Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати
Стрес, тиск, конфлікти: психосоціальні ризики стали критичним фактором у сфері охорони праці.
Під час обговорення охорони праці зазвичай акцент робиться на засобах індивідуального захисту, знаках безпеки та інструктажах. Водночас сучасні підходи до управління безпекою праці (WHS/OHS) дедалі більше зосереджуються на менш помітній, але не менш важливій сфері — психосоціальних ризиках. Раніше ця тема залишалась у тіні, однак сьогодні її значення у створенні безпечного, здорового та ефективного робочого середовища визнане надзвичайно важливим.
Що таке психосоціальні ризики?
Психосоціальні ризики — це чинники, пов’язані з організацією праці, методами управління та соціальним контекстом, які можуть негативно впливати на психічне здоров’я, добробут і фізичний стан працівників. Серед них:
- Надмірне навантаження та тиск у термінах;
- Невизначеність ролей та обов’язків;
- Обмеженість у прийнятті рішень;
- Відсутність підтримки від керівництва та колег;
- Конфлікти у колективі, токсична атмосфера;
- Несправедливе ставлення, дискримінація, нерівні можливості;
- Порушення балансу між роботою та особистим життям.
На відміну від фізичних ризиків, психосоціальні фактори часто залишаються непомітними, не викликають миттєвих травм, але здатні спричинити серйозні та довготривалі наслідки.
Вплив на безпеку праці
Дослідження показують, що хронічний стрес, тривожність та емоційне вигорання підвищують імовірність помилок, знижують концентрацію уваги та можуть стати причиною професійних травм.
Згідно з даними:
- Психосоціальні ризики становлять приблизно 9% усіх зареєстрованих випадків травм на роботі;
- Середній період непрацездатності через психосоціальні травми — 27 тижнів, що у 3 рази довше, ніж при фізичних пошкодженнях;
- Стресові стани підвищують імовірність помилок, пов’язаних із безпекою, на 50%.
За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), депресія та тривожні розлади коштують світовій економіці близько 1 трильйона доларів щороку через втрати продуктивності. Ці ризики також пов’язані з серцево-судинними захворюваннями, порушенням сну, зловживанням алкоголем та ослабленням імунітету.
Міжнародні стандарти
У 2021 році опубліковано міжнародний стандарт ISO 45003: Психологічне здоров’я та безпека на роботі, що є доповненням до ISO 45001. Він передбачає системний підхід до управління психосоціальними ризиками, зокрема:
- Ідентифікацію та оцінку ризиків;
- Залучення працівників до виявлення та усунення проблем;
- Розробку стратегій покращення умов праці;
- Моніторинг ефективності заходів;
- Безперервне вдосконалення системи управління.
Цей стандарт підкреслює: турбота про психологічне здоров’я працівників — не лише моральний обов’язок, а й умова сталого розвитку бізнесу та ефективної системи WHS.
Практичні заходи
Для профілактики та зниження психосоціальних ризиків рекомендується:
- Регулярна оцінка ризиків. Анонімні опитування працівників; Бесіди з колективом, аналіз скарг, плинності кадрів, аварій.
- Навчання керівників. Навички активного слухання, емоційної підтримки, вирішення конфліктів; Створення атмосфери довіри та відкритості.
- Інтеграція ризиків у систему WHS. Включення психосоціальних аспектів у політику з охорони праці; Використання стандартів ISO 45001 та 45003.
- Формування підтримуючого середовища. Доступ до психологічної допомоги; Гнучкі форми праці; Баланс між роботою і життям; Культура поваги, нульова толерантність до булінгу, діалог.
Висновок
Психосоціальні ризики — це не модний термін, а реальна та вимірювана загроза для здоров’я, безпеки і продуктивності. Сучасна охорона праці повинна враховувати не лише фізичні, а й психологічні аспекти.
Компанії, які усвідомлено працюють з цими ризиками, створюють здоровіші, стійкіші та більш залучені колективи.
Психологічна безпека — це частина загальної безпеки. І це відповідальність кожного лідера.
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 11:39
- 8 звичок бідних людей, які заважають розбагатіти Олександр Висоцький 11:23
- Кому дадут отсрочку: новые правила для многодетных отцов и не только Віра Тарасенко вчора о 23:41
- Gaming в Онтаріо, або як Операторам успішно отримати ліцензію Ольга Ярмолюк вчора о 17:48
- Аудити безпеки в громадах: інноваційна методика для громад Галина Скіпальська вчора о 14:22
- Що приховала влада у державному бюджеті 2024 року? Любов Шпак вчора о 13:05
- "Гостомельська пастка" для місцевого самоврядування Володимир Горковенко вчора о 10:25
- Топ 5 податкових порушень у 2025 році Сергій Пагер вчора о 08:57
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак 19.05.2025 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич 19.05.2025 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко 19.05.2025 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук 18.05.2025 17:58
-
Андрій Портнов: історія, що починалась в кримінальному Луганську, а закінчилась у Мадриді
44617
-
Зумери поступово відмовляються від навички, яка супроводжувала людство протягом 5500 років
Життя 20508
-
Зеленський-2025 проти зразка 2019 року. Як шість років та війна змінили президента України
6949
-
Політичний покер. Як CША програють підготовку до війни з Китаєм, а Путін цим користується
5060
-
За лаштунками телефонної розмови – чого прагнуть Путін і Трамп
Думка 4889