Як убити ледве жевріючі зачатки децентралізації, успішно демонструє уряд Володимира Гройсмана. Яскраві гасла та обіцянки, що українці стануть господарями власної землі, виявились банальним обманом. Презентований Кабміном проект бюджет 2017 року та передбач
В головному кошторисі країни передбачили, що з наступного року фінансування комунальних послуг середніх шкіл, медичних закладів та фінансування підручників для середньої школи буде передано місцевим бюджетам. Для цього відповідні статті пропонується вилучити зі складу освітньої та медичної субвенцій.
Ідея правильна і прогресивна, але робитись вона має не на другому році впровадження реформи децентралізації. Тільки відчувши мінімальну фінансову подушку у вигляді коштів на місцях, громади замість їх реінвестування в розвиток, будуть змушені оплачувати комунальні послуги. Щоб уявити їх обсяг, нагадаю, що в складі освітньої і медичної субвенцій комуналка і енергоносії займали майже 20% від усіх видатків - 22% по освіті та 13% по охороні здоров'я.
Фактично Кабмін зобов’язується фінансувати в повному обсязі лише заробітну плату бюджетникам. Таким чином, в уряді хочуть досягти підвищення заробітних плат вчителів і медиків на місцевому рівні. До того ж Міністерство фінансів в рахунок освітньої субвенції пропонує фінансувати не всю зарплату, а тільки педагогічному персоналу, а це тільки 75% всіх працівників освітньої сфери. Решту — 25%, мають сплачувати місцеві органи самоврядування. Вже й пораховано — це складатиме більше 9 млрд гривень. Таких коштів на місцях немає. Що в такому випадку робити прибиральникам, бібліотекарям чи лаборантам? До ворожки не ходи — частину з них доведеться звільнити.
Не варто забувати, що сьогодні всі дитсадки та заклади позашкільної освіти на кшталт спортивних шкіл фінансуються органами місцевого самоврядування. На них не завжди вистачає коштів. І тут вони отримають “подарунок” у вигляді середньої школи і профтехосвіти.
Правду кажучи, подумав уряд і про певні компенсатори. Для цього планується тимчасово передбачити збільшення додаткової дотації обласним та районним бюджетам в обсязі 14,9 млрд грн. Натомість бюджети об'єднаних громад залишаються ні з чим і будуть змушені звертатися за допомогою до обласних бюджетів. Це пряма загроза фінансового забезпечення освіти та медицини на місцях. В таких умовах громади тричі подумають, перед тим як об’єднуватись.
У нас люблять апелювати до іноземного досвіду та успішних зразків децентралізації, які треба взяти за взірець. Особливо люблять згадувати Польщу. Але над тим, щоб досягти розумної децентралізації влади, про яку зараз так багато говорять в Україні, Польща працювала довго. Близько десяти років пішло тільки на розробку плану.
У 90-му році, коли вони вводили реформу, то віддали на місця відразу 40% всіх фінансів. А зараз — 60%. У нас же гучні заяви про децентралізацію розбиваються в цифри, які говорять, що власні, закріплені доходи місцевих бюджетів у 2014 році становили 22,2% від загального бюджету, в 2015 році - 18,5%, в 2016 році за планом - 20%, в 2017 році 19,9%. І де тут розумна децентралізація?
