Зона вільної торгівлі із ЄС чи лише митна дорожня карта з 1 січня 2016
Одним із найважливіших та принципових елементів Угоди про асоціацію між Україною та ЄС стало положення про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ). При її підписанні передбачалось здійснити суттєву лібералізацію торгівлі (у першу чергу усунення тарифів і кв
Одним ізнайважливіших та принципових елементів Угоди про асоціацію між Україною та ЄСстало положення про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ). При її підписанніпередбачалось здійснити суттєвулібералізацію торгівлі (у першу чергу усунення тарифів і квот) між Україною таЄС, здійснити гармонізацію законодавства і нормативно-регуляторної бази. Якщобільш детальніше то передбачалось:
- скасуватиміж Україною та ЄС мит на більшість товарів;
-запровадження в Україні європейських правил визначення походження товарів;
- приведенняУкраїною своїх технічних регламентів, процедур, санітарних та фітосанітарних процедур у відповідність з європейськими,завдяки чому українські промислові товари, сільськогосподарська та харчовапродукція не потребуватимуть додаткової сертифікації в ЄС;
- запровадження в Україні правил ЄС у сфері державнихзакупівель, що дозволить поступово цей ринок для вітчизняних підприємств;
- спрощеннямитних процедур та попередження контрабанди;
- посилення вУкраїні захисту прав інтелектуальної власності і тд.
Як ми бачимозавдання буди досить складні і навіть поверхневий аналіз реального стану справинас скаже, що нажаль процес по більшості напрямків не почався і травитимедовго. Проте, так і передбачалось, створення ЗВТ між Україною та ЄС маєвідбуватися поступово, протягом десяти років.
Результатомчого стане тісна економічна інтеграція, максимальне наближення умов торгівліміж Україною та ЄС до умов торгівлі всередині ЄС, а отже і підвищенняінвестиційної привабливості в наслідок підвищення прозорості правил веденнябізнесу та виходу на нові ринки, підвищення якості товарів, зниження цін дляукраїнських споживачів тощо.
Одним ізжестів доброї волі зі сторони ЄС було одностороннє (з боку ЄС) скасуванняввізних мит, яке стосувалось 95% обсягу промислових товарів та 83% продукції сільського господарства, щоімпортуються Євросоюзом з нашої держави, але лише до 1 січня 2016 року.Відповідно, здавалось би від такого митного пом’якшення українські товари малиб же заполонити полиці європейських супермаркетів та продаватись по знанонижчим цінам, але не все так просто як здається на перший погляд. В першу чергутому, що при відміні мита яке в середньому становить 5-10 відсотків,залишається ПДВ, яка у більшості країн ЄС навіть вище за українську ставку урозмірі 20%.
Найбільшимобмеженням яке стримує українських товаровиробників є система торгівельних квотЄС, яких на жаль ніхто не відмітив, ба крім того угодою про асоціаціювстановлюється нова система торгівельних квот яка є основним кількіснимобмеженням обсягу українських товарів, що можуть поставлятись на ринок ЄС. Причому, квоти вставлені в першу чергу на продукцію сільського господарства, наекспорт якого покладалась основна надія. Так, приміром обмеження по: яловичиністановить 12 тис.тонн/рік, свинина 20 тис.тонн/рік, м'ясо птиці 20тис.тонн/рік, пшениця 1000 тис.тонн/рік.
Простекількісне порівняння дає нам зрозуміти, що до ЄС ми зможемо експортувати всередньому 3-5% від загального обсягу виробництва сільського господарства, щоне може значно вплинути основні показники торгівлі, але для цього нам потрібноповністю реформувати систему сертифікації та стандартизації, а також привести увідповідність умови виробництва до вимог ЄС.
Таким чином,якщо відійти від формальностей та гучних прокламацій угода про асоціацію нестворює зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, оскільки квотні бар’єризалишаються, а митні ставки зменшуються поступово і лише по тим товарамвиробництво яких не є принциповим на території ЄС, яскравим прикладом чогомитні ставки по імпорту виноградних вин, а отже українська продукція там буденеконкурентоздатною навіть належної якості та сертифікації.
Найбільшвлучно ті зміни у торгівельному режимі із ЄС які відбудуться із 1 січня 2016року характеризує не поняття зони вільної торгівлі, а скоріше за все варто булоб назвати цей процес довжиною в 10 років як – дорожня карта гармонізації процедурмитного та торгівельного режиму.
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін вчора о 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз вчора о 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов вчора о 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
- Як реагувати на вимоги поліції та ТЦК: поради адвоката Павло Васильєв 19.11.2024 17:55
- Як зниження міжнародної підтримки впливає на гуманітарне розмінування в Україні Дмитро Салімонов 19.11.2024 14:12
- Українські діти війни: більше 10 років російської агресії, 1000 днів незламності Юрій Гусєв 19.11.2024 12:16
-
Головний прапор країни приспустили: яка причина
Життя 69673
-
Віктор Ющенко та партнери відчужили право на видобуток газу на Полтавщині
Бізнес 64460
-
Ми втрачаємо покоління інженерів і програмістів. Як математика впливає на майбутнє України
11380
-
Британія утилізує п'ять військових кораблів, десятки гелікоптерів і дронів задля економії
Бізнес 9015
-
За вітраж Тіффані троє учасників торгів змагалися 6 хвилин – його продали за $12,48 млн: фото
Життя 8661