Зона вільної торгівлі із ЄС чи лише митна дорожня карта з 1 січня 2016
Одним із найважливіших та принципових елементів Угоди про асоціацію між Україною та ЄС стало положення про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ). При її підписанні передбачалось здійснити суттєву лібералізацію торгівлі (у першу чергу усунення тарифів і кв
Одним ізнайважливіших та принципових елементів Угоди про асоціацію між Україною та ЄСстало положення про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ). При її підписанніпередбачалось здійснити суттєвулібералізацію торгівлі (у першу чергу усунення тарифів і квот) між Україною таЄС, здійснити гармонізацію законодавства і нормативно-регуляторної бази. Якщобільш детальніше то передбачалось:
- скасуватиміж Україною та ЄС мит на більшість товарів;
-запровадження в Україні європейських правил визначення походження товарів;
- приведенняУкраїною своїх технічних регламентів, процедур, санітарних та фітосанітарних процедур у відповідність з європейськими,завдяки чому українські промислові товари, сільськогосподарська та харчовапродукція не потребуватимуть додаткової сертифікації в ЄС;
- запровадження в Україні правил ЄС у сфері державнихзакупівель, що дозволить поступово цей ринок для вітчизняних підприємств;
- спрощеннямитних процедур та попередження контрабанди;
- посилення вУкраїні захисту прав інтелектуальної власності і тд.
Як ми бачимозавдання буди досить складні і навіть поверхневий аналіз реального стану справинас скаже, що нажаль процес по більшості напрямків не почався і травитимедовго. Проте, так і передбачалось, створення ЗВТ між Україною та ЄС маєвідбуватися поступово, протягом десяти років.
Результатомчого стане тісна економічна інтеграція, максимальне наближення умов торгівліміж Україною та ЄС до умов торгівлі всередині ЄС, а отже і підвищенняінвестиційної привабливості в наслідок підвищення прозорості правил веденнябізнесу та виходу на нові ринки, підвищення якості товарів, зниження цін дляукраїнських споживачів тощо.
Одним ізжестів доброї волі зі сторони ЄС було одностороннє (з боку ЄС) скасуванняввізних мит, яке стосувалось 95% обсягу промислових товарів та 83% продукції сільського господарства, щоімпортуються Євросоюзом з нашої держави, але лише до 1 січня 2016 року.Відповідно, здавалось би від такого митного пом’якшення українські товари малиб же заполонити полиці європейських супермаркетів та продаватись по знанонижчим цінам, але не все так просто як здається на перший погляд. В першу чергутому, що при відміні мита яке в середньому становить 5-10 відсотків,залишається ПДВ, яка у більшості країн ЄС навіть вище за українську ставку урозмірі 20%.
Найбільшимобмеженням яке стримує українських товаровиробників є система торгівельних квотЄС, яких на жаль ніхто не відмітив, ба крім того угодою про асоціаціювстановлюється нова система торгівельних квот яка є основним кількіснимобмеженням обсягу українських товарів, що можуть поставлятись на ринок ЄС. Причому, квоти вставлені в першу чергу на продукцію сільського господарства, наекспорт якого покладалась основна надія. Так, приміром обмеження по: яловичиністановить 12 тис.тонн/рік, свинина 20 тис.тонн/рік, м'ясо птиці 20тис.тонн/рік, пшениця 1000 тис.тонн/рік.
Простекількісне порівняння дає нам зрозуміти, що до ЄС ми зможемо експортувати всередньому 3-5% від загального обсягу виробництва сільського господарства, щоне може значно вплинути основні показники торгівлі, але для цього нам потрібноповністю реформувати систему сертифікації та стандартизації, а також привести увідповідність умови виробництва до вимог ЄС.
Таким чином,якщо відійти від формальностей та гучних прокламацій угода про асоціацію нестворює зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, оскільки квотні бар’єризалишаються, а митні ставки зменшуються поступово і лише по тим товарамвиробництво яких не є принциповим на території ЄС, яскравим прикладом чогомитні ставки по імпорту виноградних вин, а отже українська продукція там буденеконкурентоздатною навіть належної якості та сертифікації.
Найбільшвлучно ті зміни у торгівельному режимі із ЄС які відбудуться із 1 січня 2016року характеризує не поняття зони вільної торгівлі, а скоріше за все варто булоб назвати цей процес довжиною в 10 років як – дорожня карта гармонізації процедурмитного та торгівельного режиму.
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук вчора о 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук вчора о 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін вчора о 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич вчора о 11:39
- 8 звичок бідних людей, які заважають розбагатіти Олександр Висоцький вчора о 11:23
- Кому дадут отсрочку: новые правила для многодетных отцов и не только Віра Тарасенко 20.05.2025 23:41
- Gaming в Онтаріо, або як Операторам успішно отримати ліцензію Ольга Ярмолюк 20.05.2025 17:48
- Аудити безпеки в громадах: інноваційна методика для громад Галина Скіпальська 20.05.2025 14:22
- Що приховала влада у державному бюджеті 2024 року? Любов Шпак 20.05.2025 13:05
- "Гостомельська пастка" для місцевого самоврядування Володимир Горковенко 20.05.2025 10:25
- Топ 5 податкових порушень у 2025 році Сергій Пагер 20.05.2025 08:57
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак 19.05.2025 15:49
-
Андрій Портнов: історія, що починалась в кримінальному Луганську, а закінчилась у Мадриді
45683
-
Зумери поступово відмовляються від навички, яка супроводжувала людство протягом 5500 років
Життя 22627
-
Росія ударила по Шостці. Пояснюємо подвійну загрозу новини про "70 загиблих на полігоні"
15033
-
Трамп провалив переговори, настав час рішуче посилити тиск на Кремль
Думка 7651
-
Зеленський-2025 проти зразка 2019 року. Як шість років та війна змінили президента України
7081