Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
27.08.2020 13:31

Досвід COVID-19: як українські підприємці готуються до нових випробувань

Интернет-предприниматель, основатель платформы контент-маркетинга PRNEWS.IO

Як бізнес подолав "першу хвилю" пандемії і до чого готуватися далі?

Протягом останніх місяців ЗМІ дали чимало різноманітних назв заходам, що були пов'язані з першою хвилею коронавірусу і ситуацією взагалі: постапокаліптичний світ, локдаун і навіть третя світова війна. Але найближчим для мене став термін з життя серфінгістів - вайп-аут. По-перше, він не такий песимістичний. По-друге, найкраще за інших відображає ситуацію з вітчизняним бізнесом. Адже вайп-аут - це падіння з дошки і серйозна халепа.

Чесно кажучи, навесні ми всі дійсно потрапили до халепи світового масштабу. Цього разу не спрацювала жодна подушка безпеки, у нас не було рятувальних алгоритмів і досвіду проходження подобної кризи, очікувано не було дієвої підтримки з боку держави та будь-яких "острівців безпеки".

Цифри не додають настрою. Першу хвилю карантина більш-менш подолали представники зі сфери електронної комерції, IT і телекомунікацій. В першу чергу, завдяки тому, що їхні робочі та бізнес-процеси завжди базувалися на онлайн-діяльності і не потребували комунікації з клієнтами віч-на-віч. Найбільших втрат зазнали ресторанний бізнес, авіаперевезення, тревел та б'юті індустрія, кінотеатри і торгово-розважальні центри. 

Такий спад в економіці, звісно, вплинув на життя громадян. Лише за офіційними даними, у березні-квітні  роботу втратили понад півмільйона українців. За даними з  альтернативних джерел, у період жорстких карантинних заходів безробітними або постраждалими від так званого “прихованого безробіття” стали понад 5 млн. людей.

Тим не менш, пандемія СОVID-19 призвела не лише до збитків, а й до зміни ландшафту українського бізнеса. Прискорюйся або помирай - ця фраза стала справжнім гаслом часів першої хвилі пандемії. Вона змусила підприємців екстрено  переосмислити робочі процеси, алгоритми прийняття рішень, канали комунікації, рівень “цифровізації” підприємства тощо.  

Тож, як саме перша хвиля прокачала український бізнес і завдяки яким рішенням та інструментам вдалося залишитися на плаву під час пандемії?

Перерозподіл витрат, вимірюваність результатів і фінансова подушка. Чергова криза наочно продемонструвала: бізнес, який працює за принципом “тут і зараз”, не інвестує в команду, в розвиток сервісів та продуктів, не має ресурсів для того, аби пережити форс-мажор - першим зійде з дистанції. 

Також на перший план вийшла вимірювальність результатів будь-якого процесу стосовно просуванням бренду: від PR-статті до контекстної реклами. Більше - ніяких абстракцій, лиши дані про те, скільки реальних клієнтів привело розміщення експертного матеріалу в конкретном ЗМІ, реклама в соцмережах тощо.  

Оперативні реакції - замість довгострокового планування. Більшість компаній відмовилися від довгострокових стратегій з горизонтом планування у 3-5 років. Наразі бізнес будує свою роботу з урахуванням нестабільної ситуації з карантинними заходами і обмеженнями.

Тому ситуативний і омніканальний маркетинг стали ключовими трендами цього року. Запровадження нестандартних ідей, робота з новими каналами комунікації, несподівана для більшості вітчизняних піарників багатоканальність і запуск сміливих проектів стали наслідками кризи з позначкою “плюс”.

Інтенсивний розвиток внутрішніх комунікацій. Не йдеться про новини в робочому телеграм-каналі або привітання з річницею компанії у вигляді розсилки на корпоративну пошту співробітників. Нарешті у великих компаній на перший план вийшла справжня турбота про свою команду, комунікація з "внутрішнім клієнтом" - бізнес вчиться говорити з аудиторію про складні і навіть непопулярні речі. Це - прорив! 

Бізнес-колабораці та крос маркетинг. Колаборація (або крос-маркетинг) до пандемії  не були частим явищем у вітчизняній бізнес-сфері - але протягом останніх місяців  стали популярним інструментом для просування бренда або послуги. Під час економічної турбулентності і умов сьогодення, переваги крос-маркетингу очевидні:  гнучко, доступно, ситуативно, швидко, бюджетно.

Репутація та вибух соціальних проектів. Перша хвиля коронавірусу, як і будь-яка криза, продемонструвала: зберегли клієнтів і адекватний рівень продажів саме ті бізнеси, для яких добре ім'я і клієнтоорієнтованість завжди посідали відповідне місце в системі власних координат.

Те, що цієї весни Україна спостерігала небачений бум соціальних проектів - це факт. Компанії будь-якого масштабу (від монополістів до маленьких фітнес-студій) і ЗМІ цієї весни об'єднувалися для вирішення глобальних задач: закупівля надважливого обладнання для лікарень, заходів безпеки для медичного персоналу, допомога малозабезпеченим родинам, освітні проекти в розрізі COVID-19 тощо. 

Корпоративно-соціальна відповідальність (КСВ) вийшла далеко за межі локальних компаній і периметру PR-стратегій, адже всі ми мали змогу переконатися в тому, що бізнес - це значно ширший за “купити-продати” процес.      

 Тож, ми не знаємо напевно, чи прийде до України та сама друга хвиля, чи вже прийшла. Зрозуміло, що протягом тривалого часу ми будемо жити і працювати в режимі постійних коливань захворювання. Не знаємо, чи матиме вона жорсткі обмеження і чи залишаться ефективними ті бізнеси, які гарно зарекомендували себе протягом березня-травня цього року.

Але тепер у нас є найцінніше - досвід. Ми точно знаємо, які інструменти та рішення довели свою ефективність в умовах жорсткого вайп-ауту, і знаємо, що розраховувати треба виключно на власні сили, не чекаючи підтримки від можновладців.  

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net