Законопроект про маркування харчових продуктів щодо вмісту ГМО успішно проходить через парламентські комітети

Один з напрямків моєї роботи - захист прав споживачів. Зокрема, я підготував законопроект № 4437 про внесення змін до статті 38 Закону України "Про безпечність і якість харчових продуктів". Цей законопроект впроваджує обов'язкове маркування на етикетці продуктів щодо вмісту в них генетично модифікованих організмів (ГМО).

Необхідність запровадити таку практику обговорюється вже не перший день. Мою ініціативу підтримав Кабінет Міністрів України: постановою уряду затверджено "Порядок етикетування харчових продуктів, які містять генетично модифіковані організми або вироблені з їх використанням та вводяться в обіг".

Виробники харчових продуктів мають неухильно дотримувалися норм законодавства та принципів біологічної безпеки. Хочу нагадати, що у статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів" сказано: споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Зокрема, інформація про продукцію повинна містити "позначку про наявність у її складі генетично модифікованих компонентів". Цю вимогу дехто воліє "обходити", але вона є!

Люди мають право знати про вміст ГМО у товарі й самостійно вирішувати, хочуть вони споживати такий продукт чи ні. Це питання відкритості інформації про взаємодію людини з навколишнім середовищем, екологічної інформації, яка стосується кожного. В усьому цивілізованому світі доступ до такої інформації є вільним. Усвідомлюючи це, деякі українські виробники вже добровільно маркують свої продукти щодо вмісту ГМО, а дехто вже використовує це як рекламну "фішку" .

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (голова Анатолій Семинога) та Комітет з питань європейської інтеграції (голова Борис Тарасюк) Верховної Ради України рекомендували прийняти за основу мій законопроект.
 
Комітет з екологічної політики принципово підтримав позицію, закріплену міжнародними договорами, підписаними і ратифікованими Україною: інформація про ГМО не повинна приховуватись від громадськості. Крім того, у висновку комітету з питань європейської інтеграції написано, що законопроект належить до сфери захисту прав споживачів, яка відповідно до Закону України "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського союзу" належить до пріоритетних сфер, в яких здійснюється реформування нашого законодавства.

Тим часом позначка "Без ГМО" в різних варіаціях стає популярною в усьому світі. У  Франції за рішенням Французької національної ради споживачів м'ясо і молочна продукція маркується написом "Nourri sans OGM" ("Їжа без ГМО") відповідно до певних стандартів. У  Німеччині виробники мають право  наносити напис "Без ГМО"  на продукти тваринного походження. Опитування показало, що 78% німців підтримують нанесення такого напису і 73% німців купують швидше продукти, марковані написом "Без ГМО".

Коли я чую зневажливі висловлювання про біологічну безпеку, пригадується історія з генетично модифікованою кукурудзою MON 810. Вона містить ген бактерій Bacillus thuringiensis, і це робить її отруйною для деяких шкідливих комах. Тисячі гектарів у Європі були засіяні цією кукурудзою, поки екологи не почали бити на сполох. Виявилося, що MON 810 викликає проблеми з орієнтацією у бджіл! Суцільні поля генно модифікованої кукурудзи могли загубити індустрію бджільництва. Щоб уникнути цього, ГМ-кукурудза була заборонена урядами Австрії, Угорщини, Греції, Франції, Люксембургу і з недавнього часу Німеччини.

Споживач, побачивши на етикетці товару маркування про вміст MON 810, має право міркувати так: якщо навіть ця культура не шкідлива для людини, чи варто її купувати, фінансуючи таким чином порушення екологічного балансу в світі й ризикуючи втратити натуральний мед у своєму раціоні? Його право - міркувати так. І ніхто не може позбавити людину такого права.