Досвід COVID-19: як українські підприємці готуються до нових випробувань
Як бізнес подолав "першу хвилю" пандемії і до чого готуватися далі?
Протягом останніх місяців ЗМІ дали чимало різноманітних назв заходам, що були пов'язані з першою хвилею коронавірусу і ситуацією взагалі: постапокаліптичний світ, локдаун і навіть третя світова війна. Але найближчим для мене став термін з життя серфінгістів - вайп-аут. По-перше, він не такий песимістичний. По-друге, найкраще за інших відображає ситуацію з вітчизняним бізнесом. Адже вайп-аут - це падіння з дошки і серйозна халепа.
Чесно кажучи, навесні ми всі дійсно потрапили до халепи світового масштабу. Цього разу не спрацювала жодна подушка безпеки, у нас не було рятувальних алгоритмів і досвіду проходження подобної кризи, очікувано не було дієвої підтримки з боку держави та будь-яких "острівців безпеки".
Цифри не додають настрою. Першу хвилю карантина більш-менш подолали представники зі сфери електронної комерції, IT і телекомунікацій. В першу чергу, завдяки тому, що їхні робочі та бізнес-процеси завжди базувалися на онлайн-діяльності і не потребували комунікації з клієнтами віч-на-віч. Найбільших втрат зазнали ресторанний бізнес, авіаперевезення, тревел та б'юті індустрія, кінотеатри і торгово-розважальні центри.
Такий спад в економіці, звісно, вплинув на життя громадян. Лише за офіційними даними, у березні-квітні роботу втратили понад півмільйона українців. За даними з альтернативних джерел, у період жорстких карантинних заходів безробітними або постраждалими від так званого “прихованого безробіття” стали понад 5 млн. людей.
Тим не менш, пандемія СОVID-19 призвела не лише до збитків, а й до зміни ландшафту українського бізнеса. Прискорюйся або помирай - ця фраза стала справжнім гаслом часів першої хвилі пандемії. Вона змусила підприємців екстрено переосмислити робочі процеси, алгоритми прийняття рішень, канали комунікації, рівень “цифровізації” підприємства тощо.
Тож, як саме перша хвиля прокачала український бізнес і завдяки яким рішенням та інструментам вдалося залишитися на плаву під час пандемії?
Перерозподіл витрат, вимірюваність результатів і фінансова подушка. Чергова криза наочно продемонструвала: бізнес, який працює за принципом “тут і зараз”, не інвестує в команду, в розвиток сервісів та продуктів, не має ресурсів для того, аби пережити форс-мажор - першим зійде з дистанції.
Також на перший план вийшла вимірювальність результатів будь-якого процесу стосовно просуванням бренду: від PR-статті до контекстної реклами. Більше - ніяких абстракцій, лиши дані про те, скільки реальних клієнтів привело розміщення експертного матеріалу в конкретном ЗМІ, реклама в соцмережах тощо.
Оперативні реакції - замість довгострокового планування. Більшість компаній відмовилися від довгострокових стратегій з горизонтом планування у 3-5 років. Наразі бізнес будує свою роботу з урахуванням нестабільної ситуації з карантинними заходами і обмеженнями.
Тому ситуативний і омніканальний маркетинг стали ключовими трендами цього року. Запровадження нестандартних ідей, робота з новими каналами комунікації, несподівана для більшості вітчизняних піарників багатоканальність і запуск сміливих проектів стали наслідками кризи з позначкою “плюс”.
Інтенсивний розвиток внутрішніх комунікацій. Не йдеться про новини в робочому телеграм-каналі або привітання з річницею компанії у вигляді розсилки на корпоративну пошту співробітників. Нарешті у великих компаній на перший план вийшла справжня турбота про свою команду, комунікація з "внутрішнім клієнтом" - бізнес вчиться говорити з аудиторію про складні і навіть непопулярні речі. Це - прорив!
Бізнес-колабораці та крос маркетинг. Колаборація (або крос-маркетинг) до пандемії не були частим явищем у вітчизняній бізнес-сфері - але протягом останніх місяців стали популярним інструментом для просування бренда або послуги. Під час економічної турбулентності і умов сьогодення, переваги крос-маркетингу очевидні: гнучко, доступно, ситуативно, швидко, бюджетно.
Репутація та вибух соціальних проектів. Перша хвиля коронавірусу, як і будь-яка криза, продемонструвала: зберегли клієнтів і адекватний рівень продажів саме ті бізнеси, для яких добре ім'я і клієнтоорієнтованість завжди посідали відповідне місце в системі власних координат.
Те, що цієї весни Україна спостерігала небачений бум соціальних проектів - це факт. Компанії будь-якого масштабу (від монополістів до маленьких фітнес-студій) і ЗМІ цієї весни об'єднувалися для вирішення глобальних задач: закупівля надважливого обладнання для лікарень, заходів безпеки для медичного персоналу, допомога малозабезпеченим родинам, освітні проекти в розрізі COVID-19 тощо.
Корпоративно-соціальна відповідальність (КСВ) вийшла далеко за межі локальних компаній і периметру PR-стратегій, адже всі ми мали змогу переконатися в тому, що бізнес - це значно ширший за “купити-продати” процес.
Тож, ми не знаємо напевно, чи прийде до України та сама друга хвиля, чи вже прийшла. Зрозуміло, що протягом тривалого часу ми будемо жити і працювати в режимі постійних коливань захворювання. Не знаємо, чи матиме вона жорсткі обмеження і чи залишаться ефективними ті бізнеси, які гарно зарекомендували себе протягом березня-травня цього року.
Але тепер у нас є найцінніше - досвід. Ми точно знаємо, які інструменти та рішення довели свою ефективність в умовах жорсткого вайп-ауту, і знаємо, що розраховувати треба виключно на власні сили, не чекаючи підтримки від можновладців.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1883
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87047
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11243
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9246
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5712
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5411