Портфель розумного українського інвестора
Як виглядає портфель українського інвестора: диверсифікація, дохідність, ризики та ліквідність активів. Основні виклики й стратегія.
Уявімо людину, яка прочитала достатню кількість книжок, переглянула сотні відео й усвідомила кілька важливих речей: 1) пенсії не буде, 2) потрібно навчитися заощаджувати та інвестувати, 3) не можна класти всі яйця в один кошик.
Саме на цьому рівні свідомості знаходяться українці, яких можна назвати "першим поколінням інвесторів". Однак далі постає запитання: "Що з цим робити?". Тож починається пошук відповідей і вивчення доступних в Україні інвестиційних можливостей для приватного інвестора, що прагне створити капітал і жити на пасивний дохід.
Як міг би виглядати портфель розумного українського інвестора?
По-перше, він ставить перед собою ціль: пасивний дохід у $1000 через 15 років. По-друге, він регулярно відкладає частину заробленого й спрямовує її на інвестиції. По-третє, обов'язково формує диверсифікований портфель, вкладаючи кошти в різні інструменти.
Яким може бути його портфель?
₴ Гривневий депозит у ПриватБанку як частина подушки — 3%
$ Валютний депозит у Монобанку для обміну гривні на валюту — 3%
₴ ОВДП у гривні — 13%
$ ОВДП у доларах — 11%
₴ Однокімнатна квартира в Києві під здачу в оренду — 51%
₴ 2 гектари землі через керуючу компанію — 12%
₴ Корпоративні облігації фінансових компаній — 1%
₴ Інвестиційні сертифікати фондів нерухомості — 2%
$ Криптовалюта — 5%
На перший погляд, портфель виглядає диверсифікованим, але розгляньмо його детальніше:
Якщо розподілити активи за класами (депозити — грошові кошти, облігації — облігації, нерухомість, земля та фонди нерухомості — нерухомість, криптовалюта — криптовалюта), то отримаємо:
| ![]() |
Щодо валютного розподілу: нерухомість — гривневий актив (як би нам не хотілося рахувати його у валюті), отже:
| ![]() |
Що з дохідністю?
Прогнозована середньозважена дохідність (з урахуванням податків):
- Гривневий депозит — 12%
- Валютний депозит — 0%
- ОВДП у гривні — 16%
- ОВДП у валюті — 4,25%
- Орендний дохід від нерухомості — 7%
- Орендний дохід від землі — 7%
- Корпоративні облігації — 18%
- Фонди нерухомості — 14%
- Криптовалюта — 15%
Середньозважена дохідність: 8,51% річних. Однак, якщо прогнозувати девальвацію гривні (з 42 до 45 грн/дол.), то дохідність гривневих активів знижується, і середньозважена дохідність падає до 2,60% річних.
Щодо ліквідності (на скільки швидко можна перетворити актив у гроші по ринковій ціні):
Квартира й земля мають низьку ліквідність. Валютні ОВДП і депозит, корпоративні облігації та фонди нерухомості — середню. Інші активи — високу.
| ![]() |
А ризики?
Якщо просто оцінити активи за поняттями "низький, середній та високий ризик", то їх можна розподілити так:
| ![]() |
Окрім того, всі активи піддаються загальним ризикам країни: воєнним, політичним, регуляторним, податковим, валютним. Можливість знищення, окупації, зміни правових норм, відсутність захисту прав інвестора, банкрутство управляючих компаній та контрагентів, блокування активів на невизначений строк тощо. Ну, і звичайно волатильність — падіння вартості активу у криптовалюті, наприклад.
Таким чином, сформований інвестором портфель має:
- Середню дохідність 2,6%
- 94,7% активів в Україні
- 60% високоризикованих низьколіквідних активів
- 84% активів у гривні
- Лише 4 класи активів, 64% з яких — нерухомість
☝Мета кожного інвестора — знизити ризики на задану дохідність або підняти дохідність на певний рівень ризиків. Якщо простіше, то інвестуючи з високими ризиками і низькою ліквідністю, інвестор має очікувати достатньо високу дохідність. І навпаки, маючи низьку дохідність, інвестор мав би очікувати дуже низькі ризики та високу ліквідність.
Розберемо класичний портфель, складений з різних класів активів:
| ![]() |
Результати:
- 7 класів активів
- Середньозважена дохідність — 9,53% річних
- 52,1% активів мають середній ризик, 29,2% — низький, 18,8% — високий
- 65,6% активів мають високу ліквідність, 18,8% — середню, 15,6% — низьку
Що змінилося?
Завдяки розумній диверсифікації портфель отримав:
- Менші ризики
- Вищу дохідність
- Кращу ліквідність

Що це означає?
Розумний український інвестор у більшості своїй зрозумів важливу істину: формувати капітал — це не примха, а потреба. Для цього потрібно заощаджувати та інвестувати. Інвестувати потрібно в різні інструменти для диверсифікації.
Але наступний крок для українського інвестора — це зрозуміти, а що ж означає грамотна диверсифікація. Не просто набір усіх інвестиційних пропозицій на ринку, а складання портфеля відносно ризик-профілю і цілі, наповнення його різними класами активів, балансування ризиками, ліквідністю і дохідністю.
А потім настане ще один, напевне найважливіший крок — вміння слідувати визначеній стратегії, вміння реагувати на ринкові події, вміння приймати зважені рішення щодо тактичних змін у портфелі та не панікувати при ринкових спадах.
Це все — згодом. Український інвестор і так пройшов уже величезний шлях від радянських упереджень, що "грошей багато не треба" і "все має забезпечити держава", до відповідальності за власне життя і добробут та вміння відкладати. Попереду ще довший шлях для того, щоб навчитися грамотно інвестувати і тримати емоції під контролем. Але що станеться, коли кожен українець зможе формувати свій якісно диверсифікований інвестиційний портфель, що відповідатиме його цілям та допомагатиме зростати капіталу? Українці стануть заможною нацією, що не просто виживає, а формує багатство, передає його в спадок та інвестує у розвиток держави не тільки у кризові часи, а завжди. Бо для цього в українця буде впевненість, гроші та сила, що ці гроші дають.
- Тримай стрій. Бо за спиною – Україна Дана Ярова вчора о 11:07
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід Наталія Павлючок вчора о 09:48
- Как уменьшить долги за коммуналку, если вы были за границей или не жили дома Віра Тарасенко 23.06.2025 19:28
- Бухгалтерські документи як доказ: як працює судова експертиза Олексій Ільченко 23.06.2025 16:45
- Енергетична автономія бізнесу: як встановити й підключити власну електростанцію у 2025 Ростислав Никітенко 23.06.2025 13:51
- Розмежування судових економічних експертиз: спеціальності 11.1, 11.2, 11.3 Юрій Григоренко 23.06.2025 12:00
- Коли держава робить вигляд, що не чує, ми вчимося кричати Дана Ярова 23.06.2025 11:35
- Банкрутство компанії: покрокова процедура Альона Пагер 22.06.2025 23:16
- Невидима межа між формальністю і правом: коли уважність важить більше, ніж доступ до суду Світлана Приймак 22.06.2025 20:11
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій Тетяна Огнев'юк 22.06.2025 18:13
- Право на освіту і обов’язок захищати державу: як знайти баланс? Анна Даніель 21.06.2025 10:22
- Велике крадiвництво № 4 Володимир Стус 20.06.2025 19:53
- Наша війна надовго.... Володимир Горковенко 20.06.2025 14:03
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови Роман Бєлік 19.06.2025 21:04
- Реформа ДПП як шанс залучити приватний капітал до відбудови Галина Янченко 19.06.2025 16:22
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1537
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні 266
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови 160
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 159
- Право на освіту і обов’язок захищати державу: як знайти баланс? 106
-
Фізична втома ні до чого – "правило п’яти хвилин" допоможе впоратися з ментальним виснаженням
Життя 9748
-
Трансжири, "Е-шки" і фальшива екопродукція: як читати етикетки на продуктах
Життя 7683
-
Що буде з Україною без зброї США. Три сценарії та нова роль Європи
5653
-
Шпаргалка молодості: як визначити свій тип старіння шкіри та відстрочити дедлайн вікових змін
Життя 4887
-
Ядерна точка біфуркації: завдання для України
Думка 4332