Не податком єдиним: скасувати реєстрацію платника ЄП не можна, але дуже хочеться

Наявність податкового боргу з транспортного податку не є порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування.

Відповідно до пункту 299.1 статті 299 ПК України реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Пунктом 299.10 статті 299 ПК України встановлено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Так, відповідно до підпункту 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Таким чином, законодавець передбачив можливість анулювання реєстрації фізичної особи – підприємця платником єдиного податку, у разі наявності у такого суб'єкта господарювання, тобто під час здійснення ним підприємницької діяльності, податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об’єктами оподаткування.

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку (підпункт 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 ПК України). Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року) (підпункт 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України).

Відповідно до підпункту 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 ПК України транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, законодавець визначив платником транспортного податку саме фізичну особу, а не суб'єкта господарювання – фізичну особу – підприємця. При цьому, обов'язок фізичної особи зі сплати транспортного податку виникає виключно після вручення їй відповідного податкового повідомлення-рішення.

Цивільне законодавство розмежовує поняття фізичної особи і фізичної особи-підприємця, а також правовідносини, в які вступають ці особи. Так, як законодавство не містить норм щодо права власності фізичної особи-підприємця, законодавство лише встановлює, що фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення (частина перша статті 52 ЦК України).

При цьому, нормами законодавства не передбачено, що фізична особа-підприємець відповідає майном або фінансово за дії фізичної особи - громадянина України. Водночас наявність у фізичної особи статусу суб'єкта господарювання не означає, що усі правовідносини з її участю є господарськими. Так, неодмінними ознаками господарської діяльності є сфера суспільного виробництва з метою задоволення не власних потреб виробника, а інших осіб, поєднання приватного інтересу, наприклад, в одержанні прибутку та публічних інтересів суспільства в особі широкого кола споживачів (правовий висновок, викладений Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 17 жовтня 2018 року у справі №922/2972/17, від 06 червня 2018 року у справі №910/16713/15).

Отже, суб'єктом права власності визначається саме фізична особа, яка може бути власником будь-якого майна, крім майна, що не може перебувати у власності фізичної особи. При цьому, правовий статус фізичної особи-підприємця не впливає на правовий режим майна, що перебуває у його власності (роз'яснення Міністерства юстиції України від 14 січня 2011 року "Статус фізичної особи - підприємця: проблеми застосування законодавства").

Таким чином, заборгованість зі сплати транспортного податку не може бути віднесено до податкового боргу фізичної особи-підприємця в розумінні підпункту 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України, що виключає застосування до суб'єкта господарювання підпункту 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України.

Такий висновок в повній мірі узгоджуються з позицією ДФС, наведеною у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі, робота якого направлена на забезпечення суспільства своєчасною, достовірною і повною довідковою інформацією. Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс наповнюється інформацією, яка містить загальну позицію ДФС із застосуванням норм податкового, митного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДФС.

Так, у розділі "Запитання – відповіді з Бази знань" Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу в категорії "107.09 порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку" на запитання "Чи є підставою для анулювання реєстрації платника ЄП – ФОП наявність податкового боргу з податків за якими контролюючий орган визначив податкові зобов'язання такій особі як не СГ?" міститься відповідь: "Наявність у фізичної особи податкового боргу з податків, за якими контролюючий орган визначив податкові зобов’язання такій особі як не суб’єкту господарювання, не є підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку".

Однак, всупереч таким висновкам, контролюючий орган інколи намагається анулювати реєстрацію платника єдиного податку з аналогічних підстав.

В свою чергу, платникам податків залишається оскаржувати такі рішення та доводити свою податкову сумлінність не лише в адміністративному, але й в судовому порядку (постанова Донецького окружного адмінінстративного суду від 10 лютого 2020 року у справі №200/12301/19-а, постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року у справі №822/819/16).