Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
12.12.2019 09:03

"Віз попереду коней" або до чого тут порядок подання касаційної скарги

Адвокат в АО "Лекс’Юс"

На перший погляд порядок подання касаційної скарги в господарському судочинстві виглядає достатньо зрозумілим. Однак, детальний аналіз цього процесуального інституту свідчить про протилежне.

На перший погляд порядок подання касаційної скарги в господарському судочинстві виглядає достатньо зрозумілим процесуальним інститутом. Однак, детальний аналіз законодавчого регулювання, судової практики і процесуальних завдань, які ставить собі особа, яка подає касаційну скаргу, свідчить про протилежне.

Відповідно до ч. 1 ст. 289 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) «Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції». З цієї норми, яка розміщена в основній частині кодексу випливає, що особа, оскаржуючи судові рішення в порядку господарського судочинства, повинна надіслати скаргу на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду або подати її через канцелярію того ж суду.

Поява у ГПК України норми про подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду прямо пов’язана із задекларованим початком роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі – ЄСІТС). До слова, за задумом законодавця, саме ЄСІТС має забезпечити обмін документами (надсилання та отримання) в електронній формі між судами (ч. 4 ст. 6 ГПК України). Лише у такому разі, подана до Верховного Суду касаційна скарга, може бути розглянута ним без необхідності витребування чи пересилання паперових матеріалів справи з нижчестоящих судів.

Однак, задекларований старт робити ЄСІТС 01.03.2019 так і не відбувся, а ще одне «відкликання оголошення» в газеті «Голос України» вочевидь не входить у плани Державної судової адміністрації. Фактом залишається те, що запуск ЄСІТС відтерміновано на невизначений час.

З огляду на це, зміст п.п. 17.5 п. 1 Перехідних положень ГПК України має шанс бути актуальним для скаржників на довгі роки. Згаданою нормою передбачено, що до дня початку функціонування ЄСІТС касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до 15.12.2017. У разі порушення порядку подання касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 109 ГПК України в редакції, що діяла до 15.12.2017, «Касаційна скарга подається до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення чи постанову». Екстраполюючи цю норму на поточну систему судоустрою, розуміємо, що касаційну скаргу слід подавати до Верховного Суду через відповідний апеляційний господарський суд.

Цікаво, що аналізована дискусія щодо порядку подання касаційної скарги не актуальна в  цивільному та адміністративному судочинстві, так як відповідні кодекси в редакціях, які діяли до 15.12.2017, так само передбачали, що скарга подається напряму до суду касаційної інстанції.

У свою чергу з дати виникнення розбіжностей у застосуванні ГПК України, Верховний Суд швидко надав правовий висновок, яким фактично зупинив масове повернення касаційних скарг через недотримання п.п. 17.5 п. 1 Перехідних положень кодексу.

Так, Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 23.02.2018 у справі № 910/1396/16 дійшла висновку, що «… хоча на даний час ЄСІТС не розпочала своє функціонування, але з урахуванням конкретних обставин, у касаційного суду наявна можливість прийняти касаційну скаргу у паперовій формі, яка подана безпосередньо до Верховного Суду … ».

Позиція обґрунтована тим, що особа, яка звертається з касаційною скаргою, вправі очікувати застосування норм господарського судочинства, які надають їй право подавати скаргу безпосередньо до Верховного Суду з огляду на те, що Перехідні положення ГПК України:

не містять виключень стосовно того, що положення ст. 289 ГПК України не діють (не застосовуються) до запровадження ЄСІТС;

не містять прямої заборони щодо реалізації визначеного у приписах ГПК України порядку подання касаційних скарг безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Також, у Верховного Суду є змога прийняти касаційну скаргу у паперовій формі з огляду на наявність доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, функціональні можливості системи діловодства і повноваження витребувати матеріали справи з судів нижчих інстанцій (ч. 1 ст. 294 ГПК України).

Станом на кінець 2019 року ця позиція Об’єднаної палати Касаційного господарського суду залишається актуальною. Отож, тривалий час усталеною є ситуація, коли касаційне провадження відкривається як у випадку подання скарги безпосередньо до Верховного Суду, так і через апеляційний господарський суд.

Звичайно, існування двох паралельно допустимих порядків подання касаційної скарги не сприяє утвердженню поваги до букви процесуального закону. Втім, така судова практика є адекватним реагуванням на непосильно складне завдання, яке законодавець поставив перед Державною судовою адміністрацією України.

На практиці, обраний порядок подання касаційної скарги часто впливає на перебіг її розгляду:

касаційні скарги, які подані відповідно до Перехідних положень ГПК України, зазвичай пересилаються до Верховного Суду тривалий час. Як результат, скаржнику доводиться довго (подекуди більше 1 місяця) очікувати на відкриття провадження. Втім, після цього справа може бути одразу призначена до розгляду.

у випадку ж подання скарги безпосередньо до Верховного Суду можна очікувати на відкриття касаційного провадження протягом 10 днів з дати її надходження (ч. 3 ст. 294 ГПК України). Також, з високою вірогідністю можна стверджувати, що ініційовані разом із касаційною скаргою заяви чи клопотання будуть оперативно розглянуті. Наприклад, вельми актуальним є швидкий розгляд клопотання про зупинення виконання чи зупинення дії оскаржуваних судових рішень (абз. 2 ч. 4 ст. 294 ГПК України). Однак, розгляд касаційної скарги по суті буде неможливий як мінімум до часу отримання витребуваних письмових матеріалів справи.

Вимушені констатувати, що особи, які зловживають процесуальними права, в абсолютній більшості випадків подають скарги безпосередньо до Касаційного господарського суду. Це пов’язано з тим, що оперативне відкриття касаційного провадження, наприклад, за скаргою на процедурну ухвалу, безвідносно до її обґрунтованості, дозволяє зупинити розгляд справи по суті в суді першої чи апеляційної інстанції. Такі дії осіб дискредитують справжні завдання, з якими пов’язаний зміст ст. 289 ГПК України, а саме: швидкий та зручний касаційний розгляд.

Не заперечуючи право подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, що є яскравим прикладом верховенства права над законом, вважаємо, що норми Перехідних положень ГПК України та основної частини кодексу все ж співвідносяться як «спеціальні» та «загальні». На додачу, подання скарги через апеляційний господарський суд є більш виправданим для цілей повного з’ясування Верховним Судом обставин, що є необхідними на стадії відкриття касаційного провадження. Наприклад, лише з тексту касаційної скарги поданої безпосередньо до Верховному Суду останньому об’єктивно складно встановити, коли «правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення» (п. 2 ч. 2 ст. 293 ГПК України), що може бути підставою для відмови у відкритті провадження. В умовах сучасної тенденції, коли законодавець щоразу посилює процесуальні фільтри доступу до Верховного Суду, це питання стає ще більше актуальним.

Також, слід звернути увагу на ст. 2851 ГПК України, якою було доповнено кодекс зовсім нещодавно, а саме 19.10.2019. Відповідно до змісту зазначеної норми «Після закінчення апеляційного розгляду справа у п’ятнадцятиденний строк повертається до суду першої інстанції, який її розглядав». Відтак касаційні скарги, які подані через апеляційні суди, можуть ще довше пересилатися до Верховного Суду. Така ситуація матиме місце, якщо касаційна скарга подана в останні дні двадцятиденного строку (ч. 1 ст. 288 ГПК України), а апеляційний суд вже надіслав матеріали справи до місцевого господарського суду. Як результат, апеляційний суд, отримавши касаційну скаргу, спочатку витребовуватиме справу із суду першої інстанції і лише після цього надсилатиме усе разом за належністю.

Зазначене свідчить, що залежно від інтересів клієнта, адвокату необхідно враховувати ці особливості порядку подання скарги, які впливають на перебіг касаційного провадження загалом.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net