить оскому від бідності та зростання витрат. Потім будуть одне-два повідомлення про виявлені факти невідповідності доходів та витрат у чиновників середньої ланки, якими намагатимуться продемонструвати ефективність органу. Знову – театр, популізм, показуха для глядача. Однак це триватиме не довго, з часом НАЗК все ж виконуватиме повноцінно свої функції, просто не варто цього очікувати в цьому році.
Актуальність питання боротьби з корупцією в Україні для європейців підкреслено цього тижня ще одним інформаційним повідомленням: в Австрії зафіксовано рекордну кількість заяв про підозру у відмиванні грошей, які стосуються громадян України.
Про це повідомили у Федеральному відомстві кримінальної поліції країни, посилаючись на щойно підбиті підсумки 2015 року, австрійські банки заявили правоохоронним органам про імовірне відмивання грошей 197 українцями.
Таким чином, кількість українців, на рахунках яких зафіксували підозрілі фінансові транзакції, зросла майже в чотири рази. 2013 року у відмиванні грошей фінансові установи запідозрили 41 українця.
Схоже, наші чиновники в тому числі готуються до електронного декларування та діяльності НАЗК, а можливо, просто рівень корупції у порівнянні з попередниками підвищився настільки, що статистика не може ним нехтувати.
