Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати
Стрес, тиск, конфлікти: психосоціальні ризики стали критичним фактором у сфері охорони праці.
Під час обговорення охорони праці зазвичай акцент робиться на засобах індивідуального захисту, знаках безпеки та інструктажах. Водночас сучасні підходи до управління безпекою праці (WHS/OHS) дедалі більше зосереджуються на менш помітній, але не менш важливій сфері — психосоціальних ризиках. Раніше ця тема залишалась у тіні, однак сьогодні її значення у створенні безпечного, здорового та ефективного робочого середовища визнане надзвичайно важливим.
Що таке психосоціальні ризики?
Психосоціальні ризики — це чинники, пов’язані з організацією праці, методами управління та соціальним контекстом, які можуть негативно впливати на психічне здоров’я, добробут і фізичний стан працівників. Серед них:
- Надмірне навантаження та тиск у термінах;
- Невизначеність ролей та обов’язків;
- Обмеженість у прийнятті рішень;
- Відсутність підтримки від керівництва та колег;
- Конфлікти у колективі, токсична атмосфера;
- Несправедливе ставлення, дискримінація, нерівні можливості;
- Порушення балансу між роботою та особистим життям.
На відміну від фізичних ризиків, психосоціальні фактори часто залишаються непомітними, не викликають миттєвих травм, але здатні спричинити серйозні та довготривалі наслідки.
Вплив на безпеку праці
Дослідження показують, що хронічний стрес, тривожність та емоційне вигорання підвищують імовірність помилок, знижують концентрацію уваги та можуть стати причиною професійних травм.
Згідно з даними:
- Психосоціальні ризики становлять приблизно 9% усіх зареєстрованих випадків травм на роботі;
- Середній період непрацездатності через психосоціальні травми — 27 тижнів, що у 3 рази довше, ніж при фізичних пошкодженнях;
- Стресові стани підвищують імовірність помилок, пов’язаних із безпекою, на 50%.
За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), депресія та тривожні розлади коштують світовій економіці близько 1 трильйона доларів щороку через втрати продуктивності. Ці ризики також пов’язані з серцево-судинними захворюваннями, порушенням сну, зловживанням алкоголем та ослабленням імунітету.
Міжнародні стандарти
У 2021 році опубліковано міжнародний стандарт ISO 45003: Психологічне здоров’я та безпека на роботі, що є доповненням до ISO 45001. Він передбачає системний підхід до управління психосоціальними ризиками, зокрема:
- Ідентифікацію та оцінку ризиків;
- Залучення працівників до виявлення та усунення проблем;
- Розробку стратегій покращення умов праці;
- Моніторинг ефективності заходів;
- Безперервне вдосконалення системи управління.
Цей стандарт підкреслює: турбота про психологічне здоров’я працівників — не лише моральний обов’язок, а й умова сталого розвитку бізнесу та ефективної системи WHS.
Практичні заходи
Для профілактики та зниження психосоціальних ризиків рекомендується:
- Регулярна оцінка ризиків. Анонімні опитування працівників; Бесіди з колективом, аналіз скарг, плинності кадрів, аварій.
- Навчання керівників. Навички активного слухання, емоційної підтримки, вирішення конфліктів; Створення атмосфери довіри та відкритості.
- Інтеграція ризиків у систему WHS. Включення психосоціальних аспектів у політику з охорони праці; Використання стандартів ISO 45001 та 45003.
- Формування підтримуючого середовища. Доступ до психологічної допомоги; Гнучкі форми праці; Баланс між роботою і життям; Культура поваги, нульова толерантність до булінгу, діалог.
Висновок
Психосоціальні ризики — це не модний термін, а реальна та вимірювана загроза для здоров’я, безпеки і продуктивності. Сучасна охорона праці повинна враховувати не лише фізичні, а й психологічні аспекти.
Компанії, які усвідомлено працюють з цими ризиками, створюють здоровіші, стійкіші та більш залучені колективи.
Психологічна безпека — це частина загальної безпеки. І це відповідальність кожного лідера.
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк 07.07.2025 11:09
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ Христина Кухарук 06.07.2025 05:10
- Готують підвищення тарифів для населення 703
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 411
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 179
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 129
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 103
-
10 липня зійде Оленяча повня: о котрій її спостерігати
Життя 15212
-
Не картайте себе за стрес. Поради від експерток, як впоратися з високим рівнем кортизолу
Життя 12192
-
Психологія мільярдерів: чому вони купують наддорогі речі і навіщо їм це
Життя 7388
-
Від поранення до власної справи: історія ветерана Федора Самбурського
Життя
4819 -
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 4594