Новий Закон "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" характеризується певною диспозитивністю, що викликає низку запитання, зокрема, що ж саме потрібно передбачити в статуті?
Вже майже як три місяці минуло з моменту набрання чинності Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон).
Три місяці – не багато і не мало для «підбиття» висновків. З одного боку – за настільки короткий період ще не встигла сформуватись судова практика щодо застосування норм Закону. З іншого боку – з нормами нового Закону щоденно доводиться працювати директорам підприємств, бухгалтерам, юристам, нотаріусам…
Новий Закон надає максимум диспозитивності в правах учасників та корпоративному управлінню ТОВ. Зокрема, Законом зведено до мінімуму перелік відомостей, які обов’язково повинні бути відображенні в статуті ТОВ. Водночас, багато норм Закону мають вказівку про те, що в своїй діяльності ТОВ може відступити від закріплених в Законі правил.
Однією з основних «можливостей відступити від правил» Закону є закріплення в статуті відповідних положень, які регулюватимуть діяльність ТОВ.
Так, поряд з обов’язковими відомостями, які повинні бути відображені в статуті ТОВ (найменування ТОВ; органи управління ТОВ та їх компетенція; порядок вступу та виходу з ТОВ), Закон встановлює також можливість передбачити в статуті й інші відомості, що не суперечать закону.
З врахуванням такої диспозитивності досить часто виникає запитання: а що ж саме потрібно передбачити в статуті для того, щоб організувати роботу ТОВ, полегшити ведення діяльності та, в той же час, захистити права учасників ТОВ?
Нижче пропонуємо розглянути деякі додаткові «опції», які можуть бути передбачені в статуті.
Обмеження щодо зміни співвідношення часток учасників.
Відповідні обмеження можуть слугувати додатковим захистом інтересів міноритарних учасників. Наприклад: при існуванні таких обмежень унеможливлюється ситуація, коли учасник, який володіє більшістю голосів, приймає рішення про збільшення статутного капіталу за рахунок власного вкладу, тим самим зменшуючи відсоток голосів іншого учасника.
Відповідні положення можуть бути внесені до Статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
Особливості реалізації переважного права учасника на придбання частки.
На відмінну від «старого законодавства», новий Закон чітко визначає, що переважне право учасника поширюється тільки на придбання ним частки іншого учасника, яка продається. Тобто, у випадку безоплатного відчуження учасником своєї частки (укладення договору міни, дарування), переважне право іншого учасника на купівлю такої частки поширюватись не буде.
В той же час, з метою захисту прав учасників ТОВ, Статутом ТОВ може бути передбачено інший порядок:
- реалізації переважного права учасників;
- розподілу відчужуваної частки між учасниками ТОВ;
- відмови від реалізації переважного права.
Крім того, статутом може бути встановлено, що учасники ТОВ взагалі не мають переважного права.
Обов’язок учасника, частка якого складає менше 50%, повідомити інших учасників про свій вихід з ТОВ
Новим Законом змінено також і порядок виходу учасників з ТОВ.
Так, учасник, частка якого менше 50 %, може вийти з ТОВ у будь-який момент без згоди інших учасників. При цьому, Законом не передбачено обов’язок такого учасника повідомляти будь-кого про свій вихід.
З огляду на це, з метою уникнення виникнення «несподіванок», в статуті можна передбачити обов’язок учасника, частка якого складає менше 50 %, повідомляти інших учасників про свій вихід з ТОВ.
Засоби електронних комунікацій учасників.
Інноваційною новинкою Закону можна назвати можливість проведення загальних зборів учасників ТОВ шляхом опитування. Законом визначено порядок та процедуру прийняття рішення загальних зборів у такий спосіб.
Зокрема, ч. 5 ст. 36 Закону встановлює, що ініціатор опитування може надсилати іншим учасникам запити із застосуванням засобів електронних комунікацій, визначених статутом.
Таким чином, для пришвидшення та спрощення процедури прийняття рішень загальними зборами учасників, статут ТОВ може містити засоби електронної комунікації учасників (наприклад, e-mail учасників).
Можливість підписання протоколу загальних зборів та статуту особою, визначеною загальними зборами (не учасником).
Відповідно до Закону зміни до статуту підписуються учасниками ТОВ, які голосували за відповідне рішення, або особою, уповноваженою загальними зборами, якщо це передбачено статутом.
Наявність такої «опції» спростить процедуру управління ТОВ та дасть можливість оперативніше здійснювати будь-які зміни.
Окрему увагу варто було б звернути на відомості просклад учасників, розмір і порядок утворення статутного капіталу, розмір часток учасників, розподіл прибутків та збитків, умови реорганізації та ліквідації ТОВ.
До червня 2018 року зазначені відомості в обов’язковому порядку повинні були бути відображені в статуті ТОВ. Однак, вже відповідно до норм нового Закону вказані відомості не є обов’язковими для відображення в статуті.
В той же час норми Цивільного та Господарського кодексів передбачають, що статут повинен містити, зокрема, відомості про склад засновників та учасників, розмір належних їм часток, мету і предмет діяльності ТОВ, розмір та порядок утворення статутного капіталу, порядок розподілу прибутків і збитків.
Відповідні норми Цивільного та Господарського кодексів залишаються чинними та продовжують функціювати паралельно з нормами нового Закону.
Таким чином, виникає певна колізія: Закон не визначає зазначені вище відомості як обов’язкові для відображення в статуті. Одночасно з цим такі відомості повинні бути відображені в статуті відповідно до вимог Цивільного та Господарського кодексів. Саме на підставі вказаної колізії спекулюють деякі нотаріуси та реєстратори, які відмовляють у проведенні реєстраційних дій у випадку відсутності в статуті згаданих вище відомостей.
Вирішити цю ситуацію спробував Мінюст. Ідеться про лист Мінюсту від 07.06.2018 р. № 6623/8.4.3/32-18 (далі – Лист). У своєму Листі Мінюст зазначає, що Законом внесені зміни до ст. 79 ГК України, якою встановлено, зокрема, що порядок створення та порядок діяльності окремих видів господарських товариств регулюється законом.
Правовий статус ТОВ та ТДВ, порядок їх створення діяльності та припинення, права та обов’язки їх учасників визначений Законом. А тому перелік відомостей, які обов’язково повинні бути відображені в статуті, визначаються частиною 5 ст. 11 Закону.
Отже, Мінюст схиляється до того, що не є обов’язковими для відображення в статуті відомості про склад учасників, розмір і порядок утворення статутного капіталу, розмір часток учасників, розподіл прибутків та збитків, умови реорганізації та ліквідації ТОВ.
З власної практики можемо додати, що зареєструвати статут ТОВ, який не містить вказаних відомостей, цілком реально. Однак, не всі суб’єкти державної реєстрації погоджуються з наведеною вище позицією Мінюсту. Непоодинокими є випадки відмови у проведення реєстрації ТОВ за відсутності в статуті даних відомостей.
Принагідно зазначаємо, що новим Законом встановлено строк до 17.06.2019 р., протягом якого статути усіх товариств повинні бути приведенні у відповідність до вимог Закону. Після настання вказаної дати статут залишається дійсним в частинах, які не суперечать вимогам чинного Закону. Якщо протягом року з моменту набуття чинності Закону до статуту ТОВ будуть внесені будь-які зміни, зазначений «пільговий період» не діятиме.
Тобто, у разі здійснення будь-яких змін, які будуть внесені до статуту ТОВ з 17.06.2018 р. по 17.06.2019 р., нова редакція такого статуту повинна відповідати вимогам ЗУ Про ТОВ.
