Що приховала влада у державному бюджеті 2024 року?

Державний бюджет 2024 року.

Мінфін оприлюднив низку документів щодо виконання державного бюджету 2024 року. Це досить великий обсяг інформації, проте він вартий детального вивчення. Адже деякі проблеми, зафіксовані у звітах, не тільки перейшли в ДБ-2025, а й набули більш загрозливого характеру. Хочу подякувати Мінфіну за оперативність та глибину аналізу інформації. З розумінням ставлюся до труднощів нашого головного фінансового відомства, адже вкрай важко керувати державним бюджетом під час масштабної війни. Однак без відповідей залишилися питання, від вирішення яких залежать перспективи розвитку української економіки.

Питання №1: Навіщо було підвищувати податки у 2024 році?

Згідно Звіту про виконання державного бюджету 2024 року, обсяг доходів загального фонду державного бюджету був перевиконаний на 21,4% й становив 1,8 трлн грн. Це відбулося головним чином за рахунок перевиконання обсягів надходжень міжнародної фінансової допомоги (грантів) та значного перевиконання податкових надходжень. Зокрема, план надходжень по податку на прибуток підприємств був перевиконаний на 30,8 млрд грн (на 12,8%), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів - на 5,3 млрд грн (на 5,3%), рентної плати за користування надрами для видобування залізних руд - на 1,8 млрд (на 61,4%), збору за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та коштів від продажу таких дозволів - на 1,7 млрд грн (на 90%).

Виходить, що починаючи з другої половини 2024 року Уряд чітко бачив тенденції на перевиконання обсягів надходження міжнародної допомоги та податкових надходжень. Отже, в Уряді розуміли, що бюджет минулого року закривається без проблем, ще й залишається чимало грошей на 2025 рік. Навіщо ж тоді владі було розігрувати гучну драму «не вистачає грошей на армію» та вимагати підвищення податків? У результаті їх таки підвищили (хоча об’єктивно не було необхідності), а заплатив за все легальний бізнес, який і так чесно платить до бюджету та підтримує ЗСУ.

Питання №2: Що робити з боргами місцевих бюджетів?

Згідно Звіту про виконання державного бюджету 2024 року, загальний обсяг місцевих боргів протягом 2024 року збільшився на 2,1 млрд грн, до 18,7 млрд. З них 8,9 млрд грн – це заборгованість за середньостроковими позиками, наданими з ЄКР у 2009-2014 рр. Варто зазначити, що ці борги виникли не з вини місцевих громад. Питання погашення зазначеної заборгованості залишається неврегульованим протягом багатьох років, незважаючи на наявність відповідних законодавчих вимог: зокрема, п. 21 розділу VI Кодексу, а також статтю 44 Закону, згідно з якою КМУ доручено розробити та внести законодавчі пропозиції щодо механізму врегулювання питання списання цієї заборгованості.

Під час роботи над проєктом бюджету на 2025 рік мною та низкою народних депутатів були надані пропозиції щодо виділення коштів на погашення зазначеної заборгованості, однак Уряд не врахував їх у підсумковому документі. «Страусина позиція» центральної влади (фактично – бездіяльність) стримує розвиток окремих громад, адже важко нормально розвиватися, коли на тобі лежить значний борговий тягар.

Питання №3: Коли Уряд наведе порядок у бюджетних установах?

Поки влада казала про нестачу коштів на армію та тиснула на парламент через «необхідність» підвищити податки, міністерства, відомства та різного роду бюджетні установи «помилялися» на десятки мільярдів гривень через брак ефективного управління. Якщо у 2023 році обсяги власних надходжень бюджетних установ до державного бюджету становили 812,3 млрд грн, то за підсумками 2024-го – 779,4 млрд грн. Зменшення надходжень склало 32,9 млрд грн. До речі, звітуючи про виконання ДБ-2024, Мінфін не назвав причин, через які держава втратила суму майже співставну з тою, яка була отримана від підвищення податків. І це при тому, що за річної інфляції у 12% логічно було передбачити, що у 2024 році, порівняно із 2023 роком, власні надходження бюджетних установ принаймні не зменшаться.

Питання №4: Чи не задорогий популізм влади під час війни?

Згідно Звіту про виконання Державного бюджету 2024 року, за підсумками минулого року Уряд недофінансував освіту на 13,4 млрд грн, охорону здоров’я – на 11,5 млрд грн, сферу соціального захисту – на 11,2 млрд грн. Зокрема, відбулося недофінансування видатків за такими важливими програмами, як: програма державних гарантій медичного обслуговування населення (на 2,6 млрд грн), розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання (на 2,5 млрд), соціальний захист дітей та сім’ї (на 1,96 млрд грн), соціальний захист осіб з інвалідністю (на 1,4 млрд грн). У той же час Уряд запустив зовсім необов’язкову та відверто популістську програму «Зимова підтримка», на яку за підсумками 2024-2025 років сумарно буде витрачено 14,4 млрд грн. Очевидно, з вибором пріоритетів у влади є певні проблеми. Не хочеться навіть думати про те, що чим ближче до кінця воєнного стану і виборів, тим таких «зимових підтримок» може стати більше.

Питання №5: Чи розуміє влада, що можливості українського бізнесу не безмежні, і що подальший тиск може обернутися бюджетним фіаско?

Кожна нова влада обіцяє, що буде ставитися до бізнесу краще, ніж попередня. Обіцянки залишаються «цяцянками», а на виході підприємці отримують вимогу про переплату податків в бюджет. Згідно Звіту про виконання державного бюджету 2024 року, загальний обсяг переплат до зведеного бюджету за підсумками минулого року становив 103,4 млрд грн (до державного – 76,5 млрд грн), що на 30,3 млрд грн менше, ніж за підсумками 2023 року. Найбільше бізнес переплатив: податку на прибуток підприємств (на 41,6 млрд грн), акцизного податку із вироблених в Україні підакцизних товарів (на 11 млрд грн), ПДВ з вироблених в Україні товарів, робіт, послуг (8,5 млрд грн), рентної плати за користування надрами загальнодержавного значення (на 4,4 млрд грн), податку та збір на доходи фізичних осіб (на 3,8 млрд грн.

Можливості бізнесу щодо переплат щороку зменшуються, в той час, як тиск і запити влади зростають. Невдовзі може настати момент, коли бізнес не зможе переплачувати, тоді в бюджеті утвориться чимала «діра». Ймовірність такого розвитку подій визнає Мінфін у звіті про виконання ДБ-2024, правда не зазначає, де в такому випадку влада візьме гроші, яких не вистачить. Невже за рахунок нового підвищення податків? Розмови про це розпочалися, поки неофіційно, але знову під приводом нестачі грошей на ЗСУ.

Питання №6: Що робити з державним боргом після війни?

Згідно Звіту про виконання державного бюджету 2024 року, за підсумками 2024 року державний та гарантований державою борг України становив 7,0 трлн грн (166,1 млрд доларів США), або 91,2% ВВП. За минулий рік обсяг боргу збільшився на 1,5 трлн грн, або на 26,5%. За прогнозами МВФ, до кінця 2025 року перевищить загальний обсяг боргу України перевищить 100% ВВП.

Маючи такий борговий тягар Україна не зможе ефективно проводити повоєнне економічне відновлення, зокрема, залучати інвестиції та забезпечувати макроекономічну стабільність. Підвищувати податки, на чому наполягає МВФ, на мою думку, тупиковий шлях, адже, зрештою, це призведе до падіння економічної активності та зменшення темпів економічного зростання.

Вважаю, що вже сьогодні Уряд має розпочати переговори із зовнішніми кредиторами щодо списання частини зовнішніх боргів через форс-мажорні обставини (війна), в яких опинилася Україна. Без списання частину боргу, маючи такі несправедливі борги, як «варанти Яресько», Україна просто не витягне повоєнне відновлення. Ми не можемо собі дозволити бути слабкими, адже майбутнє наших дітей залежить від наших сьогоднішніх рішень.