Океанічний флот: як врятувати залишки гідності?
Після розвалу СРСР український рибопромисловий флот був одним із найбільших у світі. Станом на 1991 рік в ньому налічувалося 236 суден. Два десятки років він розкрадався.
Більшість флоту через арешти реалізовано за борги перед іноземними компаніями. Як правило, все починалось з непрозорих, невигідних державі контрактів, наступним етапом була штучна заборгованість власника кораблів, тобто держави. Десятки мільйонів гривень йшли на погашення заборгованостей, при цьому борги нікуди не зникали. Українські траулери заарештовували в іноземних портах, починались завідомо програшні судові процеси, в яких державні інтереси банально зливали. Суди виставляли їх на продаж, і наші кораблі переходили до рук нових власників.
У 2015 році за підставними судовими суперечками із фіктивною заборгованістю перед фрахтувальниками вибуло з власності України океанічне судно «Олександр Буряченко».
В результаті у власності України лишились лише чотири судна – великі морозильні автономні траулери «Олексій Слободчиков», «Іван Голубець», «Професор Михайло Олександров» та «Капітан Русак». Україна володіла двома кораблями через ДП "Сервіс", двома іншими – через державну риболовецьку компанію "Фішинг компані".
Але спроби захопити та привласнити державне майно не припинились.
У липні 2019 року під час здійснення вилову риби у водах Ісламської Республіки Мавританія на судні «Іван Голубець», що перебувало в управлінні ДП «Сервіс», спалахнула пожежа в машинному відділенні. Судно затонуло. Можливо, був втоплений інший корабель, а наш просто вкрали. Наостанок Україна не отримала за нього жодної страхової компенсації.
Сьогодні ми боремось за три останні великі рибопромислові судна океанічного флоту, з яких два – великі автономні морозильні траулери «Капітан Русак» та «Професор Михайло Олександров» – у найбільш ризикованому становищі.
Володіє суднами офшорна компанія «Фішинг Компані», єдиним акціонером якої є держава. Компанію планували ліквідувати та передати її майно ДП "Сервіс", але це так і не було зроблено.
У 2020 році у міжнародних судах російська державна корпорація «ВЭБ.РФ» наклала арешт на її активи. І в тому ж році ухвалою вже українського суду Держрибагентству було заборонено «вживати заходів щодо зміни та призначення керівника компанії». Минулого року керівник компанії одноосібно віддав обидва кораблі у десятирічний бербоут – чартер одній й тій самій незрозумілій компанії, створеній якраз до (та, мабуть, лише з цією метою) укладення таких значних контрактів. Її засновниками є дві офшорки, зі справжнім бенефіціаром яких ще слід розібратись правоохоронцям. Тож є справді реальний ризик того, що кораблі можуть «піти», як це вже робилось неодноразово.
На даний час судна фактично перебувають у Лас-Пальмасі, де з радянських часів обслуговувався російський риболовецький флот. Наша позиція – подальша експлуатація суден можлива лише після їхнього огляду комісією, вивчення реального стану кораблів та обладнання, актуалізації їхньої оцінки із оформленням всіх необхідних документів відповідно до закону.
Проблему не вирішити, якщо всі державні структури не об’єднаються навколо вирішення цієї проблеми – нам потрібно досягти зняття арешту з активів компанії, накладених росіянами.
Щодо компанії «Фішинг Компані», то витрачені у 2021 році компанією захмарні суми у сотні тисяч доларів США та нульові дивіденди державі – це хибний та небезпечний шлях. Ми вже здійснили кроки, спрямовані на зміну статуту та директора компанії, маємо розуміння, як рухатись далі та сподіваємось на підтримку з боку керівництва держави.
Незважаючи на тиск, погрози та залякування, зробимо все, щоб не дозволити вкрасти судна нашого рибопромислового флоту, а також кошти за їхнє використання.
Що далі робити з суднами? Ще п’ять років тому звучали думки про те, що вони потребують модернізації, є енергозатратними порівняно з конкурентами, що здорожує виловлену і перероблену рибу. Потрібен ефективний власник-інвестор, і це точно не держава.
Певною мірою з цим можна погодитись. Хоча наразі приватизація точно не на часі, крім того, сума продажу старих суден буде не надто великою. З нашими міжнародними партнерами ми опрацьовуємо всі можливі варіанти більш ефективного використання державного майна. Але сьогодні найголовніше – факт повернення кораблів. Він має стати символом того, що Україна знищує ворога не лише на фронті, і що ми нарешті почали лікувати хворобу корупції та мародерства, яка стільки років з’їдала нас зсередини.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1883
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87047
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11243
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9246
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5712
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5411