Зона вільної торгівлі із ЄС чи лише митна дорожня карта з 1 січня 2016
Одним із найважливіших та принципових елементів Угоди про асоціацію між Україною та ЄС стало положення про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ). При її підписанні передбачалось здійснити суттєву лібералізацію торгівлі (у першу чергу усунення тарифів і кв
Одним ізнайважливіших та принципових елементів Угоди про асоціацію між Україною та ЄСстало положення про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ). При її підписанніпередбачалось здійснити суттєвулібералізацію торгівлі (у першу чергу усунення тарифів і квот) між Україною таЄС, здійснити гармонізацію законодавства і нормативно-регуляторної бази. Якщобільш детальніше то передбачалось:
- скасуватиміж Україною та ЄС мит на більшість товарів;
-запровадження в Україні європейських правил визначення походження товарів;
- приведенняУкраїною своїх технічних регламентів, процедур, санітарних та фітосанітарних процедур у відповідність з європейськими,завдяки чому українські промислові товари, сільськогосподарська та харчовапродукція не потребуватимуть додаткової сертифікації в ЄС;
- запровадження в Україні правил ЄС у сфері державнихзакупівель, що дозволить поступово цей ринок для вітчизняних підприємств;
- спрощеннямитних процедур та попередження контрабанди;
- посилення вУкраїні захисту прав інтелектуальної власності і тд.
Як ми бачимозавдання буди досить складні і навіть поверхневий аналіз реального стану справинас скаже, що нажаль процес по більшості напрямків не почався і травитимедовго. Проте, так і передбачалось, створення ЗВТ між Україною та ЄС маєвідбуватися поступово, протягом десяти років.
Результатомчого стане тісна економічна інтеграція, максимальне наближення умов торгівліміж Україною та ЄС до умов торгівлі всередині ЄС, а отже і підвищенняінвестиційної привабливості в наслідок підвищення прозорості правил веденнябізнесу та виходу на нові ринки, підвищення якості товарів, зниження цін дляукраїнських споживачів тощо.
Одним ізжестів доброї волі зі сторони ЄС було одностороннє (з боку ЄС) скасуванняввізних мит, яке стосувалось 95% обсягу промислових товарів та 83% продукції сільського господарства, щоімпортуються Євросоюзом з нашої держави, але лише до 1 січня 2016 року.Відповідно, здавалось би від такого митного пом’якшення українські товари малиб же заполонити полиці європейських супермаркетів та продаватись по знанонижчим цінам, але не все так просто як здається на перший погляд. В першу чергутому, що при відміні мита яке в середньому становить 5-10 відсотків,залишається ПДВ, яка у більшості країн ЄС навіть вище за українську ставку урозмірі 20%.
Найбільшимобмеженням яке стримує українських товаровиробників є система торгівельних квотЄС, яких на жаль ніхто не відмітив, ба крім того угодою про асоціаціювстановлюється нова система торгівельних квот яка є основним кількіснимобмеженням обсягу українських товарів, що можуть поставлятись на ринок ЄС. Причому, квоти вставлені в першу чергу на продукцію сільського господарства, наекспорт якого покладалась основна надія. Так, приміром обмеження по: яловичиністановить 12 тис.тонн/рік, свинина 20 тис.тонн/рік, м'ясо птиці 20тис.тонн/рік, пшениця 1000 тис.тонн/рік.
Простекількісне порівняння дає нам зрозуміти, що до ЄС ми зможемо експортувати всередньому 3-5% від загального обсягу виробництва сільського господарства, щоне може значно вплинути основні показники торгівлі, але для цього нам потрібноповністю реформувати систему сертифікації та стандартизації, а також привести увідповідність умови виробництва до вимог ЄС.
Таким чином,якщо відійти від формальностей та гучних прокламацій угода про асоціацію нестворює зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, оскільки квотні бар’єризалишаються, а митні ставки зменшуються поступово і лише по тим товарамвиробництво яких не є принциповим на території ЄС, яскравим прикладом чогомитні ставки по імпорту виноградних вин, а отже українська продукція там буденеконкурентоздатною навіть належної якості та сертифікації.
Найбільшвлучно ті зміни у торгівельному режимі із ЄС які відбудуться із 1 січня 2016року характеризує не поняття зони вільної торгівлі, а скоріше за все варто булоб назвати цей процес довжиною в 10 років як – дорожня карта гармонізації процедурмитного та торгівельного режиму.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1882
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87043
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11232
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9244
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5710
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5393