Видалення персональних даних боржника: чи це можливо?
Останнім часом до фінкомпаній збільшилася кількість звернень від споживачів із вимогою видалити їх персональні дані. Чи зобов’язаний кредитодавець її задовільнити?
Останнім часом до фінансових компаній збільшилася кількість звернень від споживачів (які, до речі, найчастіше не виконують свої зобов”язання за договором належним чином) із вимогою припинити обробку та видалити їх персональні дані.
Такі заяви у своїй більшості є результатом порад “інформаційних ресурсів” чи “консультантів”, які обіцяють “списати кредит” та видалити персональні дані з бази даних кредитодавця за зовсім символічну плату.
Давайте з”ясуємо чому такі поради не є дієвими та про що замовчують консультанти, зловживаючи довірою споживачів.
По-перше, згідно статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» (далі - Закон) підставами обробки персональних даних є:
- згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних (що може оформлятися як в паперовій формі, так і в електронній формі);
- укладення та виконання правочину, стороною якого є суб'єкт персональних даних або який укладено на користь суб'єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб'єкта персональних даних.
Різниця між правочином та згодою, як окремою підставою для обробки персональних даних лише в тому, що сам по собі договір є підставою для обробки даних особи, незалежно від надання чи ненадання згоди особи.
При поданні заявки на отримання кредиту фінансова компанія здійснює обробку персональних даних на підставі згоди споживача, а в момент укладання та безпосередньо при виконанні кредитного договору додатково з'являється додаткова підстава обробки - правочин.
По-друге, варто враховувати, що відповідно до статті 6 Закону обробка персональних даних також здійснюється у випадках, передбачених законами України.
При наданні фінансових послуг до укладення договору фінансова установа зобов'язана:
1. відповідно до вимог Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” (Закон - про фінансовий моніторинг”) провести належну перевірку клієнта, зокрема здійснити ідентифікацію та верифікації особи клієнта;
2. згідно з вимогами Закону України “Про споживче кредитування” провеcти оцінку кредитоспроможності особи на підставі достатньої інформації, отриманої від споживача, та, за необхідності, на основі інформації, законно отриманої з інших джерел.
Вищезазначені дії можна здійснити лише з використанням персональних даних споживача.
По-третє, статтею 15 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено вичерпний перелік підстав для видаленню або знищення персональних даних, а саме:
1) закінчення строку зберігання даних, визначеного згодою суб'єкта персональних даних на обробку цих даних або законом;
2) припинення правовідносин між суб'єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником бази, якщо інше не передбачено законом;
3) видання відповідного припису Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого;
4) набрання законної сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних.
При цьому, необхідно розуміти, що для фінансових компаній на законодавчому рівні встановлено строк зберігання інформації, зокрема обо”язок зберігати договори та усі документи, що стосуються ділових відносин з клієнтом не менше п’яти років після припинення зобов'язань. Варто зважати, що у більшості кредитних договорів передбачено, що договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Саме тому звернення щодо видалення персональних даних від споживачів, які мають діючий або прострочений кредит, не можуть бути виконані у повній мірі кредитодавцями, які діють доброчесно і належним чином виконують всі норми законодавства.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1883
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87047
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11243
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9246
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5712
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5411